Видавництво “Човен” скасувало презентацію книжки про рух Black Lives Matter через погрози

Видавництво “Човен” скасувало презентацію книжки “Голоси BLM” Оксани Брюховецької у Львові після того, як отримало критику й погрози від авдиторії.

Про це видавництво повідомило у Facebook.

У дописі йдеться, що на адресу видавництва надійшло безліч “брутальних, расистських, ненависницьких” коментарів та погроз щодо запланованої події. Як зазначають представники “Човна”, там були не лише боти, а й реальні люди, з якими вони знайомі особисто.

Авдиторію обурило те, що книгу про рух за права темношкірих презентуватимуть відразу після того, як в США українку Ірину Заруцьку жорстоко вбив темношкірий американець Декарлос Браун.

Видавництво зауважило, що книга “Голоси BLM” була написана ще рік тому, а з друку вийшла в липні — тобто до того, як в серпні загинула Ірина Заруцька: “Поєднати книжку та трагедію, що сталася, могли або провокатори, або люди, якими легко маніпулювати. Або ж ці люди дійсно такими є – вони ненавидять інших власне за їхню іншість, зокрема за колір шкіри”.

Зрештою хейт вийшов за межі соцмереж: видавництву зателефонував чоловік із питанням “Як краще вбивати н*грів — вішати чи розстрілювати?”. “Човен” повідомив про це управління СБУ у Львівській області.

Також погрожували авторці книги Оксані Брюховецькій та одному з героїв книги, американському журналісту Терреллу Старру — обоє мали бути на презентації. Видавництво зазначає, що Старру, який вже три роки працює в Україні та висвітлює в американських медіа український спротив російській агресії, бажали смерті й обзивали його “твариною”.

“Жоден з них [хейтерів — Ред.] не читав книжки, не розуміє контексту, про який писала авторка, і чому це дослідження є важливим для українських читачів саме в час російської агресії проти України”, — заявило видавництво.

“Човен” наголосив, що без розуміння внутрішньополітичних американських процесів Україна не може розраховувати на підтримку США, якої так потребує в умовах війни.

Видавництво додало, що публікує книжки, які “допомагають читачам зрозуміти, наскільки складним є сучасний світ і як багато нам потрібно зрозуміти й зробити, аби вибороти у ньому гідне місце для себе, аби не залишитись наодинці з ворогом в час великої війни”. Про це, як зазначається, йдеться і в дослідженні Оксани Брюховецької.

“Люди, які домоглися скасування події, мабуть, вважатимуть, що перемогли. Насправді — ні! Програли усі ми. Бо історії героїв «Голосів» — це історії про боротьбу за гідність, за право бути собою. І в цьому ми дуже схожі з афроамериканцями, як би комусь не різала очі різниця в кольорі шкіри. Якщо невдовзі ви знову читатимете у світових медіа, що українці — нація ксенофобів, расистів, антисемітів, то варто пам’ятати, що після кожної такої ситуації це буде складніше спростувати друзям і прихильникам України”, — підсумував “Човен”.

Реакція громадськості

Якщо до скасування презентації видавництво “Човен” звинувачували в несвоєчасності події та відсутності емпатії, зараз довкола ситуації розгорілася дискусія.

Зокрема, філософ і письменник Володимир Єрмоленко написав: “Схоже, частина наших громадян (цікаво, наскільки велика) продовжують мати дику свідомість”. Тій частині авдиторії, яка, за його словами, “вибралася з внутрішніх хащів”, він порадив послухати свій подкаст з Террелом Старром.

Фахівчиня з комунікацій та викладачка Львівської бізнес-школи Ярина Ключковська переконана, що це Росія використовує поодинокі дискримінаційні настрої в Україні, щоб виставити нас расистами в очах світової спільноти — а ми несвідомо підіграємо цим провокаціям.

“Я вже дуже, дуже давно не чула про якісь помітні прояви расизму в Україні. Востаннє — мабуть, у 2012 році, коли ті ж росіяни організували низку провокацій, щоб дискредитувати Україну напередодні футбольного Євро-2012. Проте це не значить, що в Україні немає людей з расистськими та ксенофобськими настроями. Це — маргінальна історія. І Росія чудово вміє підсвічувати, підігрівати і витягати на світ Божий всі найсмердючіші недоїдки з найдальших звалищ і подавати їх як мейнстрім”, — написала Ключковська.

До обговорення ситуації долучився й поет та перекладач Остап Сливинський: “Іноді, коли в Україні відбувалися різні акти ненависті і дискримінації, думалося: ну, хоча б расизму в нас немає. Або ще чогось там «немає». Та все є. Таке ми незріле, крихке суспільство, з такою кількістю тріщин і «недоробок», що нічого не коштує колупнути легенько, щоб все почало розвалюватися. І колупають”.

Водночас Сливинський наголосив, що авторкою книжки є українка, а отже ідея її написати походить з українського суспільства. І закликав українців “зцілюватися, шукати суспільний консенсус, лікувати зони ненависті”, щоб не давати ворогу приводи нами маніпулювати.

Також на підтримку видавництва “Човен” висловилося “Видавництво”. Воно зауважило, що з 2017 року регулярно стикається з гейтом, погрозами та зривом презентацій, тож розуміє, наскільки це деструктивно.

“Спроби нав’язати суспільству ненависницьку позицію прямо заборонені Конституцією і законами України і суперечать всім нашим ідеалам та принципам. Цензура будь-чого, що відповідає діючому законодавству — неприпустима”, — йдеться в дописі “Видавництва”.

Про книжку

Книга “Голоси BLM” Оксани Брюховецької побудована на інтерв’ю, записаних у США під час і після протестів Black Lives Matter 2020 року. Через особисті історії афроамериканців та інших учасників визвольних рухів авторка показує інший бік Америки — не лише відомі демократичні ідеали, а й болісні реалії расової та соціальної несправедливості.

Книга також пояснює, чому значна частина американців двічі підтримала Дональда Трампа, і як ці політичні процеси можуть впливати на світ, зокрема на російсько-українську війну.

Авторка чотири роки мешкала в США. У 2020-му вона жила в Новому Орлеані і там долучалася до вуличних демонстрацій. Згодом подорожувала півднем Америки, зокрема Луїзіаною, Міссісіпі та Алабамою, досліджуючи історію афроамериканців та їхніх визвольних рухів.

Оксана ЗАБЛОЦЬКА

Джерело: Суспільне Культура