На території Михайлівського монастиря відкрили для огляду фундамент оригінальної брами

На території Михайлівського Золотоверхого монастиря відкриють для огляду фундаменти брами та надбрамної церкви XII століття.

Цьому передували тримісячні археологічні розкопки з залученням волонтерів, пише «Вечірній Київ».

Директор ДІАЗ «Стародавній Київ» Роман Маленков зазначає, що йдеться не лише про збереження та захист фундаментів XII століття, адже там планється створити культурно-археологічний хаб, присвячений Києву доби середньовіччя.

Простір пофарбують у білий колір і обладнають інформаційними стендами, банерами та декоративними елементами по периметру, щоб він став виставковою зоною. Тут будуть тимчасові експозиції: від трипільської кераміки до реконструкцій давньокиївських споруд. За словами Романа Маленкова, це стане першим у Києві постійним археологічним простором, бо подібного в місті майже не залишилось.

Ініціатором проєкту став археолог Іван Зоценко за підтримки ДІАЗ «Стародавній Київ», КНМЦ, «Україна Інкогніта», Інституту археології НАН України, волонтерської ініціативи «Сміливі відновлювати» та небайдужих містян.

Робота почалася з трьох толок, під час яких археологи розчищали ділянку не зважаючи на сильний пил. Потім прибрали понад 60 мішків піску та вапна, накрили фундамент геотекстилем і засипали десять тонн гравію. Ці матеріали надали VIHAREV Architects & Engineers.

Нині основні роботи завершено. Попереду фарбування стін павільйону (фарбу надала ТМ PoliBest), встановлення інформаційних стендів і банерів та відкриття простору для відвідувачів орієнтовно у грудні.

Паралельно Центр консервації предметів археології та Департамент охорони культурної спадщини КМДА надав фундаментам офіційний статус пам’ятки та вніс об’єкт до державного реєстру.

Додамо, що надбрамна церква Михайлівського монастиря – це унікальна пам’ятка XII століття, що стояла на території давнього «міста Ізяслава-Святополка». Імовірно, брама вела до одного з монастирів і спершу була дерев’яною.

А церква була мурованою, з однією апсидою, орієнтованою на південний схід. У західній частині проїзду зберігся уламок шиферної плити з заглибленням для воріт — доказ того, що брама дійсно функціонувала.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті