6 книжок цієї осені, які варто додати до своїх полиць

Оповідання феміністки Наталії Кобринської, анонімні листи сотень жінок про їхні найінтимніші фантазії та новий роман Ірени Карпи — ми зібрали шість книжок, які виходять в українських видавництвах восени 2025 року.

«Хочу», упорядниця Джилліан Андерсон

Говорячи про секс, ми говоримо про жіночність і материнство, зраду та експлуатацію, згоду та повагу, справедливість і рівність, кохання та ненависть, насолоду та біль. Проте з  багатьох причин наші найглибші, найінтимніші страхи й фантазії залишаються замкненими всередині.

У цій книжці Джилліан Андерсон зібрала і представила анонімні листи сотень жінок з усього світу (разом з власним анонімним листом). «Хочу» показує, як жінки ставляться до сексу, коли мають цілковиту свободу й анонімність.

«Театр, ютуб, секс», Ярослава Кравченко

Ярослава Кравченко відверто розповідає про себе й свій шлях — від дитинства в селі, спортивного інтернату, навчання в Університеті Карпенка–Карого до створення власного театру й участі в медійних проєктах «Телебачення Торонто» та «Ебаут».

Ця книга — про те, як навчитися приймати себе, свою вразливість і як віднайти силу. І про те, щоб дозволяти собі бути смішною, визнавати свої факапи і відкрито говорити про них.

«Як вдихнути вільно», Маріам Найем

Російська агресія —  це не лише боротьба за ресурси й території, а й прагнення колонізації однієї держави іншою. 

Що це означає — бути українкою/українцем? Культурологиня Маріам Найем пропонує нам навчитися не боятися власної правди і повернути здатність відчувати, говорити, належати і любити. Кожен розділ книги «Як вдихнути вільно?» представляє окремий етап деколонізації: перші три — злість, сором, розгубленість — описують психологічні пастки, в яких ми можемо перебувати десятиліттями, не знаходячи виходу; наступні — допитливість, горювання, створення, прощення — пропонують інструменти і практики для виходу з цих пасток.

«Хмарниця. Оповідання», Наталія Кобринська 

Наталя Кобринська — одна з перших феміністок Галичини. У своїх творах діячка послідовно порушувала питання жіночої освіти, морального вибору та права голосу.

У цій книжці зібрані ключові твори письменниці, де авторка досліджує ідентичність як свідомий вибір, а не автоматичне прийняття ролі. Вона майстерно поєднує народну мову з літературною, створюючи живі історії про страхи й утрати. Наталія Кобринська показує, як навіть у складних обставинах людина знаходить гідність і силу.

«Я люблю Діка», Кріс Краус 

Кріс — художниця, яка стоїть на порозі сорока й бореться з творчою кризою. А після вечері з харизматичним академіком на ім’я Дік головна героїня раптово піддається вихору пристрасті. 

Вона не може забути цю зустріч і разом зі своїм чоловіком занурюється у гру: надсилає Дікові листи, у яких переплітаються жага, іронія, мистецькі експерименти й філософські роздуми. Відповідей не отримує, проте стає одержимою — і ця одержимість перетворюється на спосіб мислення, де особисте поступово переходить у публічне, перетворюючи нав’язливе захоплення на нову форму філософського досвіду.

«Він повертається в неділю», Ірена Карпа

Архітекторка Віра живе в Парижі спокійним життям із чоловіком-французом і дочкою-підліткою, аж поки її не будить дзвінок: «Ти що, спиш?! Там Київ і Харків бомблять!». АТОвець Атрей залишає мирний Амстердам, щоб знову захищати Україну. А школярка Матільда з Бургундії зустрічає дивного чоловіка, що винаймає будинок над озером у її родичів. 

Щирість і таємниці, радість і біль, дружба, кохання і втрати — намагання знайти й зберегти себе у вирі подій. А може, таки зустрітися на вітряному пляжі.