У Львові реконструювали притулок для бездомних. Сюди приїздять і з інших міст

У Львові реконструювали притулок для бездомних людей на вулиці Кирилівській, 3А, перетворивши його на цілодобовий центр допомоги.

Цього року Львів затвердив нову програму щодо бездомності, яка передбачає не лише ночівлю, а й довготривалу підтримку — навчання, працевлаштування, психологічну допомогу. Вперше місто зможе закуповувати соціальні послуги у громадських та благодійних організацій коштом бюджету.

«Аналогів (послуги) нема не лише у Львові, а й в обласних центрах поруч — у Луцьку, Тернополі, Івано-Франківську, і багато бездомних людей приїжджають за цим сюди», — розповідає директорка Центру соціальних послуг «Джерело» Зореслава Люльчак.

Нічліжка на Кирилівській відкрилася з 2006 року, два роки тому її приєднали до центру соціальних послуг «Джерело». Раніше вона працювала лише вночі, містила 50 ліжок.

Під час реконструкції збільшили кількість місць для нічлігу і зробили можливість денного перебування. Встановили пандус і зовнішній ліфт, розширили двері для колісних крісел, зробили доступними вбиральні та душові.

Збільшили кількість соціальних працівників, зараз шукають у команду психолога. 7,5 мільйона гривень надали благодійники, ще мільйон оплатили з міського бюджету.

На першому поверсі облаштовано чоловічі кімнати, які вміщають 35 осіб. Окремо діє денний притулок для тимчасового прихистку тих, кого, наприклад, доставляє поліція. На другому поверсі — 28 місць для жінок.

На третьому поверсі облаштували соціальний гуртожиток, де можуть залишатись люди, які знайшли роботу, але поки що не можуть самостійно винайняти житло. У кімнатах є шафа, тумби, стіл. Є спільна кухня.

Одним із тих, хто користується послугою денного перебування, є Валерій з Харкова. Зламав ногу на початку війни і евакуаційний поїздом приїхав до Львова. Кілька років працював інструктором в автошколі, потім Валерію ампутували ногу й тепер він пересувається у кріслі. Усі його рідні зараз перебувають за кордоном. Понад три місяці чоловік мешкає у притулку.

«Чекаю, щоб пройти комісію з інвалідності. Також є можливість продовжити лікування за кордоном, тому дуже хочу туди. Також хочеться зробити протези, щоб працювати, я дуже цього хочу», — розповів Валерій.

У Центрі діє програма ресоціалізації, яка передбачає допомогу в пошуку роботи, здобутті нових професій, отриманні виплат, оформленні статусу інвалідності чи ВПО тощо. «Для кожної люди укладається індивідуальний план роботи, і це може бути як тиждень, так і місяць, навіть до пів року», — наголосив Максим Лішенко, керівник філії соціальної роботи з бездомними людьми.

У багатьох містах притулки для бездомних погано виконують свої функції. Роками київські волонтери скаржилися на погану доступність системи соціального захисту.

Київ має два муніципальні притулки, один із яких на околиці, а інший — у 60 кілометрах від міста. Перший — це Будинок соціального піклування на Суздальській 4/6. Ніч у ночліжці коштує 10 гривень, у «соціальному готелі» — 18 гривень.

Другий — Центр комплексного обслуговування бездомних осіб, розташований у селі Ясногородка Вишгородського району. Для поселення потрібна путівка від Департаменту соцполітики та повне медичне обстеження: флюорографія, аналіз крові, мазки на дифтерію і кишкову флору, довідка про можливість перебування в колективі. З психічними хворобами, алкогольною та наркотичною залежністю не селять.

Криза бездомності у США також погіршується непродуманими політиками. Так, у Луїсвіллі, штат Кентуккі, є декілька притулків, але вони завжди переповнені, ліжко там треба бронювати заздалегідь. Докладніше про це читайте у матеріалі «Штраф під час пологів: штат Америки, де найстрашніше бути бездомним».

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті