У Києві презентували проект, що об’єднує п’ять музеїв у віртуальному просторі

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ідея цього проєкту полягає в тому, щоб поєднати технології з культурною спадщиною, яка зберігається в українських музеях, і представити її у новому форматі. Ми прагнемо, щоб віртуальні простори стали доступними для класичних, традиційних музеїв", - сказав кандидат політичних наук, голова ГС "Центр цифрової історії" Антон Шинкарук.

Він зазначив, що цей проєкт об’єднує п’ять музеїв з різних куточків України у єдиний простір. Зокрема, завдяки оцифровці 120 унікальних експонатів (у тому числі втрачених і знищених) та інтерактивним механікам гості можуть «телепортуватися» між музеями й відчути єдність української спадщини.

Виконавчий директор БО "Фонд розвитку музеїв" Дмитро Маслов зауважив, що проєкт поділявся на кілька частин.

"Першим етапом було визначення музеїв, які погодилися взяти участь у проєкті та мають необхідну базу для цього. Далі - застосування технологій, що дозволяють представити 3D-моделі експонатів у віртуальному просторі. І, нарешті, основна частина - облаштування VR-локацій і використання VR-шоломів, завдяки яким відвідувачі можуть побачити ці предмети у новій, інтерактивній формі", - сказав Маслов.

У проєкті взяли участь Охтирський міський краєзнавчий музей (Сумська область), Прилуцький краєзнавчий музей імені В. І. Маслова (Чернігівщина), Національний заповідник «Хортиця», Національний архітектурно-історичний заповідник «Чернігів стародавній» та Державний історико-культурний заповідник міста Дубно. В кожному із зазначених музеїв буде власна VR-зона, де відвідувачі можуть в новому форматі ознайомитись з цифровою експозицією музею, а також відвідати інші музеї, що беруть участь у проєкті.

Проєкт створений за підтримки Українського культурного фонду.

Як повідомлялося, у Галичі на Прикарпатті за програмою ЄС «Дім Європи» науковці оцифрують кілька сотень світлин, рукописів, книг та документів зі спадщини галицьких караїмів, які зберігаються у музеї Національного заповідника «Давній Галич».

Фото Укрінформу можна купити тут.