/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2Fc8ead06d896850fb61cedca0d93dd2e4.jpg)
“Смерть Spotify”: музиканти закликають бойкотувати стрімінгову платформу
В Окленді, штат Каліфорнія, провели серію лекцій під назвою “Смерть Spotify”, спрямованих проти домінування найбільшого у світі музичного сервісу. Ініціатори прагнуть переосмислити, як створюється, розповсюджується й сприймається музика у цифрову епоху, повідомляє The Guardian.
Подія, що пройшла у місцевій бібліотеці Bathers, зібрала інді-музикантів, діджеїв і представників незалежних лейблів, серед яких KEXP, Cherub Dream Records, Dandy Boy Records, No Bias та Amor Digital. Квитки на лекції розпродалася за кілька днів, ініціатива викликала інтерес навіть у слухачів з Барселони, Бангалару та інших міст світу.
Рух набирає обертів на тлі зростальної критики Spotify. Музиканти роками нарікають на мізерні роялті та систему алгоритмів, яка, за словами критиків, “перетворює слухачів на пасивних споживачів”. У січні музична журналістка Ліз Пеллі опублікувала резонансний матеріал Mood Machine, де стверджувала, що Spotify руйнує музичну індустрію, стимулюючи виробництво безбарвної фонової музики.
Дискусія загострилася після того, як співзасновник сервісу Даніель Ек інвестував у компанію Helsing, що розробляє військові технології на базі штучного інтелекту. У відповідь низка гуртів, зокрема Massive Attack, King Gizzard & the Lizard Wizard, Deerhoof і Hotline TNT, видалили свої треки зі Spotify.
Однією з організаторок руху стала Стефані Дукіч, яка після прочитання статті Пеллі вирішила розпочати обговорення впливу потокових платформ на музичну індустрію. Разом із подругою, працівницею художньої галереї Манасою Картікеян, вона започаткувала ініціативу, щоб “вчитися відмовлятися від алгоритмів разом”.
“Ми подумали, що варто чесно поговорити про те, як ми слухаємо музику та що втрачаємо, коли дозволяємо алгоритмам вирішувати за нас”, — пояснює Дукіч. За її словами, гаслом проєкту стало “геть алгоритмічне прослуховування, геть крадіжку роялті, геть музику, створену штучним інтелектом”.
Критики Spotify наголошують, що відповідальність за зміни лежить і на музикантах, і на слухачах: “Ви просто повинні змиритися з тим, що не матимете миттєвого доступу до всього. Це змушує ретельніше задуматися, кого і що ви підтримуєте”.
Подібні бойкоти вже траплялися в минулому — Тейлор Свіфт, Том Йорк, Ніл Янг та Джоні Мітчелл видаляли свої композиції на знак протесту, але згодом поверталися. Та нинішній рух, на думку професора музики Еріка Дротта з Техаського університету, відрізняється.
“Цього разу артисти менш відомі, але більш принципові. Вони вже не вірять, що Spotify справді допомагає їм знайти слухача”, — пояснює Дротт.
Фронтмен Hotline TNT Вілл Андерсон заявив, що їхній гурт не повернеться на платформу: “Справжнім меломанам там немає сенсу бути. Spotify хоче, щоб ви навіть не думали про те, що грає”. Їхній альбом Raspberry Moon, проданий напряму через Bandcamp — інтернет-магазин музики, і стрімінг на Twitch, приніс “тисячі доларів прибутку” без залучення Spotify.
Подібний підхід застосувала і співачка Керолайн Роуз. Її новий альбом Year of the Slug вийшов лише на вінілі та на Bandcamp.
“Безглуздо вкладати душу в музику, щоб потім віддавати її безкоштовно”, — говорить співачка.
Роуз є членкинею Спілки музикантів та працівників суміжних галузей (UMAW), яка підтримує бойкот Spotify і просуває законодавчі ініціативи, зокрема Закон про прожитковий мінімум для музикантів, запропонований конгресвумен Рашидою Тлаїб. Також UMAW долучилася до кампанії, що закликала фестиваль South by Southwest відмовитися від спонсорства виробників зброї.
“Ми просто хочемо, щоб усі трохи більше задумувалися про те, як вони слухають музику. Це просто знищує культуру в її основі, якщо ми дотримуємося лише такої алгоритмічно побудованої зони комфорту”, — підсумовує Картікеян.
Вихід на ринок ШІ-сервісів, як-от Suno AI, призвів до того, що щодня на стримінгові платформи завантажується до 20 000 згенерованих треків, які складають значну частину музичних плейлистів. Цей нестримний потік створює віртуальних “виконавців”, що здобувають популярність і комерційний успіх, хоча більшість їхніх творців не розкриває штучне походження контенту.