У столиці відкрили виставку «Жовтень 90-го: вибір молодих»

У Києві стартувала виставка "Жовтень 90-го: вибір молодих", присвячена 35-й річниці Революції на граніті.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"35 років тому, на теперішньому Майдані Незалежності, розпочався наш сучасний шлях до свободи, який продовжується і сьогодні. Напевно, ніхто з тих студентів, які виходили сюди, на холодний граніт на початку жовтня 1990 року, не передбачав, що ця боротьба триватиме так довго", - зазначив генеральний директор Музею Майдану Ігор Пошивайло.

Гендиректор музею зауважив, що сам політичний протест студентів у вигляді голодування тривав 16 днів. Подальші зміни в країні, зокрема проголошення незалежності у 1991 році, свідчили про те, що студентів почули. Пошивайло наголосив, що Революція на граніті наблизила українців до незалежності, започаткувала важливі процеси реформ і підготувала покоління наступних революціонерів, які продовжили справу.

У столиці відкрили виставку "Жовтень 90-го: вибір молодих" / Фото: Кирило Чуботін, Укрінформ

Зі свого боку, тодішній керівник студентського руху, експолітик В'ячеслав Кириленко, зауважив, що зараз триває збройна боротьба за суверенітет, однак 35 років тому на Майдані відбувалися перші кроки, які, "дозволили, завдяки позиції молодих людей, їхній вірі в Україну, змінити ставлення багатьох українців до ідеї незалежності".

"Тоді всіх лякали, мовляв, прийдуть бандерівці, які роблять насильство і шкоду. Багато людей вірили цьому по невігластву своєму. Однак упродовж 16 днів люди тут, з усієї України, говорили один з одним, дивилися на нас, розмовляли із нами; потім вони їхали у свої міста, села, селища, домівки із зовсім іншим переконанням, що ідея незалежної України є глибоко людською, глибоко гуманістичною і справді сучасною. Ось ці молоді люди, казали вони потім своїм рідним у своїх містах, цю ідею уособлювали. І так долучалися до підтримки незалежної України. Мені здається, чи не найбільший внесок Революції на граніті - докорінна зміна ставлення людей до ідеї самостійної України", - розповів Кириленко.

Водночас громадський діяч і учасник події жовтня 1990 року Олесь Доній зазначив, що студентська Революція на граніті абсолютно заперечила тезу російських політологів й істориків, нібито про "незалежність, яка нам впала з неба або лише з підписів у Біловезькій пущі від трьох керівників держав".

"Вона показує масову боротьбу за незалежність, адже ми не виокремлювали себе з загального руху. У нас було відчуття нашої іншості, порівняно з народним рухом, нашими старшими товарищами, але ми розуміли, що ми єдина колона в боротьбі за незалежну Україну", - наголосив Доній.

Він також додав, що поряд із тим, що жовтнева студентська акція стала однією з найуспішніших, її супроводжує сум за втраченими можливостями.

"Якби тоді дослухалися наші старші товариші до вимоги студентів перевибори Верховної Ради - адже однією з вимог було відсування комуністів від влади шляхом перевиборів Верховної Ради, де комуністів була більшість. На жаль, це розуміли студентські ватажки, і не розуміли наші старші товариші, окрім буквально кількох - світла пам'ять Степану Хмарі, який з кількома своїми колегами долучився до нашої студентської революції", - зазначив він.

Зі свого боку, діячка й учасниця Революції Анжеліка Рудницька наголосила, що студенти у 1990 році подали яскравий приклад того, що будь-яку проблему в суспільстві можна вирішити шляхом народовладдя: "Коли ти маєш право говорити, маєш голос - ти вже не "маленька людина", від якої нічого не залежить. Щойно ти береш відповідальність за свою країну і за інших людей - ти стаєш великим і сильним."

Виставка на Майдані Незалежності триватиме до 15 лютого 2026 року. Основу експозиції склали матеріали, передані Музею Майдану Студентським братством Львівщини, зокрема архівні світлини. Також мешканці міста зможуть ознайомитися з документами з розсекречених архівів КДБ - зокрема тим, як влада сприймала протести та як їм протидіяла.

"Ця виставка розрахована на людей, які небагато знають про Революцію на граніті. Нам важливо показати і утвердити цю Революцію як перший український Майдан, який по суті заклав традицію протестів", - зазначила заступниця генерального директора Музею Революції Гідності Ольга Сало.

Також упродовж двох тижнів у Будинку профспілок можна буде побачити виставку унікальних артефактів з акції студентського голодування. Тут представлені документи з архіву учасника Революції Михайла Канафоцького, які розповідають про учасників голодування та вплив цієї акції на українське суспільство.

"Важливо, що тут будуть оригінали світлин і документів, зокрема телеграми. Це - така жива історія! Я переконана, що кожен, хто читатиме ці листівки, ці якісь записочки, відчує цей дух часу. Адже була зовсім інша комунікація - то був час письма від руки. Водночас то був час надії і віри в те, що ось імперія рухне, а на її місці постане щось прекрасне. І це можна відчитати в цих документах", - додала Сало.

Читайте також: У київськомуметровідкрилидвівиставки, присвяченізахисникам і захисницямУкраїни

Окрім цього, ввечері 2 жовтня відбудеться дискусія "Перший Майдан: погляд із сьогодення". Під час зустрічі учасники Революції обговорять досягнення першого Майдану та його ймовірні невдачі з перспективи 35 років. Також ітиметься про те, як Революція на граніті вписана в національну пам’ять українців.

Як повідомлялося, з 2 по 17 жовтня 1990 року у Києві на Майдані Незалежності, тодішній площі Жовтневої революції, студенти з різних міст країни, зокрема, з Києва, Львова та Дніпропетровська організували політичне голодування, яке увійшло в історичну пам'ять як Революція на граніті. Це був перший успішний ненасильницький політичний протест проти комуністичної влади в Українській РСР.

Серед політичних вимог студентів була відставка тодішнього голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола, прийняття закону про багатопартійні вибори, вихід України з СНД, передача місцевим органам влади майна КПРС і ВЛКСМ на території України тощо.

Фото: Кирило Чуботін / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут.