Між фотографією та театром: персональна фотовиставка «Майстерня ремонту квітів» Андрія Касянчука

24 вересня відбулося відкриття персональної фотовиставки «Майстерня ремонту квітів», яка стала наслідком симбіозу фотографії та театрального мистецтва, Андрія Касянчука від артплатформи Spilne.

«Майстерня ремонту квітів» — це дослідження театру як простору перевтілення, де сцена стає місцем перетину болю, надії та відродження. Фотодослідження складають світлини, створені автором під час репетицій та гри вистав у Національному академічному театрі ім. Івана Франка, відвідавши «Тартюф» і мюзикл «Співай, Лоло, співай» Дмитра Богомазова, «Лимерівна», «Конотопська відьма», «Марія Стюарт» і «Безталанна» Івана Уривського. Серія фотографій вивчає, як мистецтво взаємодіє з реальністю та віддзеркалює її, водночас створюючи нові сенси.

Проєкт вибудуваний за аналогією з «Божественною комедією» Данте. Символи війни, що стали частиною нашого повсякдення, тут осмислюються через художній прийом зіставлення з Пеклом. Театр, у свою чергу, постає як Чистилище — простір внутрішньої боротьби за надію та оновлення. Кінцевою точкою цього шляху є Рай, який у проєкті символізує емоційне та духовне піднесення. Провідниками у театральній «Божественній комедії» стали актори, зокрема Віталій Ажнов, Марина Кошкіна, Михайло Кукуюк, Марія Рудинська, Михайло Дадалев та інші. 

Особливу роль що в театрі, що на світлинах відіграє світло: воно функціонує не лише як сценічний інструмент, а й як символ внутрішнього просвітлення, досягнутого через мистецтво. Камера фіксує процес взаємодії акторів, декорацій і простору, створюючи нові візуальні реальності, що втілюють ідею трансформації людського духу.

Виставка діятиме до 23 жовтня у просторі 3.6.9spacekyiv за адресою Стрілецька, 24.

Андрій Касянчук

Андрій Касянчук народився у 1996 році, живе та працює в Києві. Його творчий шлях розпочався у 2021 році, коли він вступив до Академії концептуальної фотографії Ігоря Чекачкова. Як студент він зосередився на техніках аналогової фотографії. Згодом, розширивши свої знання з історії мистецтва та фотографії, Андрій вийшов за межі технічних обмежень, використовуючи різноманітні методи створення зображень. Пізніше у його роботах з’явилися більш містичні та абстрактні елементи, що відображають вплив літератури Ґабріеля Ґарсія Маркеса, Джеймса Джойса та філософії вабі-сабі. Ці елементи передають його бачення світу, взаємодію природи й людини, а також питання самоідентифікації. У цей період мистецтво Андрія відображає внутрішні емоційні переживання та філософські роздуми про форму й зміст створюваних об’єктів.