Повернення до класики: грандіозний дебют П’єрпаоло Піччолі для Balenciaga

Цього сезону Паризький тиждень моди всуціль наповнений довгоочікуваними дебютами дизайнерів, які упродовж минулого року змінювали одне одного на посадах креативних директорів. Так, ми вже стали свідками легендарного шоу Джонатана Андерсона для Dior, у якому він дав новий подих французькому бренду, переосмисливши його спадщину через культові дизайни Крістіана Діора, Джона Гальяно й Марії Грації К’юрі. Наступним же на черзі став показ Balenciaga, у якому після довгих років правління Демни врешті запанувала ера П’єрпаоло Піччолі. 

Для тих, хто не надто прискіпливо слідкує за світом моди, додамо коротку ремарку. Раніше П’єрпаоло Піччолі упродовж 25 років працював у Valentino: спочатку розвиваючи лінійку аксесуарів, із 2008-го розділяючи пост креативного директора разом із Грацією К’юрі, а з 2016-го самостійно очолюючи бренд. За цей час він запам’ятався створенням одних із найдраматичніших образів, які повсякчас обирали світові зірки для своїх виходів на червоні доріжки. У Balenciaga, куди дизайнер прийшов після відходу Демни до Gucci, він пообіцяв поєднати майстерність haute couture із сучасною експресією, зберігаючи при цьому дух дому. 

І свою обіцянку він, схоже, виконав. Як і чимало інших дизайнерів, які дебютували під час цього марафону тижнів моди, Піччолі повернувся до початків Balenciaga та запропонував власний погляд на ДНК бренду. 

«Я не хочу заперечувати те, що вже було тут раніше», — поділився П’єрпаоло після показу.  

Зважаючи на це, ми відзначили чимало відсилань дизайнера до робіт його попередників. Перш за все, Піччолі звернувся до культових мішкуватих силуетів Крістобаля Баленсіаги, представлених у 1957 році. У ті роки подібні експерименти сприймалися неоднозначно, оскільки тодішня публіка досі була захоплена корсетами й революційним new look Крістіана Діора. Однак згодом сукні, що нагадували повітряні кульки все ж завоювали прихильність від своєї авдиторії, тому дизайнер аж ніяк не міг пропустити їх під час свого дебюту, запропонувавши моделі в чорних та молочних відтінках.

Якщо ж говорити про інші розділи історії Balenciaga, то тут П’єрпаоло Піччолі запропонував новий погляд на розслаблені поєднання з денімом у дусі Демни, а також на високі капелюхи для верхової їзди та яйцеподібні пальта з великими ґудзиками, що нагадували про Ніколаса Геск’єра. 

«Це радше переосмислення, ніж данина: відлуння архітектонічних форм Balenciaga вплетено в реальність сьогодення — сміливі та проривні об’єми застосовані до одягу, який формує наш сучасний гардероб. Словник сучасності, повністю трансформований через підхід», — розповів дизайнер у примітках до шоу. 

Окрім видимих переосмислень минулого, П’єрпаоло також наситив колекцію власним впізнаваним стилем. Так, на подіумі з’явилися справжні витвори мистецтва: текстурна гра пір’я, скульптурні силуети й багаті відтінки створили образи, які хочеться розглядати зблизька — як сучасні артоб’єкти, що ожили на подіумі. І що варто відзначити: жодного худі чи оверсайз-футболок, до яких звик Balenciaga за часів Демни.