Стрийський замок: від резиденції стрийських старост до казарм для військових

"Еспресо.Захід" розкаже, як з’явилася ця твердиня та чому зникла.

Як усе починалося

Уперше Стрийський замок згаданий у документі від 1472 року про позику, яку король Казимир Ягайлович взяв у магната Андрія Оссолінського.

Однак вважають, що передумови появи твердині варто шукати ще в VII -VIII cт., коли Стрийщина входила до складу Галицько-Волинського князівства. За часів Ярослава Осьмомисла (1130 -1187) навколо Стрия створили оборонну систему, що захищала  від татарських набігів торгівельний шлях з міста Галич в Київську Русь.

За часів Данила Галицького (1201-1264) Стрий розростається. У 1339 році Галичину окупувала феодальна Польща.  За кілька десятиліть польський король Владислав Ягайло передає Стрийський повіт своєму братові Свидригайлові, а той незабаром передав ці землі князеві Федору Любартовичу. В руках князя Стрийська волость залишалась до 1430 року. Варте уваги, що вперше місто згадується в історичному документі 1385 року як центр повіту із 32 селами. Друга письмова згадка про місто належить до 1398 року і пов’язана з розмежуванням територій галицького архиєпископства і перемишльського єпископства. 

У дописах мова про те, що в XIV ст. навколо Стрия з’являється земляний вал, згодом ще один, уже менший, з частоколом, що захищав центральну частину міста — площу Ринок. Десь звідти і стартує історія Стрийського замку, яким його знали у пізніші часи.

Стрий: дати й події

1430 рік - стихійне лихо, чи то набіг татар знищили місто.

1431 рік - місто отримало Магдебурзьке право, яке надало йому значну автономію та сприяло його процвітанню.  

У 1434 році після смерті Владислава Ягайла у Стрия відібрали Магдебурзьке право 

У 14 ст. навколо Стрия створюється земляний вал, згодом з'являється ще один, уже менший, земляний вал з частоколом, що захищав центральну частину міста — площу Ринок. Тоді й розпочинається історія Стрийського замку. 

Площа Ринок у Стрию, з якої на південь вела вулиця Замкова ( нині вулиця Героїв Небесної Сотні), фото: stryi-tur.info

1460 рік - король Казимир Ягайлович повертає Стрию Магдебурзьке право, і місто починає розвиватися як торговельний центр на перехресті двох шляхів — найважливішого через Карпати (Львів-Мукачево) та поздовжнього — на Передкарпатті.

1464 рік -  згідно з історичними актами місто називається Стріги.

У 1514 році пожежа, а і 1523 році набіг татар знищили місто.

1565 рік – місто знову займало 28 ланів і 840 моргів поля.

1579 рік Стрий знову горить, як і в 1604 році, коли пожежа фактично знищила пів міста. 

1620 рік - напад татар на місто після битви під Цецорою. 

1646 рік - Стрий сильно постраждав від пошесті чуми. А таких спалахів цієї епідемії від 1646 до 1848 років було шість.

1648 рік – місто завоювали загони Богдана Хмельницького. Польщі довелося стягувати до Стрия королівські війська.

1660 рік - майбутній польський король Ян Собеський привів з собою загін, який нараховував 280 кіннотників і 200 піхотинців та напав на староство, щоб силою відібрати посаду старости у К. Конецпольського.

1699 рік - місто спалили татари.

1772 рік Стрий опинився під владою Австрії

1786 рік Стрий став містом литовського вельможі Михайла Велигорського.

Початок ХІХ ст. стрийський замок перетворюється на руїни, які остаточно ліквідовані під час Першої світової війни.

Еволюція та занепад Стрийського замку

Який вигляд мав Стрийський замок, відомо тільки починаючи від 1588 року. Саме тоді був зроблений перший опис замку. А загалом таких інвентаризацій збереглося тільки три -  ще у 1664 та 1689 роках.

Однак мова про те, що у своєму ранньому дитинстві замок (збудований на давньоруському городищі) був, вочевидь, дерев’яним, оточений земляним валом та дерев'яними частоколами. Він став резиденцією стрийських старост. Утім сильні міські пожежі та й татарські набіги не щадили нічого.

