«Чорна п’ятниця» у Львові: Історія ажіотажу, курйозів та адаптації

Остання п’ятниця листопада традиційно вважається святом споживацтва, оскільки активізує торгівлю перед зимовими святами, стимулюючи чимало покупок. Люди штурмують магазини, торговельно-розважальні центри, крамниці, ринки. Хоча цьому явищу не так багато років, його історія вже достатньо насичена, щоб зробити екскурс у минуле.

Чи знали ми, що означає це словосполучення, скажімо, 15 років тому? Мабуть, ні. Проте близько десяти років тому різноманітні акції та знижки почали навперебій агітувати спорожнити гаманець чи картку і… стали звичними щороку як для організаторів «чорних п’ятниць», так і для покупців. Це породило низку цікавих випадків, які тепер слід вважати історією.

«Афіша Львів» зазирнула в архіви львівських ЗМІ та зібрала пам’ятні чи курйозні події, що відбувалися в останню п’ятницю листопада в різні роки.

Хронологія «Чорної п’ятниці» у Львові

2013 рік: Не до покупок

«Чорна п’ятниця» випала на 29 листопада. Це був останній день відносного спокою на Євромайдані. Навіть якби заклади торгівлі мали чим заманити покупців, останнім було б, м’яко кажучи, не до шопінгу.

2014 рік: Нерішучість та стихійна торгівля

Головна редакторка львівського сайту «На закупи» Ірина Смертига тоді розповідала місцевим ЗМІ, що українські магазини не надто охоче долучалися до акцій: «Якщо порівнювати масштаби акції з американськими, то вони просто смішні. Але українські магазини потрохи починають використовувати цю нагоду залучити більшу кількість покупців. Правда, більшість повідомляють про знижки в останній день, що не дуже добре. Наразі в Україні серед учасників «чорної п’ятниці» більше інтернет-магазинів. Проте трапляється і так, що анонсовані ними знижки не зовсім відповідають дійсності».

Цікаво, що торговий центр «Магнус» тоді організував День українського виробника, що, ймовірно, стало частиною тодішнього тренду на патріотизм.

Втім, «чорною» п’ятниця таки стала для людей, які без дозволу стихійно торгували поблизу Винниківського ринку. До них приїхали чиновники та правоохоронці, аби вилучити товар і розігнати торгівлю на тротуарі вулиці Личаківської. Нелегальні продавці опиралися, хоч і визнавали незаконність своєї діяльності. Така ситуація виглядала дещо курйозно у день, коли увесь світ лихоманило від покупок.

2016 рік: Чорний Вікенд

Ймовірно, саме тоді вперше львівський заклад торгівлі оголосив тривалість шалених знижок не на один день, а на цілих три: в «Опері Пасаж» провели «Чорний Вікенд», що тривав з 25 по 27 листопада (включно). До речі, про таку акцію повідомили саме у п’ятницю, що підтверджувало згадану вище думку про невчасність анонсів.

2017 рік: Псевдомінування та шантаж

У середині 2010-х років не рідкість була ситуація, коли псевдомінери телефоном повідомляли про «мінування» комерційних закладів. У «чорну п’ятницю» наслідки таких «телефонних терактів» ставали особливо відчутними, оскільки потенційні збитки обчислювалися сотнями тисяч гривень.

Повідомляла тоді пресслужба поліції: «24 листопада, о 18:15 та 18:22 до правоохоронців надійшло два анонімних повідомлення про замінування львівських торговельно-розважальних центрів, що на вулицях Під Дубом та Кульпарківській». Користувачі соцмереж зберегли для історії фото із сотнями розчарованих і обурених відвідувачів та шопоголіків.

2018 рік: Акції на цілий місяць

Тоді у більшості торгових точок «чорна п’ятниця» тривала протягом 23-25 листопада, а в деяких магазинах знижки діяли навіть цілий місяць.

2019 рік: Без покупок та Glovo

Це був відносно спокійний рік. «Чорна п’ятниця» вже стала традиційною подією без особливих ексцесів. Хоча тоді активно обговорювали можливість прожити день без покупок, аби зменшити вплив споживацького способу життя на довкілля.

Саме у 2019 році Львів долучили до міст, де запрацював онлайн-сервіс Glovo, що матиме значення вже наступного року.

2020 рік: Карантинні черги та ризик зараження

Люди, які пережили суворий карантин, поступово повертались до звичного життя. «Чорна п’ятниця» стала причиною черг, стояти в яких було некомфортно через ризик заразитися коронавірусом. Охорона магазинів та ТРЦ була зобов’язана міряти температуру відвідувачів. Наступні субота-неділя були так званим «карантином вихідного дня» з повними та частковими заборонами.

Рекордсменом зі скупчення людей тоді, ймовірно, став ТРЦ Forum: ЗМІ та користувачі соцмереж повідомляли про кілька десятків шопоголіків біля входу, які не дотримувалися дистанції.

2021 рік: Онлайн-шопінг та безкоштовна доставка

Світ оговтувався після пандемії. Торгівля в інтернеті стала впевненішою, а «чорноп’ятничні» покупки потребували доставки. Львівські ТРЦ пропонували безкоштовну доставку товарів, куплених онлайн у цей день. Деякі з них продовжили свою роботу аж до півночі. Попри ці обставини, репортери Львова знову бачили черги шопоголіків при в’їздах та входах у магазини/ТРЦ, подекуди без дотримання дистанції, хоча здебільшого у масках.

2022 рік: Перша воєнна, з генераторами

Перша воєнна «чорна п’ятниця». Країна витримала перший шок, але ворог обстріляв енергооб’єкти. Торгівля адаптовувалася до вимкнень світла і працювала в умовах блекаутів, завдяки генераторам та альтернативним джерелам енергії. У Львові ця п’ятниця минула без значного ажіотажу, але з помітним шармом патріотизму.

2023 рік: Зменшення купівельної спроможності та календарна реформа

Цей рік є важчим для торгівлі через зменшення купівельної спроможності львів’ян. До того ж, харчі та речі першої необхідності рідко стають товарами зі знижками.

Проте є й позитивна обставина: завдяки церковній календарній реформі «чорна п’ятниця» (24 листопада) стала ближчою у часі до Миколая та Різдва, що позитивно впливає на покупки подарунків і харчів.

Юрко СЕМАШКО