Архітектори створили мобільний туристично-інформаційний центр для Умані: що це таке і навіщо потрібен

Умань — це більше, ніж Софіївка. Це набережна, «хасидський квартал», торгові ряди, краєзнавчий музей, монастирські споруди і десятки історій, що чекають на свого слухача. У межах REHERIT 2.0 тут напрацювали рішення для мобільного туристично-інформаційного центру (ТІЦ), який можна легко переміщати між локаціями, щоб збирати зворотний зв’язок і формувати нові маршрути.

«Хмарочос» поспілкувався з Дарією Ожигановою, архітекторкою, директоркою бакалаврської програми Харківської школи архітектури, співзасновницею студії NOEMA та кураторкою воркшопу «Туристичний центр нового формату», який проводили у рамках проєкту REHERIT 2.0. В цій статті ми розповідаємо навіщо створили п’ять концепцій та один прототип мобільного ТІЦу для Умані та як цей досвід можуть використати інші міста України.

Що таке REHERIT 2.0 та яка його основна мета?

Проєкт REHERIT 2.0 покликаний допомогти українським містам актуалізувати та переосмислити свою мультикультурну спадщину. У фокусі проєкту три міста — Умань (в якому вже реалізовували  проєкт ReHERIT у 2018-2021 роках), Меджибіж та Рівне. Це далеко не повний перелік міст, де заплановано заходи проєкту, але саме в цих трьох містах стануться архітектурні інтервенції для того, щоб містяни та туристи перевідкрили свою історичну спадщину. Цього року в Умані  розпочали роботу над створенням мобільного інформаційно-туристичного центру. У Рівному планується урбаністична ревіталізація паркової зони, де перед тим знаходилось кілька історичних цвинтарів. У Меджибожі будуть адаптовувати простір Лицарської вежі замку, що є памʼяткою архітектури національного значення, для того, щоб зробити його безбар’єрним та доступним для маломобільних людей. Кожне з цих рішень підкріплюється дослідженнями, опитуваннями місцевих мешканців та тривалими обговореннями зі залученням експертів для пошуку найбільш ефективного рішення для збереження та активізації спадщини.

Ініціаторами проєкту в Умані були Центр міської історії та Центр регіонального розвитку Агенції економічного розвитку PPV у співпраці з Уманською міською радою. Харківська школа архітектури долучилася як партнер на етапі проєктування і тестування прототипу мобільного туристично-інформаційного центру. Усі учасники об’єднані спільною метою — показати багатошарову історію міст, знайти сучасні способи, як її розповідати разом із місцевими громадами, а також інтересом до розвитку туристичної інфраструктури міста.

Уманська міська рада була активним учасником процесу: її представники допомагали організовувати роботу, знайомили команду з містом, а також активно долучалися до обговорення рішень, які готові впроваджувати.

«Міська голова, представники відділів туризму, архітектури та містобудування, охорони культурної спадщини, житлово-комунального господарства, Центру розвитку та інвестицій, Уманського краєзнавчого музею оцінювали та коментували проєкти з точки зору практичності, мобільності, інклюзивності, виразності тощо. Це означає лише одне — молодь влучила в серце урбаністичних викликів нашого міста» — прокоментувала проєкт керівниця відділу туризму Уманської міської ради Людмила Гекалюк.

До роботи залучили й місцевих мешканців: студентів, студенток та активних уманчан, які брали участь у дослідженнях, проводили екскурсії і частково долучались до проєктування. Це дозволило подивитися на місто зсередини — очима тих, хто тут живе, а не лише гостей чи архітекторів. Такий підхід зробив процес максимально відкритим і партисипативним.

Чим цікава Умань?

Умань широко відома дендропарком Софіївка, який вже давно став символом міста. Проте там насправді чимало інших цікавих локацій — мальовнича набережна, став, де знаходиться музичний фонтан та музей просто неба  з моделями кораблів, краєзнавчий музей з чудовою колекцією, «хасидський квартал», який сформувався навколо могили цадика Нахмана та щороку приваблює паломників з усього світу і дає змогу познайомитися з культурою й традиціями хасидизму, а також Василіанський монастирський комплекс, торгові ряди, будівлі готелів кінця XIX-початку ХХ століття та інші пам’ятки архітектури, історії та культури (загалом їх налічується понад 150). Місто має великий туристичний потенціал, в нього довга та розмаїта історія — воно поєднує історію кількох культур. Насамперед українську, єврейську та польську.

Місто має також сильну і розмаїту історію торгівлі і дотепер є торгівельним центром для навколишніх населених пунктів.

Саме багатошарова пам’ять і культурне перетинання роблять місто унікальним туристичним центром України, що вимагає особливого підходу вшанування та осмислення кожного з етапів історії.

«У міському просторі присутні декілька шарів, кожен з яких є дуже особливим. Це і українська історія, це єврейська історія, це польська історія. І вони з одного боку рівно представлені в міському просторі, але при цьому вони не зовсім перетинаються. Тож нам було цікаво поміркувати про те, як ми можемо в цьому зарадити», — розповідає Дарія Ожиганова.

Окрім архітектурної спадщини, місто має прекрасні та унікальні ландшафти, про які хочеться розповідати і про які хочеться слухати, які хочеться досліджувати, додає архітекторка.

