В Києві презентували робочу версію Концепції Містобудівного кодексу

У 2023 в Україні стартувала підготовка нового Містобудівного кодексу («Хмарочос» пояснював навіщо цей кодекс і на що він вплине в цьому матеріалі). Його створює велика робоча група з експертів, посадовців, депутатів і представників громадськості. 

Потреба в об’єднанні усіх нормативних актів в один кодекс виникла через те, що сьогодні правила у сфері містобудування розкидані по великій кількості законів і підзаконних актів, які важко поєднати між собою, крім того, вони містять прогалини. Це створює плутанину, гальмує відбудову та відлякує інвесторів. 

Кодекс встановлюватиме базові правила і принципи для всієї галузі. До нього увійдуть норми нині окремих законів, зокрема про основи містобудування, регулювання містобудівної діяльності чи архітектурну діяльність. Водночас це не означає, що після ухвалення кодексу не буде інших законів. Він виконуватиме роль рамкового документа, на основі якого можна розробляти й деталізувати окремі закони або підзаконні акти. 

Головне завдання кодексу — систематизувати норми, усунути суперечності та прогалини, а також підвищити якість законодавчого регулювання. Він покликаний навести лад у законодавстві, запровадити зрозумілі та прозорі процедури, посилити роль громад у прийнятті рішень, завершити децентралізацію у сфері та узгодити українські норми з європейськими.

Як готували кодекс? 

Над створенням Містобудівного кодексу працює одна з найбільших робочих груп у парламентській практиці — до її складу увійшли 189 учасників. На відміну від звичного формату з 10–15 експертів, ініціатори вирішили запросити максимально широке коло фахівців. Керівниця робочої групи з розробки Кодексу, народна депутатка Ганна Бондар розповідала, що до всіх професійних асоціацій та спілок — археологів, геологів, землевпорядників, планувальників, архітекторів, будівельників, девелоперів, реставраторів і пам’яткоохоронців — надіслали запрошення, і кожна з них делегувала своїх представників. До групи також долучилися народні депутати, представники міністерств, органів виконавчої влади, експертного середовища, громадських організацій і місцевого самоврядування. Загалом разом із незалежними спеціалістами над підготовкою кодексу працювало близько 300 людей.

За два роки підготовки документи провели десятки зустрічей і публічних обговорень, де говорили про головні проблеми — від хаотичної забудови та прогалинах у законах до викликів післявоєнної відбудови. У результаті робоча група сформувала Концепцію Кодексу.

У понеділок, 22 вересня 2025 року, у Києві відбулася презентація робочої версії цієї Концепції. На презентацію прийшли депутати, урядовці, архітектори, бізнес, урбаністи й активні мешканці. Робочу версію Кодексу показали публічно, щоб обговорити, почути відгуки та запитання, а також зібрати коментарі та пропозиції, щоб доопрацювати фінальну версію кодекса. 

Ганна Бондар на презентації робочої версії документу наголосила, що це «живий» документ. 

«Ми працюємо з формуванням політики знизу до гори. Тобто тут нема такого, що хтось прийшов і сказав, що буде отак. Ми з вами разом проводили широкі публічні консультації, і на основі них була написана ця робоча версія. Наразі у кожного з вас, у всіх залучених експертів і взагалі у всіх громадян України є можливість написати ваші пропозиції, які ми будемо намагатися врахувати в остаточній версії концепції. Це живий робочий документ, який ще буде доопрацьований», — зазначила вона.

Навіщо Україні цей кодекс?

Згідно з останньою оцінкою завданої шкоди та потреб на відновлення в Україні (RDNA4) 13% загального житлового фонду було пошкоджено або зруйновано, від чого постраждали понад 2,5 мільйони домогосподарств. Станом на 31 грудня 2024 року, розмір прямої завданої шкоди під час повномасштабного вторгнення складає майже 176 мільярдів доларів США. Завдана шкода як і раніше переважно зосереджена в житловому секторі, енергетиці.

Вартість відновлення надзвичайна. Тим більше, Україна має амбітну мету не лише відновитися, а й зробити це краще, ніж було, відповідно до сучасних стандартів на шляху до вступу в ЄС.

Необхідність відбудови, євроінтеграція та внутрішні проблеми у сфері містобудування й просторового планування вимагають створення чітких правил та законів для сучасного та ефективного відновлення країни.

«У нас є серйозний виклик — виклик повоєнної відбудови. Ми бачимо, яка буває повоєнна відбудова в різних країнах: є дуже вдалі приклади, є невдалі. І для того щоб наш приклад був вдалий, нам треба змінити законодавство», — наголосила народна депутатка Бондар під час презентації.

Що в себе включатиме цей кодекс?