За свідченнями документів з 1588 року замок вже був досить-таки величною спорудою. Мав він 61 велику кімнату. Одна з них мала дев'ять вікон, дві — по вісім, а ще кілька — по чотири вікна. Стіни кімнат були розмальовані, що свідчило про неабияку розкіш його власників. Окрім житлових кімнат, мав замок три кухні, власну пекарню та скарбницю із заґратованим вікном, а над головною брамою було помешкання підстарости. Замок був оточений кам'яним муром заввишки 4 метри, навколо - рови, наповненні водою, а до замку вели 2 підвісні мости.

Під час визвольної війни під проводом Хмельницького 1648—1654 років уся навколишня шляхта ховалася у Стрию. Отож Стрийський замок мав чимале оборонне значення.

У 1660 році витрати на утримання війська та замкової челяді становили п'ять тисяч польських злотих. Ці витрати покривалися старостою, коштом податку з міської корчми від торгівлі алкоголем, а м'ясник зобов'язався доставляти для факелів світильники.

У 1683—1691 роках у Стрийському замку переховувався відомий церковний діяч Дософій.

У 1696 році розпочалась реконструкція та відбудова замку, який був перебудований під укріплений палац. Не раз Стрийський замок приймав польського короля.

Відповідно до інвентарних записів кінця ХVII ст. вхід до замку боронила дерев'яна брама з окремою на горищі крихітною кімнатою для варти. До неї прилягали інші будівлі службового призначення. Від брами через місток можна було потрапити до власне замкової брами (основної), змайстрованої з дубових паль і соснових дощок. Її споруджено із кількома надбрамними приміщеннями з дахом, який увінчувала вежа з королівським гербом. Інші приміщення замку були також дерев'яними, окрім двох мурованих скарбівців. Також із дерева було побудовано замковий арсенал, що був чималим. Зокрема 16 бочок грубшого пороху, а у великій бочці середнього пороху бочок три або чотири, а також кулі до гармат та гаківниць в трьох бочках. Там було й артилерійське приладдя, жовнірське обмундирування, мушкети, мушкетні стволи, гаківниці. 

Після перебудови замок став більше схожим на палацову споруду, яка була зведена з дерева на кам'яному фундаменті. Дерев'яний палац складався з 12 кімнат з альковом, кімнати мали кахляні печі, причому самі кахлі були прикрашені орлами. Палац прикрашала вежа із житловим приміщенням, а її увінчувала баня з королівськими відзнаками, а інші вежі були на той час розібрані. У замку була парадна їдальня, та каплиця з окремим критим ходом знадвору, розписана сценами з історії святого Івана Хрестителя, знаками королівської гідності. З каплиці критою галереєю можна було потрапити до давніших будівель палацового ансамблю. Окрім житлових приміщень у замку були дерев'яні комори й приміщення господарського призначення.

Інакше кажучи, Стрийський інвентар 1696 року фіксує одну з важливих й безслідно втрачених сторінок дерев’яного будівництва в західноукраїнському регіоні і є важливим джерелом до його пізнання.

У 1699 році Стрий знову горить. 

У 1772 році місто опинилось під владою Австрії.

На кінець XVIII століття замок перетворюється на руїну, а довершує його руйнування Перша світова війна, коли будівлю розібрали.

Будинок, з якого почалася пожежа і згарища довкола нього. Neue Illustrirte Zeitung, 1886 рік., фото: photo-lviv.in.ua

Варто загадати про велику пожежу в Стрию у суботу, 17 квітня 1886 року, що майже повністю знищила містечко. Про цю пожежу написали майже всі видання тогочасної Європи. А в газеті Kuryer Lwowski через два дні після розгулу вогняної стихії категорично підсумували : "Міста Стрий майже не існує".

Станом на 1920–1930 роки від замку залишилася лише одна будівля, в якій дислокувався саперний батальйон польського війська.

• Читайте також: Панівецький замок: осередок кальвінізму, що пережив турецькі облоги й був захоплений через зраду