Львівське Квадрієнале Сценографії 2025: Спільний Простір, що Трансформує Театр і Візію Майбутнього

Наприкінці вересня Львів став епіцентром сценографічного мистецтва, об’єднавши митців, дослідників та глядачів у масштабному проєкті «Львівське Квадрієнале Сценографії 2025. Спільний простір». Протягом трьох днів (26–28 вересня) у різних локаціях міста відбувалися виставки, публічні дискусії, перформанси та покази, які продемонстрували сучасний погляд на театральний костюм, простір сцени та взаємодію мистецтв.

26 Вересня: Старт Події та Вектори Розвитку

Перший день Квадрієнале був насичений зустрічами, майстер-класами, відкриттями виставок і перформансами, що задали тон усьому фестивалю.

10:30 – 11:30 | Діалог зі Студентами-Сценографами У приміщенні на вул. Валова, 9 відбувся важливий для професійного середовища діалог молодих сценографів із провідних мистецьких академій України, Румунії та Естонії. Студенти НАОМА, КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, ЛНАМ, Університету театру і кіно ім. І. Караджале та Естонської академії мистецтв представили власні пошуки та підходи. Ця зустріч продемонструвала, що нове покоління мислить сценографію не як декоративний елемент, а як автономний мистецький простір, де поєднуються архітектура, світло, звук і цифрові технології.

12:00 | Відкриття Виставки «Руїнація Ідеалу» В Експериментальній сцені «Львів Опера: Малярка» презентували експозицію австрійського художника Матіаса Енгельмана до опери Ріхарда Вагнера «Лоенгрін». Його сценографія розкривала тему зруйнованих утопій і пошуку нового ідеалу, де костюм і декорація взаємодіють як єдина драматургічна система.

12:00 – 13:30 | Майстер-клас із Театрального Світла від Світлани Змєєвої На сцені Театру імені Леся Курбаса відомий дизайнер світла Світлана Змєєва продемонструвала, як правильно працювати з простором і ритмом світлових акцентів. Для молодих митців це стало унікальною можливістю побачити світло як мову, що здатна замінити слово чи дію.

13:00 – 14:00 | Презентація Спецвипуску Часопису «Просценіум» У фоє Театру імені Марії Заньковецької презентували тематичний випуск театрознавчого часопису, присвячений мистецтву сценографії. Подія супроводжувалася експозицією «СценоГраф», що вшанувала творчість Мирона Кипріяна – одного з ключових українських сценографів ХХ століття.

14:00 – 16:30 | «Майстерня Сценографа для Дітей» У Будинку Головної пошти маленькі учасники за підтримки Школи мистецтв «Вільних та небайдужих» створювали власні інтерпретації сценічних образів. Ця подія довела, що сценографія може бути доступною навіть для дітей, формуючи в них відчуття простору й фантазії.

16:00 | Міжнародна Виставка «Точка Змінює Простір» та Перформанс У Zenyk Art Gallery відкрили міжнародну експозицію сценографів і художників театрального костюма з України та інших країн. Назва символічно підкреслювала головну ідею Квадрієнале: навіть невелика «точка» — деталь костюма, промінь світла чи архітектурний елемент — може змінити цілісне сприйняття простору. Перформанс від мистецького об’єднання «Хвиля» став художнім прологом до виставки, задавши атмосферу синтезу руху, звуку й образу.

19:00 | Персональна Виставка Дайнюса Бендікаса У галереї Артцентру «Дзиґа» відбулося відкриття персональної виставки литовського художника Дайнюса Бендікаса. Він презентував костюми до вистави «Сплячі» Литовського національного драматичного театру (реж. Оскарас Коршуновас). Роботи Бендікаса вражали експресією тканин, сміливими колористичними рішеннями та майже скульптурним підходом до образу, ставши візуально насиченим завершенням першого дня.

Осіння Школа НСТДУ: Костюм як Мова Сценографії

Одним із ключових освітніх напрямів став проєкт «Осіння школа НСТДУ», кураторкою якого виступила художниця Наталя Ридванецька. Тема школи – історичний костюм, його стилізація та інтерпретація, а також місце костюма в загальній системі сценографії. Учасники, відібрані через open call, працювали у репетиційній залі Львівського театру імені Леся Курбаса.

Для молодих митців це була унікальна можливість зануритися в лабораторний процес, де костюм стає не лише вбранням персонажа, а й художнім висловлюванням про час, культуру та внутрішній світ вистави. Фотографії з експозиції демонструють цей підхід: витончені паперові конструкції, що нагадують про давні візерунки мережива, та монументальні авангардні костюми. Тут костюм виходить за рамки традиційного розуміння й перетворюється на повноцінну інсталяцію.

Публічні Розмови та Дискусії

Важливою складовою Квадрієнале стали публічні зустрічі з художниками.

27 вересня у Zenyk Art Gallery відбулася бесіда з українськими та іноземними учасниками. Центральними спікерами стали Юрген Мюнцер (Австрія), Біруте Укрінайте (Литва) та Ауксе Капочуте (Литва). Розмова стосувалася сучасних тенденцій сценографії, взаємодії музеїв та театру, а також викликів, які постають перед художником у мінливому культурному просторі.

Наступного дня, 28 вересня, у Театрі Леся Курбаса відбулася публічна дискусія «Фотографія в театральному процесі». Тут підняли питання: чи є театральна фотографія мистецтвом чи радше документальним свідченням? В епоху цифрової культури цей аспект набуває нового звучання, адже фото часто стає самостійним твором, формуючи у глядачів враження від спектаклю незалежно від самого перегляду.

Майстерні та Відкриття Міжнародної Виставки

Майстерні для дітей Особливий акцент організатори зробили на роботі з дітьми. У Будинку Головної пошти відбулася «Майстерня сценографа для дітей», а також показ театральних костюмів. Така практика формує нове покоління глядачів і потенційних художників.

27 вересня | Урочисте Відкриття Міжнародної Виставки Урочисте відкриття міжнародної виставки «Львівське Квадрієнале Сценографії 2025. Спільний простір» відбулося у Будинку Головної пошти. Було представлено три основні експозиційні напрями:

1. Фотопроєкт «Театральний костюм на сцені, за лаштунками та в об’єктиві», який дозволяє побачити, як костюм «живе» під час спектаклю. Яскравим представником були світлини до вистав, зроблені фотографкою і театрознавицею Христиною Король.
2. Роботи та інсталяції сценографів і художників театрального костюма, що поєднали сучасні технології, експериментальні матеріали та класичні традиції.
3. Студентські роботи (Марії Чорношкур, Анастасії Журавльової, Ангеліни Пакос, Катерини Марченко, Владислава Сенцова та ін.), які засвідчили нові пошуки у сценографії й довели сміливість молодого покоління до радикальних ідей.

Окрему увагу привернули макети сценічних просторів, що відображають різні варіанти побудови дії, – сходи, архітектурні конструкції, які стають самостійними персонажами вистави.

Перформанси та Вистави

Атмосфера Квадрієнале не обмежилася лише виставковими залами:

• 27 вересня на вуличному майданчику біля «Дзиґи» відбулася вистава «Другу» режисера Олега Онещака, з музикою Марії Верб’яної та сценографією Олександри Нагірної. Спектакль, виконаний у камерному форматі, поєднав театральність із поетичною інтонацією Львова.
• 28 вересня там же пролунав «Янгольський перформанс», де поєдналися поезія (Марина Пономаренко), музика (Варвара Турта, клавесин) та костюм (Богдан Поліщук). Цей синтез мистецтв став символом усього Квадрієнале – створення нового «спільного простору», де театр виходить за свої рамки і стає зустріччю різних мов і чуттів.

Львівське Квадрієнале Сценографії 2025 вкотре довело, що місто є важливим осередком сучасного театрального мистецтва в Європі. Протягом двох днів глядачі мали змогу не лише побачити унікальні костюми, макети та інсталяції, а й стати учасниками розмов, майстерень і перформансів. Це подія, де театр перестає бути лише «дійством на сцені» і стає відкритим простором для мистецького діалогу, експериментів та пошуку нової візії світу.

Денис ГУГНИН
театрознавець, викладач