Його головна задача збалансувати інтереси всіх учасників містобудівного процесу та планування для того, щоб кожен відчув своє поле справедливості. Мова йде про органи державної та місцевої влади, забудовників, професіоналів сфери та мешканців міст. Тобто буквально врахувати інтереси кожного українця (про це ми детально пояснили в статті, яку згадували раніше).

Концепція кодексу — це не лише про містобудування, а про комплексний перегляд законодавства у суміжних сферах та економічних механізмах. Йдеться про 25 напрямків, які досліджували окремі підгрупи: від планування, проєктування, будівництва, експлуатації та благоустрою до землеустрою, реставрації, екології, археології, охорони спадщини, житлової політики чи цивільного захисту. Окремо були розглянуті питання авторського права, публічних закупівель, професійної атестації, фінансування, страхування та цінового регулювання. Мета в тому, щоб сфера будівельного права — яка охоплює просторове планування, розвиток територій і весь цикл від проєктування до ліквідації об’єктів — розвивалася гармонійно та відповідала сучасним викликам. 

Також кодекс покликаний прибрати штучні правові конфлікти між професіями, забезпечити участь кожної сторони у справедливий спосіб, зазначила Бондар.

Під час презентації виділили п’ять основних задача кодексу:

1. Завершити децентралізацію в сфері містобудування. Дати містам максимальну можливість впливу на містобудівні процеси на своїй території, адже тільки так вони можуть зберегти своїх мешканців, каже Бондар.

2. Посилити участь громадськості. Дозволити кожному мешканцю громади мати вплив на рішення, які в цій громаді приймаються.

3. Підвищити роль фахівців. За словами Бондар, принцип «відбудувати краще, ніж було» можна втілити тільки забезпечивши повноцінну реалізації фаховим спеціалістам.

4. Захистити інвестиції мешканців і бізнесів. Інвестиції в Україні ризиковані, як для тих, хто вкладає безпосередньо гроші в майбутню квартиру, так і для девелопменту, тому кодекс був покликаний цю задачу вирішити.

5. Справедливі процедури для бізнесу і громадян. За словами Ганни, в містобудівному законодавстві процедури повинні стати людяно-орієнтовними. 

Документ включатиме й відповіді на виклики сучасності у сфері: цифровізацію, потребу в нових або в розвитку існуючих економічних інструментів, яких не вистачає та інші. Наприклад:

1. Житлова криза спричинена війною. Під час роботи над кодексом робоча група розмірковувала яким чином створити якісне, гарне житло в поточній ситуації.

«Ми розуміємо, що ми не можемо після війни допустити антизабудовні протести, бо вони будуть криваві. Ми маємо створити таке законодавство, щоб людям не треба було виходити на антизабудовний протест, щоб всі рішення приймалися за участі громади на відповідних етапах», — пояснює Ганна.

2. Соціальна криза спричинена війною. За словами Бондар, команді потрібно було уявити нову картину світу, скласти її складники.

«Написання цієї концепції це був пошук нового суспільного договору, який має відповісти на запитання — як ми дбаємо про наше довкілля, культурну спадщину, як ми плануємо розвиток територій, що для нас означає справедливе будівництво і як ми всі беремо в цьому участь», — розповіла вона.

3. Кодифікація нормативів. За словами Бондар, сьогодні сфера містобудування і дотичній до неї сфери регулюють 5 кодексів, 61 закон, 60 постанов Кабінету Міністрів, 108 ДБН, 31 наказ профільного міністерства та інше.

«Це дуже великий обсяг. Якщо говорити про інвестиції, які ми очікуємо, то західний інвестор навряд чи зможе швидко в цьому розібратися», — додала Ганна.

4. Місцева політика для кожної громади. Адже нас приваблює саме різноманітність міст, сіл та селищ. Тож багатомільйонне місто повинно мати свої правила будівництва, які можуть відрізнятись від селища глибоко в Карпатах. Кодекс включатиме три рівні просторового планування: державне, регіональне і місцеве.

5. Проблема просторового хаосу. Бондар заявила, що згідно їх досліджень на Україну суне хвиля просторового хаосу — результат неякісного просторового планування або відсутності просторового планування. Збитки від цього включають економічні збитки від збільшення транспортних шляхів, від забруднення ґрунтів та вод, викидів та інших наслідків.

Ганна Бондар наголосила, що головний акцент концепції кодексу — це людиноцентричність. За її словами, кожна процедура, яку прописують в кодексі, роблять з повагою до людини і з головною задачею зберегти мешканців України. Адже за прогнозами чисельність населення України до 2041 року може скоротитися до 28,9 млн, а до 2051 року — до 25,2 млн. За словами Бондар, створення комфортного життєвого середовища має суттєвий на рішення людей виїжджати за мені України та повертатись до неї.

З робочою версією концепції кодексу можна ознайомитись тут.

Робоча група також наголошує, що кожен охочий може надіслати свої пропозиції до робочої версії Концепції на адресу [email protected]. Просять це зробити до 1 жовтня 2025 року.