/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2Fd8d3335480ed15f4d7eee8167eeffc3f.jpg)
У Києві презентували результати мистецького проєкту «Генеалогія ідентичності. Відбитки й артефакти»
На цьому наголошувалося на презентації результатів проєкту, що відбулася в Укрінформі.
Основою проєкту є виставка робіт двох митців — майстра сакрального і декоративного мистецтва Анатолія Поліщука (1956–2020) та його сина Богдана Поліщука — сценографа, художника театральних костюмів і режисера, який понад 10 років співпрацює з національними й муніципальними театрами України.
«Це проєкт батька та сина. Виставка містить не тільки готові художні твори, а й матеріали робочого процесу – креслення, картонні шаблони, ескізи для різьблення по дереву, які використовувалися у роботі над храмовим оформленням. Ми хотіли показати відвідувачам сам процес, що теж є глибоко сакральним. Хоча мого батька вже немає з нами, залишилися його рукотворні сліди — і це теж є відбитками його ідентичності», – зазначив автор проєкту Богдан Поліщук, нагадавши, що його батько працював над оформленням храмів у Миколаєві.
У межах проєкту була проведена професійна фотофіксація робіт Анатолія Поліщука.
«Під час війни ми розуміємо важливість збереження культурної спадщини. Якісна фіксація дозволить залишити їх для історії. Це ще один спосіб зберегти ідентичність. Я сподіваюся, що з часом ми зможемо видати окремий каталог, присвячений родинній творчості або творчості мого батька», – додав Богдан Поліщук.
Він також відзначив символічність місця проведення виставки - це Музей книги і друкарства, розташований на території Києво-Печерської лаври.
Директорка музею Валентина Бочковська підкреслила значущість виставки.
«Представлені експонати — високе мистецтво у прямому сенсі слова. Іконостаси, які створював пан Анатолій, – це монументальне дерев’яне різьблення, сучасне українське бароко. Цими іконостасами прикрашені храми Миколаївщини. Я дуже сподіваюся, що цей проєкт буде мати продовження, бо він надихає і дає поштовх іншим митцям досліджувати власну генеалогію ідентичності», — додала вона.
Анатолій Поліщук, за словами його дружини Тетяни, був багатогранним митцем і працював не тільки з сакральними формами, а й активно займався декоративно-ужитковим мистецтвом, графікою та живописом.
«Він усе робив власними руками... Він був не просто виконавцем, а автором проєктів, які втілював власноруч – від ескізу до завершеного твору, створюючи різьблені вручну предмети оформлення храмових інтер`єрів, а також ікони», – згадала Тетяна Поліщук.
Дружина митця розповіла, що після переїзду родини з Одеси до Миколаєва Анатолій працював у дитячій художній школі викладачем малюнка і живопису, а також у миколаївських храмах. Паралельно він займався створенням творчих робіт: дерев'яних панно, декоративних тарелів та малої пластики з кістки й страусиних яєць.
Дружина допомагала йому створювати роботи, у яких дерев'яне різьблення поєднується з соломоплетінням.
На родинному характері творчості наголосила донька митця Юлія Поліщук.
«Все, що формується в сім’ї, якось трансформується і передається далі. Я допомагала батькові — ми разом розписували іконостас. Це частина нашого життя, нашої спільної ідентичності», — сказала вона.
Донька митця розповіла, що роботи Анатолія Поліщука можна знайти в кількох значущих місцях України та за її межами. Він був одним із перших митців, хто почав працювати в галузі сакрального мистецтва на півдні України після відновлення Незалежності України. Більшість його робіт - у храмах Миколаївської області, де художник створив понад 20 іконостасів і різьблення для церковних інтер'єрів. Роботи митця також прикрашають церкви в Одесі. Частина його творів потрапила за кордон, зокрема до Польщі.
Як повідомлялося, на Центральному залізничному вокзалі Києва відкрилася виставка Ukraine WOW, де представлено тисячолітню українську спадщину через понад сто експонатів та десятки інтерактивних зон.
Фото: facebook.com/Books.and.Printing.Museum