Художник Ай Вей Вей — про силу мистецтва, Україну та відсутність страху

В Павільйоні 13 на ВДНГ відкрилася виставка всесвітньо відомого художника Ай Вейвея. Проєкт "Три досконало пропорційні сфери та військовий камуфляж, пофарбований у біле" представляє собою металеву інсталяцію, обтягнутою нібито військовою тканиною (насправді ні) і пофарбованою митцем у білий колір. Редакторка культури Vogue Ukraine Дарія Слободяник зустрілася з художником та поговорила про те, чому йому важливо бути в Україні під час війни; про Київ, Харків та любов Ай Вейвея до котів.

Виставку реалізовано за ініціативи міжнародної організації RIBBON International, яка опікується культурними проєктами в Україні під час повномасштабної війни.

"Я не боявся їхати в Україну — у мене міцні нерви, я багато чого пережив. Але всі мої друзі глибоко схвильовані цією поїздкою".

68-річний китайський художник Ай Вейвей, визнаний журналом Art Review одним із найвпливовіших митців світі, активіст, дисидент і син дисидента — китайського поета Ай Ціня, якого влада свого часу вислала разом із родиною майже на 20 років до кордону з Північною Кореєю, говорить тихо, повільно, добираючи слова. Ми зустрічаємося в залі Павільйону 13 — культурному просторі на ВДНГ, де вже за годину відкриється його перша персональна виставка в Києві та відбудеться публічне інтерв'ю Ай Вейвея з ветераном та правозахисником Максимом Буткевичем, який два роки провів у російському полоні.

У те, що Ай Вейвей не боїться перебувати в Україні, я вірю: у свій попередній приїзд влітку митець відправився на Харківщину, де відвідав позиції військових батальйону "Хартія" (і встиг дати інтерв'ю письменнику та військовослужбовцю "Хартії" Сергію Жадану, сидячи на площі біля харківського Держпрому, в який неодноразово потрапляли російські снаряди). На Харківщину Ай Вейвей поїхав, аби зняв документальне кіно. Ну а в той самий час, коли Ай Вейвей під'їжджає до Павільйон 13 на ВДНГ, де на нього чекають кілька журналістів, у Києві лунає сигнал повітряної тривоги, але художник реагує на нього буденно.

Ці воєнні поїздки у 2025 році — його перші візити у Київ, але не перша спроба. У 2010 художник мав прилетіти в столицю України на запрошення PinchukArtCentre, аби доєднатися до журі міжнародної премії Future Generation Art Prize. Але при проходженні контролю в аеропорту Пекіна його зупинили офіцери та сказали, що митцю не дозволено залишати Китай. Це було вперше, коли Ай Вейвею заборонили виїзд із Китаю. Через рік, в 2011, Ай Вейвей буде заарештований і проведе під вартою 81 день за сфабрикованою справою, а в дійсності — за критику влади та систематичні мистецькі проєкти, які її викривали.

Робота над київською виставкою "Три досконало пропорційні сфери та військовий камуфляж, пофарбований у біле" тривала майже два роки. Ай Вейвей зізнається, що найбільш викликом у цьому було те, що "російсько-українська війна досі триває, і кожна ідея мала пройти перевірку на локальний контекст". "Кожна ідея, що приходила до мене в голову, мала пройти через складні питання: як це сприймуть в Україні, чи це не буде вразливим для аудиторії, чи це етично. Але на щастя, ми мали організацію Ribbon, команда якої допомогли зануритися в контекст".

Виставка Ай Веявея проходить в особливий локації. Залитий вересневим сонцем Павільйон 13 на зелених полях ВДНГ — це відреставрований студією "Форма" радянський павільйон, побудований в 1960-тих для демонстрації досягнень народного господарства Донбаського регіону. Тепер тут розташовано "Павільйон культури" — простір для виставок, концертів та освітніх подій.

В основному залі на кілька місяців виставки Ай Вейвея поселились три величезні сферичні форми, відлиті в нью-йоркській студії митця. Їх Ай Вейвей вже використовував у роботі Divina proportione 2004 року — металеві сфери натхненні ілюстраціями Леонардо да Вінчі. Для Ай Вейвея ці сфери символізують сталі уявлення про ідеали порядку та раціональності. Для київської виставки кожну зі сфер обтягнули камуфляжними сорочками, покритими білою фарбою — зрозуміла відсилка до військових подій в Україні.

Ще до відкриття виставки ідея інсталяції з військовою формою викликали критику зі сторони українського суспільства, адже для України військова форма — символ захисту і боротьби, а пофарбована у білий колір, вона може сприйматися як образ чи знак капітуляції. Проте роботу Ай Вейвея не варто розглядати буквально — бо якщо роздивитися цю тканину уважно, стає зрозуміло, що це не військовий камуфляж, а зображення… котів.

"Я придумав і розробив цей принт, а виготовили тканину на фабриці у Китаї", — розповідає Ай Вейвей. — З неї були пошити кітелі, що нагадують українську військову форму — зроблені за тими ж мірками і лекалами, ми спеціально просили партнерів вислати їх нам. Але насправді на тканині зображені коти. Це все мої коти — за своє життя я врятував їх не менше 40. Я просто дуже люблю котів, і вважаю, що ці тварини теж сильно потерпають під час трагічних подій".

Як завжди, роботи китайського митця символічні та багатошарові. Так, одна з найвідоміших робіт Ай Вейвея — інсталяція "Насіння соняха" 2010 року. Тоді він засипав підлогу галереї Tate Modern у Лондоні насінням соняхів, зробленими з порцеляни й розписаними вручну китайськими робітниками. Відвідувачі ходили прямо по насінню, яке мало вигляд вишуканих прикрас, а насправді було втіленням рефлексії Ай Вейвея про експлуатацією китайських робітників. У київському проєкті, пофарбувавши нібито камуфляж у білий колір, Ай Вейвей міркує також про реальність та ірреальність, дезінформацію та те, як ми оманливо сприймаємо світ.

Художник зізнається, що саме тому йому було важливо бути присутнім в Києві та побачити реальне життя на власні очі. "Україна зараз — найбільш непередбачувана арена війні у світі. Так, ми дивимось новини, але забуваємо, що за ними реальні люди. Я приїхав сюди та поговорив з людьми — фермерами в полях, військовими, художниками. Я запитував в них — за що вони борються? Як митець я завжди займався темою прав людей, тому я тут, аби перевірити себе: чи дійсно я борюся за це — за захист прав? Чи співпадає реальність та мої уявлення про неї?"

Коли у фіналі я запитаю, які він бачить роль митців у війні, то художник каже, що йому близький підхід документалістів або дослідників. "Я все життя вивчаю трагедії: робив розслідування про жертв землетрусу в Сичуані (в 2008 в Сичуані стався землетрус, в якому загинули тисячі дітей зокрема через обвал шкіл, побудованих з неякісних матеріалів — художник тоді провів розслідування і звинуватив чиновників у корупції та приховуванні реальних фактів трагедії, за чого його почали переслідувати — прим.ред); досліджував умови життя біженців з Китаю. Я впевнений, що мистецтво може розповідати світу про людські трагедії — такий мій шлях".

Виставка "Три досконало пропорційні сфери та військовий камуфляж, пофарбований у біле" триватиме в Павільйоні 13 у Києві до 30 листопада

Фото: Vic Bakin