У селі Черневе на Львівщині впорядкували поховання воїнів Першої світової

strong>У селі Черневе Мостиської громади на Львівщині відновили та впорядкували військовий цвинтар, на якому поховані солдати, що загинули під час Першої світової війни. Про це розповідає депутат Мостиської міської ради Олег Гіс.

Військовий цвинтар селі Черневе є важливою історичною пам’яткою села, адже саме тут у червні 1915 року відбулися запеклі бої в межах Горлицької наступальної операції австро-угорських та німецьких військ проти російської імперії. У ті дні на території села загинуло понад 400 військових, а південну частину Черневого було майже повністю знищено.

“В неділю, 6 червня 1915 року, у моє рідне село Черневе прийшла війна. Історики за 25 років назвуть її “Першою світовою”. Це була битва в межах Горлицької наступальної операції австрійських військ. У той момент війська російської імперії глибоко вклинилися в землі Австро-Угорщини, зайняли важливі Карпатські перевали, і виникла загроза виходу на угорські рівнини. Генерали Еріх фон Фалькенгайн та Август фон Макензен прийняли рішення перекинути значні сили 11-ї німецької армії та 4-ї австро-угорської армії ерцгерцога Йосипа Фердинанда.

Завданням німецько-австро-угорських військ було завдати потужних флангових ударів, прорвати позиції Південно-Західного фронту, оточити й знищити 3-тю російську армію генерала Радко-Дмитрієва та в подальшому організувати наступ на Львів. 11 квітня 1915 року почався “великий відступ” російської армії. Раптово зʼясувалося, що їм катастрофічно не вистачає найнеобхіднішого: снарядів, патронів, рушниць, навіть чобіт.

Ще до битви росіяни були розгублені відступом із фортеці Перемишль, та на околиці нашого села збудували доволі міцну лінію оборони. У ті дні, за даними істориків, загинуло 413 військових, а південну частину села було знищено”, – пише Олег Гіс.

Зі спогадів Володимира Антоняка: “Був наказ брати рискалі й закопувати трупи по полях. Ходив Тарас і я з рискалями й закопували — це було дуже страшно. Із-за трупів вибухнула холера, на яку повмирало багато людей. Хоронили без церкви, просто возив на двоколісному візку Іваночко Андрей та закопував за селом тих хто помер від холери.”

Як зазначає Олег Гіс, у ці дні австро-угорська армія здобула багато перемог, які відкрили їй дорогу на Львів. З часом війна набула характеру окопної, на виснаження. Наслідком цього тиску стало значне вичерпання російських ресурсів, розвал імперії та страта царя.

Організатори прибирання планують запросити представників Австрійського та Німецького посольств в Україні, аби вшанувати пам’ять воїнів, які загинули на цих землях.

“Сьогодні військовий цвинтар — це одна з найвизначніших памʼяток нашого села. Саме тому ми вирішили, що таке місце має бути доглянутим та охайним. Прибирання, косіння та чищення забрали в нас майже тиждень”, – додає він.

ІСТОРИЧНА ДОВІДКА

Військове кладовище часів Першої світової війни у с. Черневе Мостиського району

Горлицька битва (2–10 травня 1915 року) — наступальна операція німецько-австро-угорських військ під час Першої світової війни. Метою було прорвати оборону російських військ, оточити та знищити їхні основні сили в Галичині та Польщі.

Навесні 1915 року російська армія просунулась у глиб Австро-Угорщини, захопила Перемишль і Карпатські перевали, створивши загрозу виходу на Угорську рівнину. Щоб уникнути поразки, командування Центральних держав вирішило завдати потужного удару на ділянці між Віслою та Бескидами. Наступ очолив генерал Август фон Макензен, який керував 11-ю німецькою армією та 4-ю австро-угорською армією.

Бої тривали у три етапи:

1. 19–23 квітня — прорив оборони росіян біля Горлиць та відступ на р. Віслок.

2. 24–30 квітня — оборона російських військ між річками Віслок і Сян.

3. 1 травня – 9 червня — бої на р. Сян та відхід російських військ у напрямку Львова.

3 червня 1915 року росіяни залишили фортецю Перемишль та відійшли на схід до річки Вишня. На підступах до Мостиськ вони збудували потужну лінію оборони від с. Нагірне до с. Старява (20 км), яка складалася з рядів колючого дроту та окопів навіть у межах сіл. Це дозволило їм стримувати наступ ворога протягом 8 днів.

• 4 червня розпочався наступ австрійців у напрямку Чишки — Пакость — Брюховичі.
• 5–7 червня — запеклі бої за Старяву та навколишні села.
• 7 червня — австрійці зайняли с. Черневе.

12 червня почався масований артобстріл (700 гармат). 13 червня у боях під с. Гусаків російські війська були змушені відступити. В ніч з 14 на 15 червня вони відійшли на третю лінію оборони між Магеровом та Городком.

19 червня розпочалася битва під Городком та Магеровом. Союзники прорвали останню лінію оборони перед Львовом.

21 червня війська Макензена взяли Львів, захопивши форти Рясне Польська, Скнилів, Брюховичі та Лиса Гора.

Після цих боїв на військовому кладовищі в с. Черневе поховано:

• 196 воїнів австро-угорської армії,
• 60 німецьких солдатів,
• 157 російських військових.

Всього — 413 воїнів, більшість із яких загинули 6–13 червня 1915 року.

Історичну довідку та фото надав Остап Козак.