Місто, його історія та природа приваблюють багато туристів (У 2021 році парк Софіївка відвідало близько 600 тисяч туристів. Могилу цадика Нахмана щороку під час Рош-га-Шана відвідують близько 30 тисяч хасидів з понад 20 країн світу), проте є й над чим працювати. Попри велику кількість пам’яток, в Умані досі бракує інфраструктури, яка б поєднала їх у цілісну туристичну систему.

«Локації вже існують, самі історії вже існують. У межах проєкту REHERIT 2.0 ми працювали над тим, як допомогти ці історії підсвітити, їх розповісти та привабити туристів», — пояснює вона.

Кожна історія — окрема й цінна, але разом вони утворюють пазл, який потрібно скласти, щоб показати багатошарову історію міста як єдине ціле.

«Ми міркували над тим, якими можуть бути, наприклад, туристично-інформаційні центри, які допомагатимуть зорієнтуватися туристам в місті, спрямувати їх погляд на щось, що, можливо, не так очевидно, проте є вартим уваги», — розповідає Дарія.

За її словами, у місті вже є багато розроблених матеріалів для туристів, наприклад, мап, маршрутів, проте їм бракує цілісності та системності. Саме цю прогалину покликаний закрити мобільний ТІЦ.

Навіщо Умані мобільний ТІЦ?

Ідея мобільності виникла раніше, ще під час реалізації першого проєкту REHERIT, й закріплена у Стратегії розвитку туризму міста. Саме містяни, які працюють над розвитком туризму в Умані, сформували такий запит. Тому під час втілення REHERIT 2.0 багато розмірковували про те як це здійснити.

«У першу чергу це важливо і релевантно, тому що Умань все ще досліджує, як саме їй «говорити» про себе назовні. Місто розмірковує, де доречно розміщувати туристичні центри, про які локації потрібно розповісти більше. І концепція мобільного ТІЦ дозволяє дослідити ці моменти: зрозуміти, які точки варто висвітлювати, вивчити попит туристів на інформацію та завдяки мобільності спостерігати, де центр працює краще чи гірше. Це і рішення для міста, і водночас інструмент дослідження», — пояснює вона.

Команда також багато думала над тим, що означає мобільність у контексті туристично-інформаційного центру. Зрештою виділили два ключові компоненти.

Перший — це структура, яка буквально може переміщатися містом: стояти на колесах чи колісній базі, у форматі причепу чіплятися до машини й з’являтися в різних локаціях.
Другий — швидке збирання та розбирання конструкції. Це накладає технічні обмеження: всі елементи мають бути легкими, зручними у транспортуванні та придатними до багаторазового монтажу без спеціального обладнання.

Цього літа відбувся воркшоп, під час якого студенти Харківської школи архітектури разом з уманськими студентами та молоддю працювали над концепцією прототипу мобільного ТІЦ. Протягом чотирьох тижнів вони пройшли повний цикл створення архітектурного об’єкта: від дослідження й збору думок мешканців до розробки концепцій, їхнього доопрацювання, технічних розрахунків та зрештою — виготовлення прототипу. Це стало не лише навчальним процесом, а й практичною «школою життя» для студентів.

Вони працювали у п’яти різних командах, кожна з яких розвивала свою ідею, у результаті було підготовлено п’ять концепцій, з яких обрали найбільш оптимальну для втілення. Студенти збудували прототип, а уманчани  почали його тестувати на вулицях міста. Конструкція складається з кількох модулів, що можуть працювати як окремо, так і разом, виконуючи і класичну інформаційну функцію, і роль просторову — для проведення подій: лекцій, ярмарків, майстер-класів чи навіть шахових турнірів просто неба.

Чи можуть інші міста повторити досвід Умані?

Досвід воркшопу в Умані показав, що створення мобільного туристично-інформаційного центру може бути не лише унікальним рішенням для одного міста, а й прикладом для інших громад в Україні. Усі концепції та інструкції опубліковані у відкритому доступі, щоб їх могли використовувати ті, хто шукає нові підходи до розвитку туристичної інфраструктури. Це робить ідею універсальною і придатною до масштабування.

Разом із тим важливо розуміти: ТІЦ — це не просто готова конструкція, яку можна перенести в інше місто. Його створення потребує супровідних процесів. Зокрема дослідження локального контексту, залучення громади і визначення найбільш відповідних форматів. Саме цей партисипативний процес допомагає зробити об’єкт органічною частиною міського простору, який принесе найбільшу користь конкретній громаді.

Висновок Умані в тому, що технічне рішення має йти поруч із діалогом між мешканцями, місцевою владою та експертами. Лише тоді ТІЦ стає не лише інформаційним пунктом, а й простором для подій, зустрічей і спільних історій, що можуть оживити міста та зміцнити їхню туристичну привабливість.

Воркшоп став результатом співпраці з Харківською школою архітектури у межах студентської будівельної практики First Aid Spatial Kit. Його організовано у партнерстві з Уманською міською радою в рамках проєкту «REHERIT 2.0: Спільна відповідальність за спільну спадщину», який реалізують Центр міської історії та Центр “Регіональний розвиток” Агенції економічного розвитку PPV за фінансової підтримки Європейського Союзу.

Організатори та партнери воркшопу:

• Центр міської історії
• Центр “Регіональний розвиток” Агенції економічного розвитку PPV
• Уманська міська рада
• Харківська школа архітектури

Ця публікація створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю партнерів проєкту “REHERIT 2.0″ і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.