«Логічно регулювати пасажиропотік за допомогою перепусток». Які можуть бути проблеми з транспортом в блекаут

Видання «Телеграф» поговорило з колишнім міністром транспорту Василем Шевченком та транспортним експертом Дмитром Беспаловим про те, як тривалі відключення можуть вплинути на логістику у великих містах.

Зокрема експерт допустив, що у найгіршому випадку є сенс ввести перепустки на транспорт, як це було у часи коронавірусу.

Електротранспорт у великих містах перевозить більшість пасажирів. За даними Держстату, з січня по серпень 2025 року ним скористались майже 787 мільйонів людей, тоді як автомобільним транспортом — близько 612 мільйонів. Але разом з тим такий транспорт залежить від електроенергії і після обстрілів у різних містах часто трапляються збої.

За словами Василя Шевченка единий вихід – це автобуси, але вони дорожчі й менш зручні для великих пасажиропотоків. Дмитро Беспалов наводить приклад з аварією між станціями «Деміївська» та «Либідська», коли заміна метро на автобуси викликала складнощі для району.

«І це тільки одна ділянка метрополітену, а якщо уявити взагалі вимкнення всього електротранспорту, то виглядає не дуже», – додає він.

Обидва експерти зазначають, що тролейбуси з автономним ходом вважаються найстійкішим видом електротранспорту під час аварій чи відключень електроенергії. Нові моделі мають акумулятори або батареї, які дозволяють рухатися без контактної мережі й завершити маршрут навіть у разі обстрілів чи збоїв живлення. Але також вони погоджуються, що ні автоуси ні тролейбуси не допоможуть у ситуації, якщо відключаться світлофори, якщо в них немає резервного живлення. І тоді місто стане у заторах.

Транспортні експерти зазначають, що міська влада має працювати в кількох напрямках, щоб забезпечити перевезення пасажирів. За словами Василя Шевченка, перш за все потрібно захищати об’єкти, які постачають електроенергію наземному та підземному транспорту. Так він додає, що витягові підстанції, які живлять метро, трамваї та тролейбуси, складно вразити, і загроза для них менша, ніж для залізничних об’єктів. До того ж метро має резервні системи живлення. Проте це не означає, що їх не потрібно захищати.

Замінити такі підстанції генераторами чи акумуляторами складно, вони працюють недовго, дорогі в експлуатації, потребують спеціальних умов і важко перевозяться. У Києві, наприклад, метро споживає стільки електроенергії, що резервні джерела зможуть хіба що підтримати базову мінімальну роботу.

На думку Дмитра Беспалова необхідно розробити стратегії регулювання пасажиропотоку заздалегідь, як от ввести перепустки на транспорт, як за часів локдаунів у 2020-21 роках, чи надати пріоритет у поїздках на роботу працівникам критично важливих підприємств. Також він пропонує звернутися до роботодавців, щоб ті переглянули графіки роботи і цим самим розвантажити пасажиропотік.

Коментарі:

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті