16-й ОМКФ представляє програму “Гала-прем’єри”: масштабні українські й міжнародні роботи, що визначають обличчя кіно

16-й Одеський міжнародний кінофестиваль традиційно збирає найяскравіші кінопроєкти з усього світу, і цього року особливу увагу привертає програма «Гала-прем’єри». Саме тут глядачі можуть відкрити для себе масштабні роботи відомих режисерів та познайомитися з новими іменами, які визначають тональність сучасного кіно.

У програмі представлені фільми, що поєднують документальні свідчення з художніми образами, звертаються як до гострих тем сьогодення, так і до універсальних історій про людину, її вибір і час. Від розповідей про українських військових та долі дітей у війні до інтимних сімейних драм і філософських рефлексій — програма «Гала-прем’єри» пропонує широкий спектр жанрів та тем, які знаходять відгук у різної аудиторії.

О. Довженко. Великий компроміс, 2024, Україна, реж. Ігор Іванько
Фільм до 130-річчя Олександра Довженка розкриває суперечливий шлях митця — від перших спроб у кіно до створення шедеврів, що стали символами українського поетичного кіно. Автори показують його вміння маневрувати між творчими амбіціями та політичними вимогами епохи, залишаючись унікальною постаттю в історії культури. 

Друге дихання (Second Wind), 2025, Україна, реж. Марія Кондакова
Документальний фільм розповідає про чотирьох військових з досвідом ампутацій та бійчиню з пораненням. Втративши частини тіла, але не силу духу, вони вирушають підкорювати Кіліманджаро, щоб довести: життя з протезами може бути сповненим пригод і сенсу. Стрічка показує не лише успішне сходження бійців на вершину, а й внутрішнє переродження героїв — від болю та сумнівів до віднайдення нових орієнтирів у житті.

Українка (The EUkrainian), 2025, Швеція, Франція, Україна, Бельгія, реж. Віктор Норденсьєльд
Фільм стежить за роботою віцепрем’єрки України Ольги Стефанішиної, яка під час війни веде складні переговори про вступ країни до ЄС і НАТО. Це історія про особисту відданість політиці, боротьбу з корупцією та міжнародною бюрократією, а також про пошук балансу між внутрішнім спротивом і глобальною дипломатією, поки Україна виборює своє місце в європейському майбутньому.

Мій магічний світ (Mənim sehrli dünyam), 2025, Азербайджан, Україна, Кіпр, реж. Ельвін Адиґозел
Двоє друзів і учасників музичного гурту опиняються перед вибором між власними амбіціями та дружбою. Один прагне слави, інший залишається вірним дитячим мріям. Їхні життєві шляхи розходяться, а історія поступово розкриває, що за успіх доводиться платити високу ціну. Стрічка дебютувала на фестивалі goEast у Вісбадені.

Пізня зміна (Heldin), 2025, Швейцарія, Німеччина, реж. Петра Вольпе
Медсестра Флорія працює в хірургічному відділенні, де щодня доводиться балансувати між турботою про пацієнтів і виснажливим ритмом лікарні. Однієї ночі, коли вона заступає на зміну без достатньої кількості колег, реальність перетворюється на випробування: важкохворі пацієнти, емоційне навантаження й безперервна гонитва з часом змушують її знову і знову доводити власну стійкість. Світова прем’єра фільму відбулася на Берлінале, до того ж стрічка стала претендентом на «Оскар» від Швейцарії.

Перетин часів (La venue de l’avenir), 2025, Франція, Бельгія, реж. Седрік Клапіш
Далекі родичі отримують у спадок старий будинок і змушені разом провести інвентаризацію. Пошуки приводять їх до несподіваних знахідок й перетину з минулим — із життям Адель, яка в 1895 році покинула цей дім заради Парижа та нової епохи, що відкривала світ індустріальних і культурних революцій. Минуле та сучасне переплітаються, створюючи історію про спадщину, час і сімейні зв’язки. Стрічка була відібрана до офіційної селекції Каннського кінофестивалю.

Пан або пропав (Classe moyenne), 2025, Франція, Бельгія, реж. Антоні Кордьє
Мехді планував провести спокійне літо у заміському будинку родичів своєї дівчини. Але замість відпочинку опинився втягнутим у конфлікт між заможною сім’єю та подружжям прибиральників вілли. Сподіваючись на власне походження зі скромного роду, він намагається стати посередником. Та ситуація стрімко виходить з-під контролю. Фільм був представлений у програмі «Двотижневик режисерів» Каннського кінофестивалю.

Діти у вогні (Children in Fire), 2025, Україна, США, Чехія, реж. Євген Афінеєвський
Документальна стрічка фіксує злочини проти українських дітей під час повномасштабної війни. Викрадення, депортації, спроби асиміляції — жахлива реальність, у якій вони виживають. Вісім юних героїв, попри пережите, продовжують вірити у власне майбутнє: стають спортсменами, артистами, службовцями. Їхні історії, передані через натурні зйомки й анімацію, перетворюються на символ стійкості та надії на світ без насильства. Стрічка була показана на фестивалях у Монте-Карло, Raindance та Documentaries Without Borders.

Альфа (Alpha), 2025, Франція, Бельгія, реж. Джулія Дюкорно
Тринадцятирічна Альфа повертається додому з татуюванням. Її мати — лікарка, вона розуміє, що дівчина могла заразитися невідомою хворобою, яка перетворює людей на мармурові статуї. Сім’я опиняється перед обличчям страху, невідомості й небезпеки, водночас змушена відкривати таємниці власного роду, аби знайти шлях до виживання. Фільм брав участь у конкурсі Каннського кінофестивалю.

Митець, 2025, Україна, реж. Олексій Тараненко, Дмитро Тарасов
У 2024 році виявляють живим легендарного слідчого майора Скорука, якого вважали загиблим у боях за Гостомель. Він нічого не пам’ятає після моменту, коли записався добровольцем. Несподівано Скорук починає малювати картини, що зображують злочини, які ще навіть не сталися. Його мистецтво перетворюється на пророчий ключ до боротьби зі злом.