Нова моцартівська точка на карті України – Київ

До Львівщини, Івано-Франківщини та Тернопільщини як місць творчості Моцарта-молодшого може додатися і Житомир

На початку нинішньої осені підтвердилася дослідницька здогадка, що відомий син-музикант геніального віртуоза Вольф­ганга Амадея Моцарта (1756–1791) виступав у Києві. Франц Ксавер Моцарт (1791–1844), який із юних літ майже три десятиріччя прожив у Львові та навколишніх місцях, музикував, напевно, в київському контрактовому домі. В огляді 1823-го його виступ згадано в числі трьох найвидатніших концертів, які тоді відбулися в Києві упродовж кількох непростих для міста років.

«Не кожен ще знає, і нерідко люди навіть не здогадуються про безпосередню дотичність Львова і області, Івано-Франківщини і Тернопільщини, а тепер уже і Києва, до потужної гілки європейської моцартівської історії, – каже музикознавиця-дослідниця Роксолана Гавалюк. – Франц Ксавер Моцарт є всесвітньо відомим композитором, піаністом, диригентом, який ще за життя перебував дещо в тіні свого геніального батька-віртуоза. На тепер маємо детальну карту його перебування на території західних областей України, створену спільно з Тарасом Гринчишиним. Вона постійно доповнюється новими даними». 

Франц Ксавер Моцарт був, зокрема, музичним директором міського театру у Львові. Тепер дослідниця шукає документальні підтвердження  того, що він виступав у Житомирі. Надцікавим є те, що Моцарт-молодший мав спільні концерти з піаністкою, чиє коріння сягає  Волині і пов’язане з Харковом. З великою імовірністю саме її зобразив Тарас Шевченко на акварельному малюнку 1842 року, який має назву «Портрет невідомої біля фортепіано». 

Укрінформ розповідає, які місця в Україні пов’язані з Францом Ксавером Моцартом –представником найвідомішої музичної династії Австрії. Загалом ще у 2018 році завдяки ініціативі міжнародного фестивалю LvivMozArt Львів було зараховано до престижної асоціації «Європейські Моцартові шляхи», тоді  Україну доєднали до десятьох інших країн.

ЛЬВІВСЬКІ АДРЕСИ МОЦАРТА ТА ІСТОРІЯ ВЗАЄМНОГО КОХАННЯ, ЯКА НЕ МОГЛА  ПЕРЕРОСТИ У ШЛЮБ

Містом Моцарта-молодшого в Україні, безперечно, є Львів. Коли стоїш біля центрального входу в Ратушу, видно один дім, пов’язаний із симпатією Франца Ксавера. Це нинішня Площа Ринок, № 17, а понад 200 років тому була Hauptplatz, № 234. За тією адресою мешкала з батьками Йозефіна (Josephine Maria Nepomucena), яка полонила музиканта з відомим прізвищем з  часу знайомства 1813 року  на все життя.

Ще в 1802-му 14-річною графиня Кастильйоні вийшла заміж за 34-річного судженого – Людвіга Каетана Бароні-Кавалькабо. Подружжя, коли через 11 років запрошували як корепетитора і концертмейстера Франца Ксавера Моцарта, мешкало на Hauptplatz, 54 – тепер це Площа Ринок, 30, навпроти фонтана-статуї «Амфітріта» (морської  богині). Будинок  відтоді помітно змінився.

Йозефіна Бароні-Кавалькабо  була відомою співачкою-аматоркою з чудовими вокальними  здібностями (в ті часи, коли жінки музикуванню навчалися винятково в домашніх умовах). Часто виступала на прийомах в аристократичних музичних салонах. Уже 14 січня 1814 року Франц-Ксавер як концертмейстер із нею виступав у концерті на честь приїзду до Львова цісаревої Кароліни, королеви двох Сицилій, тітки та свекрухи Франца I.

Про викладацький хист Моцарта-молодшого говорить те, що його ученицю з дому Бароні-Кавалькабо   – народжену у Львові Юлію (Julie Weber von Webenau, 1813–1887)  вважають однією з перших австрійських жінок-піаністок та композиторок.

Музикознавиця Роксолана Гавалюк, викладачка вищої категорії Львівського музичного фахового коледжу імені Станіслава Людкевича і координаторка проєкту «Mozartiana Galicia», уточнює, що творчим стосункам Йозефіни і Моцарта у Львові, які пов’язані симпатіями, – чверть століття; ще поза Лембергом, а саме так називалося місто в ті часи,  –  шість років.  Франц Ксавер описав взаємини у своєму подорожьому щоденнику, який  вів у 1819–1821 роках (оригінал зберігається в бібліотеці Королівської консерваторії Брюсселя).

Загалом на тепер відомо понад десять місць у Львові безпосередньо пов’язаних із Моцартом-молодшим. Кілька локацій містяни й туристи добре знають. У соборі Святого Юра заснований ним хор Товариства святої Цецилії та оркестр виконав знаменитий «Реквієм» Вольф­ганга Амадея Моцарта з нагоди 35-річчя  від  його смерті. Було це 5 грудня 1826 року, диригував Франц Ксавер.  

Пам’ятна меморіальна таблиця англійською, німецькою та українською мовами  на честь сина видатного композитора на стіні храму з’явилася у 2006-му. У центрі міста, ліворуч від Музею історії релігії, що розташований у колишньому домініканському монастирі, – височіє мурал, на якому зображено Моцарта-молодшого. У тому будинку, найімовірніше, він бував.

Дослідження документальних джерел поступово підтверджують багато деталей галицького і загалом українського періоду Ксавера Моцарта. «Я знайшла дані в берлінських театральних річниках про те, що три сезони він був музичним директором у Львові міського привілейованого цісарсько-королівського театру, в якому паралельно працювали німецька і польська трупи, – розповідає Роксолана Гавалюк. –  Ідеться про частину 1835 року, про це писала  преса і згадано в листуванні.  І далі повністю два наступні сезони, – на це вказують альманахи шанувальників театрального мистецтва («Аlmanach für freunde der schauspielkunst», Берлін), де подавалися списки адміністрації і виконавців європейських театрів».

Дослідниця додає, що нещодавно встановила три випадки, коли Моцарта-молодшого у Львові запрошували бути хресним батьком. 

Особливо цікавими є моменти, які розширюють географію присутності Франца Ксавера Моцарта на території всієї України. Уже віднайдено інформацію про виступ у Києві. Велика ймовірність того, що концертував у Житомирі. Точно виступав разом із Юлією Грюнберг-Тюріною, яка пов’язана з Волинню і Слобожанщиною. Дослідники кажуть, що її міг зобразити Тарас Шевченко на акварелі 1842 року «Портрет невідомої біля фортепіано». 

ШЛЯХ ІЗ ВІДНЯ В ГАЛИЧИНУ І РОБОТА В ПІДКАМЕНІ ЗА ТИСЯЧУ ГУЛЬДЕНІВ ЩОМІСЯЦЯ

Як саме Франц Ксавер Моцарт, який народився за чотири місяці до смерті відомого 35-річного батька-музиканта, опинився на Галичині? Варто згадати, що він був представником  династії вже у третьому поколінні. Фундамент музичних традицій закладав Леопольд Моцарт  (1719–1787) – скрипаль, а згодом і композитор, автор  виданого кількома мовами «Підручника гри на скрипці». 

Тож від народження Франца Ксавера, який мав найліпших викладачів, програмували на продовження музичної кар’єри, де вже було досягнуто неабияких вершин. Хлопчик буквально ріс зі скрипкою і фортепіано.

Його перший публічний виступ відбувся у Празі, в концерті, який організувала його матір 15 листопада 1798 року, тобто Франц Ксавер виступав вже у віці семи років. Перші збережені твори, написані Моцартом-молодшим, датовано початком 1800 року, тобто композитором він став у дев’ять років. Дебют композитора, піаніста і диригента Франца Ксавера Моцарта відбувся у збірному концерті у квітні 1805 року у Відні, в театрі Ан-дер-Він.

До речі, вокалу та італійської мови навчався  в Антоніо Сальєрі. Ці уроки у 1807-му оплачував самостійно заробленими грошима.

Після того, як його мати почала стосунки із дипломатом, за якого 1809 року  вийшла заміж, її 17-річний син-музикант вирішив шукати роботу поза Віднем. Він зголосився на пропозицію стати викладачем музики в маєтку Баворовських у селі Підкамінь біля Рогатина, тепер це Івано-Франківщина.

Це означає, пояснює Роксолана Гавалюк, що в ті часи життя на Галичині й оплата праці приватного педагога була на тому рівні, які задовольняли запити представників навіть тих, хто міг мати роботу у Відні. Щомісяця Моцарт-молодший отримував тисячу гульденів, а також житло та харчування.

Дослідниця додає, що у Львові прем’єри деяких музичних творів у роки життя там  Франца Ксавера Моцарта відбувалися навіть раніше, ніж у столиці тогочасної імперії. І це також свідчить про загальний рівень розвитку культури міста і всього ближнього регіону.

Точно відомо, що Франц Ксавер виїхав до Галичини з австрійської столиці 22 жовтня 1808 року і прибув 5 листопада спочатку у Львів, де мешкав його кузен. Разом відвідали бал у графів Потоцьких.

Згодом Моцарт-молодший супроводжував своїх учениць у маєтності у Стрілища, до назви яких потім додалося слово Нові, та у Смолянку. Це Тернопільщина. Тепер туристи там можуть прочитати про це на інформаційних щитах.

З вересня 1811-го й до кінця наступного року музикант працював у графа Янішевського в Сарниках Долішніх Рогатинського повіту. Нині це село Поділля Галицького району Івано-Франківської області; за 11 км від Бурштина. До речі, через інфляцію оплата його послуг зросла в понад  десять разів, як порівняти з тією, яка була від графа Баворовського.

МОЦАРТ-МОЛОДШИЙ ОБ’ЄДНУЄ УКРАЇНУ ЗІ СВІТОМ І ЗБИРАЄ ДОНАТИ

«Це дуже захопливо, що дослідження життя та творчості Франца Ксавера Моцарта щоразу дивує нас свіжими фактами та деталями про нові історичні та музичні перетини. Адже йдеться не тільки про біографію Моцарта-сина, а про відкриття цілого пласту культурних звʼязків того часу, коли Львів був одним з активних мистецьких осередків західної Європи, невід’ємною частиною одного спільного простору», – коментує Укрінформу диригентка Оксана Линів, засновниця фестивалю LvivMozArt.

Нагадує, що Франц Ксавер перебував у контакті з родинами Шуманів, Мендельсонів, Карла Марії фон Вебера. Його близьким другом та колегою був Кароль Ліпінський – польський скрипаль, який навчався і працював у Львові, а потім тривалий час був концертмейстером прославленої  Дрезденської опери.

«Коли я диригую в європейських містах, то часто знаходжу «сліди» Франца Ксавера, його близьких друзів та учнів. Такі свідчення минулого доказово презентують нашу, українську, історичну належність до європейського культурного простору», – розповідає перша жінка-диригент Вагнерівського фестивалю у Байройті (Німеччина) Оксана Линів.

Вона переконана, що життя та діяльність  Франца Ксавера Моцарта у Львові є не лише цікавим фактом, а й справжнім  містком єднання та рушійною силою для реалізації важливих культурних проєктів спільно з провідними культурними інституціями в Західній Європі, які фокусують увагу на українських митцях та культурі.

Постать Моцарта-молодшого значно розширює і збагачує туристично-культурну привабливість сучасної України. Тільки на Львівщині понад десять сіл та містечок дотичні до історії Франца Ксавера.

Або візьмімо той  самий Підкамінь, де маестро викладав музику понад два роки. Сучасний населений пункт має поховання січових стрільців і воїнів армії Галлера, славний численними автрійськими, польськими, українськими іменами, близьким розташуванням пам’яток, капищем готтів, місцевою вершиною – горою Камула, мінеральними джерелами. Та ще й лежить на туристично вигідному шляху до Буковелю. Тож історія Моцарта-молодшого розширює тематичний спектр Підкаменя і робить його унікальним.

Майже два роки тому, в листопаді, вже в період повномасштабної російсько-української війни, на Івано-Франківщині  представники Рогатинської громади  відзначали 215-ту річницю прибуття в Галичину Франца Ксавера Моцарта. Попри дію воєнного стану, нині є запит на екскурсійні програми, пов’язані з постаттю цього австрійського музиканта, який із своїх 53-х років більшу частину провів у Галичині.

«Я переконаний, що спадщина Франца Ксавера Моцарта ще до кінця не досліджена, і це мотивує мене продовжувати вивчати твори цього композитора і його творчий шлях, –коментує український піаніст-віртуоз Андрій Драган, який мешкає у Швейцарії, автор проєкту «Франц Ксавер Моцарт». Саме в країні перебування він виконав перший фортепіанний концерт композитора, на своєму першому оркестровому виступі за кордоном, у віці 13 років у супроводі Львівського оркестру INSO. 

Прикметно, що концертами з музикою Франца Ксавера Моцарта музикант збирає пожертви на допомогу постраждалим від ворожих атак українцям, які перебувають у лікарнях Дніпра і Харкова.

«Європейські Моцартові шляхи» в Україні понад три з половиною роки наповнюються подіями, які ставлять на паузу повітряні тривоги через повномасштабні воєнні загрози нападника. Але тільки музика вічна.

Валентина Самченко. Київ

Фото надані Роксоланою Гавалюк