Чи треба когось з росіян вшановувати назвами вулиць і що це можуть бути за росіяни: позиція лідера руху "Деколонізація. Україна" Вадима Позднякова

Про це він заявив в інтерв'ю харківському медіа "Ґвара".

"Необхідно зайняти жорсткішу позицію: якщо російський діяч не висловлювався на підтримку незалежності України, не допомагав Україні, йому не місце в назвах вулиць. Теоретично в Україні могли б залишитися умовні Сахаров, Герцен, Борис Нємцов, Валерія Новодворська - дуже маленький порядок цифр", - зазначив Поздняков.

Читайте також: Ющенко: на площах Києва мають бути пам'ятники українським князям, гетьманам, композиторам, поетам

А якщо людина була російським культурним діячем чи науковцем, як Менделєєв чи Ціолковський, "але не говорила про Україну ні хорошого, ні поганого" - назви на пошану цих осіб Україні не потрібні, вважає громадський активіст. "У нас недостатньо своїх вчених, письменників, поетів? Більш ніж достатньо", - пояснив Поздняков.

Підхід попереднього керівництва Інституту національної пам'яті

Наявність в Україні досі певної кількості назв вулиць, меморіальних дошок та, в окремих випадках, пам'ятників, Вадим Позняков пояснює позицією минулого керівника Інституту нацпам'яті Антона Дробовича.

"Є питання до попереднього очільника Інституту національної пам’яті. Була суперечлива позиція щодо Одеси - деякі прізвища, на його думку, не підпадали під закон про деколонізацію: Бабелі, Буніни, Паустовські - весь імперський міф. За нового керівника Алфьорова ці прізвища фаховими висновками внесли під дію закону. Через відсутність чіткої позиції попереднього очільника низка вулиць, названих на честь росіян, лишилася у Харкові: проспект Курчатова, вулиця академіка Павлова, проспект Жуковського. Закон трактувався так, що треба перейменувати вулиці лише на честь тих росіян, які чітко висловлювалися проти України. А ті, хто просто були російськими вченими, письменниками, поетами, але без заяв щодо України, формально під дію закону не підпадали. Більшість, на жаль, досі не підпадає, і це треба вирішувати", - описав ситуацію Поздняков, так як він її бачить.

Читайте також: 10 найвідоміших українських бардів для тих, кому не вистачає Висоцького

"Позиція Інституту національної пам’яті досі хитка. Сподіваємось на фахові висновки по Висоцькому, щоб закрити питання з пам’ятником (у Харкові - ред.) біля Палацу Спорту — це ганьба біля розбитого російськими ракетами Палацу Спорту мати російський імперський маркер", - додав лідер руху "Деколонізація. Україна".

• Влітку 2025 року майора запасу, колишнього речника "Азову", фахового історика Олександра Алфьорова уряд призначив новим головою Українського інституту національної пам'яті.
• Минулий керівник Інститу за освітою був філософом.