Києво-Печерська лавра: інновації та меценатство для збереження культурної спадщини

У час війни ми усвідомлюємо, що культура потребує особливої підтримки. Мова йде про збереження надзвичайно важливих символів для українців: стародавніх стін храмів, мозаїк, живопису та сакральних реліквій, які сьогодні опинилися під загрозою.

Національний заповідник «Києво-Печерська лавра» – це найбільший музейний комплекс нашої країни, що об’єднує 140 пам’яток, частина з яких входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Переді мною, як керівником унікального закладу у сфері культури, стоїть завдання, що вимагає не просто виконання своїх службових обов'язків, а пильної уваги та любові до збереження культурної спадщини для прийдешніх поколінь. Заповідник – це не просто 27 гектарів землі. Це цілий світ, що складається з величних соборів до старовинних мурів і башт. Щоб зберегти цю спадщину, потрібні колосальні зусилля і, звісно, значні фінансові ресурси.

Ближні та Дальні печери. Вони є серцем заповідника. Їхній стан, догляд та утримання – це першочергові завдання. У Заповідника  існують об'єкти, які потребують значних інвестицій. Наприклад, будівля Бібліотеки митрополита Флавіана. Зараз вона має вигляд покинутого довгобуду, її відновлення, це повернення в культурний простір історичної споруди з унікальною ліпниною, в залах якої можуть проходити міжнародні заходи високого рівня. Є потреба у завершенні робіт над об'єктами, які вже майже готові. Ми маємо можливість швидко відновити такі пам'ятки, як Башта Івана Кущника та Онуфріївська вежа, що вже готова на 85%. Особлива увага потрібна Троїцькій надбрамній церкві, що побудована майже тисячу років тому, є найстарішою надбрамною церквою в Україні, яка жодного разу не була зруйнована.

Відновлення цих історичних споруд – це відновлення нашої національної свідомості, яку сторіччями намагалися знищити вороги.

Їхнє збереження потребує не тільки щоденної праці фахівців, а й залучення сучасних технологій. Я хочу розповісти про те, як нам вдається поєднувати вікові традиції з інноваціями.

Найбільші наші святині, як я вже наголошувала – це комплекс Ближніх та Дальніх печер. Для їх збереження критично важливо підтримувати відповідний інженерно-архітектурний стан. Я щиро вдячна Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, особисто Бережній Тетяні та нашим міжнародним партнерам з Ukraine Art Aid Center, Міністерству закордонних справ Німеччини, завдяки яким ми отримали спеціалізоване обладнання для стабілізації мікроклімату в печерах: осушувачі повітря, анемометри, термогігрометри, силікагель. Тепер ми можемо комплексно дбати про реліквії, що потребують постійного нагляду.

Але це не єдиний приклад. Я хочу поділитися нашим досвідом співпраці зі швейцарською компанією БіоДрай. Їхня розробка – це система, що дозволяє осушувати стіни за допомогою компактного приладу розміром із цеглину. Без розкопок, руйнівних втручань і зайвих витрат. Я особисто переконалася, що таких рішень нам потрібно більше.

Співпраця між Заповідником та БіоДрай розпочалася у 2019 році з Хрестовоздвиженської церкви XVII століття. Була ретельно підібрана технологія, адже питання були логічні: чи справді вона працює, чи безпечна, чи виправдана економічно. Відповіді переконали: у світі вже були тисячі успішних кейсів, а економічні розрахунки показали, що це вдвічі-втричі вигідніше за традиційні методи. Після встановлення обладнання вологість поступово знизилась на 30%, що дозволило зупинити поширення грибка та підготувати стіни до реставрації.

Подібний досвід ми отримали, коли використали БіоДрай у «Музеї історії Лаври» та в Троїцькій надбрамній церкві, яка є унікальною пам'яткою XII століття. Її складні фундаменти не дозволяли застосувати звичайну гідроізоляцію. Але тепер обладнання працює і тут уже понад рік, а його ефективність регулярно підтверджують наші фахівці.

Таких приміщень у Лаврі ще дуже багато, і витрати на їхнє відновлення потрібні відчутні. Ми розуміємо, що державні ресурси сьогодні спрямовані на оборону. Тому наша галузь має шукати додаткову підтримку серед фондів та меценатів.

Ми вдячні Міністерству культури та стратегічних комунікацій України, яке наразі проводить кропітку роботу для посилення співпраці з міжнародними партнерами у сфері культури як ключового елементу відновлення держави, збереження національної ідентичності. Нещодавно Міністерством було підписано важливий меморандум з європейськими партнерами  про створення Українського фонду культурної спадщини. Це ті надзвичайно важливі кроки у збереженні національної спадщини яка є невід’ємним елементом національної безпеки та обороноздатності.

Але в цьому процесі, потрібна підтримка не лише від держави, а й від міжнародної спільноти, діаспори та благодійних можливостей бізнесу. Участь українських меценатів у відновленні та утриманні таких об'єктів, як Києво-Печерська лавра, є надзвичайно важливою. Це не тільки прояв соціальної відповідальності, а й інвестиція в національну ідентичність, культуру, пам’ять та  майбутнє країни.

Я переконана: культуру можна зберегти лише тоді, коли є ті, хто готові діяти. Кожен внесок у такі проєкти – це конкретний крок до збереження наших святинь для майбутніх поколінь.

Світлана Котляревська, в.о. гендиректора Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”