Скарби Музею Крушельницької відтепер доступні усім

У Львові, в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької (вул. С. Крушельницької, 23), презентували інноваційну для українських музеїв цифрову платформу, на якій станом на зараз широкому загалу доступно для перегляду, ознайомлення та вивчення перші пів тисячі експонатів із колекції музею. Це стало можливим завдяки підтримці Українського культурного фонду. Мета проєкту – збереження й відкриття для всього світу унікальної спадщини української співачки зі світовою славою.      

http://collection.lvivmusic.museum/pawtucket2/ – адреса платформи, де вже зараз у режимі онлайн можна ознайомитися із п’ятьма сотнями скарбів львівського Музею Соломії Крушельницької. Тут і рідкісні архівні фотографії та живописні портрети – як родинні, так і сценічні; і афіші, програми концертів та нотні видання; і документи, листи та листівки; і блузка, оцифрована у форматі 3D, яку носила Крушельницька (це єдиний зразок одягу, що є у фондах збірки); й інші артефакти з фондів музею. Колекцію оцифровують у різних форматах: високоякісні зображення, аудіофайли, 3D-моделі тощо.

Загалом фонди музею нараховують понад 26 тисяч експонатів. Оцифрувати і презентувати для загального доступу планують усі. На це, кажуть в музеї, знадобиться ще три-чотири роки. Проєкт втілюється у співпраці з відновленим Галицьким музичним товариством — однією з найдавніших і найвпливовіших культурних інституцій Галичини.

«Діджиталізація музейних колекцій зараз є одним із найактуальніших і найнеобхідніших напрямів у збереженні культурної спадщини, особливо в умовах повномасштабної війни, – зауважує керівник Музею Тарас Демко. – Російська агресія створила безпрецедентні ризики для української культурної спадщини, тому збереження архівних матеріалів у цифровому форматі є важливим інструментом протидії їхньому фізичному знищенню і вагомим внеском у боротьбу з культурним геноцидом, який провокує агресор. Платформа, яку ми презентуємо цими днями, пристосована до різних пристроїв: комп’ютери, планшети, смартфони. Проста навігація і зрозуміла систематизація. Платформа є зручною в користуванні як для науковців, так і для простих поціновувачів музейних архівів».

Основним об’єктом оцифрування є Фонд Соломії Крушельницької, який є ядром музейної колекції. На важливості оцифрування особистих речей оперної діви наголошує музикознавиця Роксоляна Гавалюк: «Дуже важливо, що до переліку тих експонатів, які вже оцифровані і будуть оцифровані в майбутньому, входять меморіальні речі самої Соломії Крушельницької, насамперед зразки її іконографії, фотографії, особисті документи, інші важливі документи, які свідчать про знакові події в житті співачки».

«Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької має винятковий статус: це один з небагатьох музичних музеїв України, що зберігає унікальну колекцію артефактів, яка комплексно відображає музичний і культурний контекст України кінця ХІХ – ХХ століття та її зв’язки з європейським музичним простором, – розповідає головна зберігачка фондів Музею Ірина Криворучка. – Фонди музею містять рідкісні архіви, пов’язані з видатними українськими музичними діячами: всесвітньо відомими оперними співаками Соломією Крушельницькою, Модестом Менцинським, Михайлом Голинським, Іванною Синенькою-Іваницькою, композитором Станіславом Людкевичем, легендарною піаністкою Любкою Колессою та іншими митцями, які формували обличчя української та світової музичної культури».

Окрасою фондової колекції музею є музичний архів львівського скрипаля й колекціонера Ярослава Грицая, в якому зберігаються оригінальні світлини видатних європейських виконавців – Й. Брамса, Р. Штрауса, П. Сарасате, Л. Ауера, А. Вільгельмі, Й. Йоахіма, М. Бруха, Дж. Мейєрбера, К. Сен-Санса, Ф. Крейслера та інших. Переважна більшість – з особистими автографами митців.

«Велику цінність представляє фоноархів музею, який налічує понад три тисячі носіїв: грамплатівки, магнітні стрічки, касети, CD-диски, – додає керівниця наукового відділу Музею Данута Білавич. – Зокрема, тут зберігаються оригінальні грамофонні платівки І пол. ХХ ст. із записами видатних оперних співаків, інструменталістів, симфонічних і хорових колективів. Оцифрування цих унікальних матеріалів дозволить не лише краще зберегти їх, а й уперше зробити доступними для широкої громадськості у відкритому онлайн-форматі».

Галина ГУЗЬО