Державні ініціативи для енергетичної стійкості України

Війна докорінно змінила енергетичну карту України. Ракетні удари зруйнували або пошкодили сотні енергооб’єктів, залишаючи цілі регіони без світла й тепла. Проте навіть у таких умовах держава не просто відновлює пошкоджене, а й формує нову архітектуру енергосистеми.

Сьогодні мова йде про зміну підходів – від централізованої моделі до децентралізованої, стійкої та гнучкої, із широким впровадженням відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) і сучасних технологій.

Державні програми та законодавчі ініціативи

Відновлення енергосектору визначене одним із головних пріоритетів уряду. До кінця 2025 року потрібно відновити 3,2 ГВт пошкоджених енергооб’єктів, більшість з яких вже відремонтовано.

Наразі Міністерство енергетики України формує комплексну стратегію, яка поєднує швидке відновлення пошкоджених потужностей з модернізацією ринку та його інтеграцією в європейський енергопростір.

Серед ключових ініціатив:

1. Зони прискореного розвитку ВДЕ
   Планується створення спеціальних територій, де нові сонячні та вітрові станції зможуть розбудовуватись швидше завдяки доступу до інфраструктури та спрощеним дозвільним процедурам.
2. Market coupling
   Це крок до інтеграції українського ринку електроенергії з європейським. Така синхронізація відкриє нові можливості для експорту та забезпечить прозоріші правила ціноутворення.
3. Податкові стимули
   Міненерго підтримує продовження звільнення від ПДВ та мит на імпорт сонячних панелей, вітротурбін та систем накопичення енергії після 2025 року. Це рішення сприятиме розвитку галузі та підвищить інвестиційну привабливість ринку.

Оптимізму додає те, що реформи державної політики доповнюються яскравими приклади регіональних проєктів, що стають символами нової енергетики України.

Закарпатський вітропарк: енергія гір

На Закарпатті вітропарк компанії ТОВ “Френдлі Віндтехнолоджі” вже згенерував свої перші 25 млн кВт·год чистої енергії. 

Це один із найбільш амбітних проєктів у галузі: компанія планує встановлення до 100 вітроустановок на рік, кожна потужністю до 5,5 МВт, а загальна потужність майбутніх станцій перевищить 1,5 ГВт.

Закарпаття вже сьогодні є лідером за темпами розвитку нових потужностей. Лише за перше півріччя 2025 року регіон додав 19 МВт вітрової генерації. Цей досвід підтверджує: децентралізовані енергетичні центри здатні зміцнювати енергетичну безпеку навіть у складних умовах війни.

Кривий Ріг: сонячна станція для шахти

Інший показовий приклад – будівництво автономної сонячної електростанції у Кривому Розі для потреб однієї з шахт. Ініціатором проєкту виступив рудник “Суха Балка”, який зіткнувся з дефіцитом електроенергії та жорсткими лімітами споживання.

На території вже встановлюють майже 3 тисячі сонячних панелей розміром понад два метри кожна. Потужність майбутньої станції складе 2 МВт, що дозволить частково компенсувати нестачу енергії й забезпечити безперебійну роботу критичного підприємства.

Рішення ухвалили ще на початку 2025 року, але через затримки з постачанням обладнання будівництво змістили на кілька місяців. 

Завершити монтаж планують у вересні 2025 року, а очікуваний термін окупності інвестицій становить чотири роки. Це приклад того, як бізнес бере на себе роль драйвера локальної енергетичної незалежності.

Львівщина: ставка на розподілену генерацію

Львівська область активно розвиває розподілену генерацію для забезпечення стабільності під час можливих пікових навантажень. У регіоні реалізується низка проєктів автономних сонячних станцій для потреб комунальних закладів – лікарень, шкіл, водоканалів.

Ці проєкти фінансуються за рахунок державних програм та підтримки міжнародних донорів. Вони створюють модель енергетичної стійкості, коли кожна громада може забезпечити себе мінімально необхідним рівнем електропостачання у критичних ситуаціях.

Фінансування та міжнародна підтримка

Україна отримує суттєву допомогу від міжнародних партнерів для відновлення та розвитку енергосистеми:

• Грант Світового банку на 200 млн доларів спрямований на захист електропідстанцій та модернізацію критичної інфраструктури. Зокрема фінансується будівництво автономних станцій для соціальних об’єктів, що забезпечує громадам стабільне електропостачання навіть у надзвичайних умовах
• Ukrgasbank та Sense Bank пропонують пільгові кредити для підприємств, що інвестують у ВДЕ, з частковою компенсацією відсоткових ставок.

Завдяки такій співпраці формується нова модель фінансування енергетики, орієнтована на сталість та довгострокову ефективність.

Виклики на шляху відновлення

Попри значні досягнення, енергосектор стикається з низкою бар’єрів:

1. Кадровий дефіцит – бракує фахівців, які працюють із сучасними системами накопичення та технологіями ВДЕ. Багато кваліфікованих співробітників були призвані до армії, а центри підготовки фахівців не встигають за бурхливим розвитком галузі.
2. Висока вартість обладнання – імпортні комплектуючі дорожчають, що підвищує фінансовий поріг входу для нових проєктів.
3. Бюрократичні процедури – затримки з погодженням документації та землевідводами гальмують розвиток ринку.
4. Залежність від погодних факторів – для стабільності генерації необхідні масштабні системи зберігання енергії, які коштують дуже дорого.
   

Подолання цих викликів можливе лише за умови системної взаємодії держави, бізнесу та міжнародних партнерів.

Нова енергетична архітектура

Україна поступово формує нову енергетичну архітектуру – більш стійку, децентралізовану та дружню до відновлюваних джерел. 

Державні ініціативи створюють основу для швидкого відновлення, а реальні кейси в Закарпатті, Кривому Розі та Львові показують, як громади та бізнес стають драйверами трансформацій.

Стійкість енергосистеми сьогодні – це не просто ремонт пошкоджених об’єктів, а створення нової моделі розвитку, яка поєднує незалежність, безпеку та інтеграцію з європейським енергетичним простором.