16-й Одеський міжнародний кінофестиваль оголошує Європейську конкурсну програму

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль оголосив учасників Європейської конкурсної програми. До відбору увійшли найсвіжіші прем’єри з Італії, Польщі, Бельгії, Великої Британії, Німеччини, Іспанії, України та інших країн. 

Ці фільми відображають сучасні тенденції та виклики європейського кінематографа, поєднуючи художню сміливість із актуальністю тем. Саме серед них буде визначено переможця в номінації «Найкращий європейський повнометражний фільм», а режисер отримає статуетку «Золотий Дюк» й може претендувати на Гран-прі фестивалю. 

У європейській конкурсній програмі представлені:

«Зірки бажань» (Wishing on a Star, 2024, Італія, Словаччина, Чехія, Австрія, Хорватія, реж. Петер Керекеш)
Лучіана, неаполітанська астрологиня, знає метод здійснення бажань своїх клієнтів. Усе, що їм потрібно зробити, – вирушити у день свого народження у точно визначене місце, щоб відродитися під новим небом. Чи то Тайбей, чи Бейрут, чи сусіднє село – під час цих святкових подорожей на героїв чекають несподівані трансформації, які допоможуть їм зрозуміти, чого вони справді прагнуть.

«Це не мій фільм» (To nie mój film, 2024, Польща, реж. Марія Збонска)
Історія кохання Ванди та Янека починається там, де «довго і щасливо» закінчується. Щоб врятувати стосунки від кризи, вони вирушають у зимову подорож уздовж узбережжя Балтійського моря. Мандрівка стає випробуванням на міцність і перевіряє, чи справді їхнє почуття витримає випробування часом. Це історія з гумором, зворушливими моментами і несподіваними поворотами.

«Смаколик» (Tasty, 2024, Литва, реж. Еґле Вертеліте)
Она і Сауле – подруги та кухарки у маленькій каунаській їдальні «Смаколик». Коли Сауле реєструє їх на телевізійний кулінарний конкурс, створивши фальшиві профілі ресторанів, вони несподівано потрапляють у шоу. Там на них чекає суперництво з кумиром – шеф-кухаркою Мадам Брюкне, безглузді виклики та, зрештою, перші успіхи. Але все ускладнюється, коли Она закохується у харизматичного французького суддю.

«Під сірим небом» (Pod szarym niebem, 2024, Польща, реж. Мара Тамкович)
Білорусь, 2020 рік. Після сфальсифікованих Лукашенком виборів вибухають масові протести. Антирежимна журналістка Лєна веде пряму трансляцію жорстокого розгону мирної демонстрації, поки її не виявляє поліцейський дрон. Попри небезпеку, вона продовжує роботу і потрапляє за ґрати. Її чоловік Ілля готує екстрену евакуацію за кордон, але система не відпускає їх так просто. Подружжя змушене зробити нестерпний вибір, намагаючись залишитися вірними собі. Стрічка натхненна реальною історією журналістів Ігоря Ільяша та Катерини Андрєєвої, яка й досі відбуває 8-річний термін ув’язнення.

«Пол і Полетт приймають ванну» (Paul and Paulette Take a Bath, 2024, Велика Британія, реж. Джетро Массей)
Нетрадиційна романтична комедія про молодого американського фотографа та французьку дівчину, якій подобається все моторошне. Випадкова зустріч у Парижі переростає у дивну дружбу, що ґрунтується на грі – відтворенні реальних злочинів минулого. Для Пола це шлях до близькості з Полетт, для неї — втеча від розриву з коханкою та власної травми. Їхня подорож межує з небезпечною грою між реальністю та фантазією, але несподівано дарує радість у найтемніших куточках людського єства.

«Чорна діра» (Must auk, 2024, Естонія, реж. Моніка Сімец)
Прибульці приземляються на Землі й кардинально змінюють життя кількох героїв. Сір’є та Марет, які мріють про роботу за кордоном, опиняються у центрі позаземного експерименту. Юрі, який мешкає з матір’ю, закохується у відверту сусідку Ґертруду. А Маріліс, яка мріє про світ без жорстоких чоловіків, знаходить притулок у безстрашної бодібілдерки Уми в квартирі, повній гігантських павуків.

«Ти – космос» (2024, Україна, Бельгія, реж. Павло Остріков)
У недалекому майбутньому український космічний далекобійник Андрій Мельник перевозить ядерні відходи на віддалений супутник Юпітера Калісто. Його рутинна подорож раптово змінюється катастрофою – Земля вибухає. Андрій стає останньою людиною у Всесвіті, аж доки з покинутої космічної станції йому не телефонує француженка Катрін. Незважаючи на неможливі обставини, він вирішує будь-що зустрітися з нею.

«Донька» (The Daughter, 2024, Україна, Велика Британія, реж. Єгор Олесов)
У перші дні повномасштабної війни 17-річна Ольга, дівчина з порушенням слуху, приїздить до батька та його нової родини у будинок під Києвом. Коли їхній дім захоплюють російські окупанти, Ольга опиняється перед жорстоким вибором. Щоб урятувати близьких і вижити, вона мусить подолати давні родинні образи та відкрити в собі силу, якої раніше не знала.

«Вітріваль» (Vitrival, 2025, Бельгія, реж. Ноель Бастен, Батіст Боґерт)
Щодня на стінах будівель бельгійського селища Вітріваль з’являються нові й нові графіті пенісів. А разом із тим – частішають самогубства місцевих жителів… 

І поки Вітріваль продовжує святкувати життя, на патруль заступають поліцейські-кузени П’єр і Бенжамен, які налаштовані в усьому розібратися.

«Шість днів навесні» (Six jours ce printemps-là, 2025, Франція, Люксембург, Бельгія,  реж. Жоакім Лафосс)
Молода жінка Сана вирушає з синами на довгоочікувані весняні канікули. За збігом обставин заплановане житло виявляється недоступним, тож родина, разом із колишнім футбольним вчителем хлопців, натомість зупиняється на розкішній віллі на Рив’єрі. От тільки вілла належить родині колишнього чоловіка Сани і жінка нікого не попереджає про цей візит.

«Батьківська відпустка» (Paternal Leave, 2025, Німеччина, Італія, реж. Алісса Юнг)
Самотня дівчина-підліток з Німеччини самовільно вирушає на північноіталійське узбережжя, щоб познайомитися зі своїм біологічним батьком. Їхня перша зустріч сповнена напруги, болю та невирішених образ. То ж чи зможуть вони віднайти шлях до прийняття, любові й чесності?

«Мамина дитина» (Mother’s Baby, 2025, Австрія, Німеччина, Швейцарія, реж. Йоганна Модер)
Юлія, 40-річна успішна диригентка, та її партнер Ґеорґ мріють про дитину. Лікування у клініці репродуктолога приносить результат – жінка вагітніє. Та ускладнення під час пологів змушує лікарів забрати новонароджену дитину до реанімації. Коли мати нарешті возз’єднується з немовлям, її охоплює дивне відчуття відчуження. Юлія починає сумніватися, чи це справді її дитина.

«Насолоди земного саду» (Las delicias del jardín, 2025, Іспанія, реж. Фернандо Коломо)
Фермін, досвідчений художник на схилі своєї кар’єри, стикається з хворобою, що загрожує його професії. Він переселяється до майстерні в старому гаражі, куди повертається і його син Пабло після тривалої подорожі до Індії. Протилежні погляди батька й сина на мистецтво та життя швидко призводять до конфлікту. Пепа, мати Пабло та колишня дружина Ферміна, пропонує їм взяти участь у конкурсі з інтерпретації «Саду земних насолод» Ієроніма Босха – виклик, який може змінити їхні стосунки та врятувати фінансове становище.

«Вічник» (2025, Україна, Фінляндія, Канада, реж. Іван Ніколайчук)
Екранізація бестселера Мирослава Дочинця «Вічник: Сповідь на перевалі духу». Це історія життя 104-річного карпатського мудреця, який пройшов крізь буремні історичні події, втрати й трагедії, але зберіг у серці світло, любов і доброту. Його шлях – сповідь великої душі, що веде до вічної мудрості.