На Березняках Stolitsa Group зводить 26-поверхівку біля води. За Генпланом там досі зелена зона

Цієї осені на вулиці Івана Миколайчука на місці зеленої зони почалось будівництво житлового будинку. Практично одразу після встановлення паркану виник конфлікт між місцевими активістами та забудовником. «Хмарочос» поспілкувався з представниками ГО «За збереження скверу ім. Павла Тичини в м. Києві», які захищають зелену зону від забудови, та забудовником Stolitsa Group, який і зводить житловий будинок.

Передісторія

Вранці 27 вересня у представників ГО стався конфлікт із забудовником, якого вони звинуватили у рейдерському захопленні скверу, який знаходиться на вулиці Івана Миколайчука, 3, на Березняках, недалеко від заїзду на міст Патона.

Місцеві активісти заявляли, що на місці скверу імені Павла Тичини без погодження з громадою встановили будівельний паркан і почали зводити 26-поверховий житловий комплекс. Громада звинувачувала забудовника також у русі будівельної техніки тротуаром та територією зелених насаджень та небезпеці для пішоходів. На місце подій викликали поліцію. Ми розповідали про це тут.

Зокрема представники ГО, яка захищає сквер, обурювались будівництвом висотки на території, меншій за чверть гектара. Враховуючи, що окрім будинку потрібно зробити ще під’їзди, парковку, озеленення території та благоустрій прибудинкової території це виглядає проблематично.

Також активісти  повідомили (ми писали про це тут), що отримали офіційну відповідь, яка підтверджує порушення під час виділення землі під забудову — не було громадських слухань, а землю передали у приватну власність, хоча вона має статус зеленої зони за Генпланом. «Хмарочос» розповідав чому так важливо проводити громадські слухання у матеріалі про новий Містобудівний кодекс.

За інформацією громадськості, національна поліція вже відкрила провадження за кількома статтями Кримінального кодексу, зокрема через незаконне заволодіння землею, порушення екології та самовільне будівництво. Також активісти розпочали судові процеси проти ДІАМ та Департаменту містобудування та архітектури КМДА, щоб скасувати дозволи на будівництво та незаконне виділення землі. Й готують звернення до НАБУ через можливу корупцію.

Натомість представники Stolitsa Group повідомили, що ділянка перебуває у власності юридичних осіб з 2007 року, а компанія придбала її у 2012 році на підставі договору купівлі-продажу. А будь-які трактовки та оцінки від людей, що не мають юридичної освіти, в компанії назвали виключно маніпуляціями.

Що говорять активісти?

Голова ГО «За збереження скверу ім. Павла Тичини в м. Києві» Михайло Авраменко розповів, що на території нинішнього скверу раніше був великий парк — ще в 70-х роках минулого століття. Потім його територію зменшили, а поруч звели ЖК Silver Breeze — три висотні будинки та торгово-розважальний центр біля мосту Патона.

«Парк реорганізували у сквер. Там залишилась невелика зелена зона, було кафе «Кактус» — ще з радянських часів. Через сквер проходить дорога вглиб району до проспекту Тичини — нею люди ходять на зупинки, у школи. Особливого плану розвитку цієї території не було: просто росли дерева, і проходили пішохідні доріжки. Але у 2002 році була інвентаризація зелених насаджень, які знаходилися на цій території, свого часу на цій території клали бруківку. Київзеленбуд щороку виконував роботи з догляду, санітарної обрізки та благоустрою» — розповів він.

За словами Михайла, перша історія конфлікту почалася у 2004 році, коли Київська міська рада ухвалила рішення про передачу цієї землі в оренду — для будівництва, експлуатації та обслуговування блоку громадського призначення з офісними приміщеннями. Тоді хотіли побудувати будинок понад 20 поверхів. Мешканці подали до суду і виграли — рішення про оренду було скасовано у 2007 році.

«Але у 2006-му, за часів Черновецького, Київрада прийняла рішення про продаж цієї землі, з тим самим цільовим призначенням. Мешканці про це не знали, тому й не оскаржували. Відтоді земля перебувала у приватних руках» — розповідає активіст.

У 2012 році підприємство отримало ділянку під поточну забудову.

Михайло розповів, що до травня цього року нічого не відбувалося. А тоді забудовники вперше приїхали встановлювати паркан — без контрольної картки на порушення благоустрою (офіційний дозвільний документ, який видається органами місцевої влади і дозволяє тимчасове проведення робіт, що впливають на благоустрій території, — ред.) Мешканці вийшли на протест, викликали депутата, який зв’язався з міським головою — паркан тоді зняли. Але влітку забудовник поставив його знову, і цього разу не демонтував.

«Зараз у них є контрольна картка на встановлення паркану і на знесення кафе «Кактус» — його вже майже зруйнували. Але дозволу на будівництво немає, хоча проєктна документація у них погоджена» — стверджує активіст.

Також Михайло розповів, що забудовник затвердив схему щодо організації дорожнього руху (ОДР), проте рухалися вони не за нею, порушуючи Правила дорожнього руху та створюючи на небезпеку, а затверджена схема проходить повз інженерні комунікації — колектор.

«Ми вважаємо, що передача землі була незаконною, адже не враховувала інтереси мешканців і той факт, що ця територія — сквер» — наголошує він.

У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, Київська міська рада перейменувала сквер зі скверу імені Леніна на сквер імені Павла Тичини.

«Тобто юридично це сквер, але фактично земля — у приватних руках» — вважає Михайло.

Представники громадської організації та мешканці подали позов до ДІАМ (Державна інспекція архітектури та містобудування), щоб скасувати погодження на проведення робіт.

«Ми підозрюємо, що забудовник підробив геодезичну документацію — використав старі дані ще з 2006–2007 років. На наші вимоги провели повторну геодезію: виявилось, що на глибині 6 метрів уже вода, тобто ґрунт нестабільний, з високою вологістю» — пояснює голова ГО.

У тому ж 2007 році проводився моніторинг, яким підтверджено негативний ефект на 9-поверхівку у випадку будівництва, каже Михайло.

За його словами, якби будували щось невелике — 4 поверхи, наприклад, бібліотеку чи ветеранський центр — питань не було б. Але 26 поверхів, у 10–15 метрах від дев’ятиповерхівки зі стрічковим фундаментом, на нестабільному ґрунті — це абсурд. До того ж, за словами Михайла, планують зводити паркінг, а це створить додаткові ризики.

На фото будинок, біля якого зводять нову багатоповерхівку. На фотографіях видно, що в будинку вже є тріщини. На думку громади, будівництво нанестабільному та вологому ґрунті 26-поверхового будинку ситуацію тільки погіршить.

Що говорить забудовник?

Представники Stolitsa Group підтвердили, що компанія дійсно розпочала реалізацію даного проєкту. 

Проте за їх словами, Інформація щодо рендерів, термінів та графіків реалізації проєкту наразі перебуває в опрацюванні, наша редакція її поки що не отримала.

«На всі звернення мешканців було надано офіційні роз’яснення та документи, що підтверджують: під час проєктування та отримання дозвільної документації були враховані всі вимоги чинного законодавства та державні будівельні норми. Проєкт будівництва пройшов державну експертизу та отримав позитивний висновок.

Вимоги щодо максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, а також щодо кількості паркомісць є чітко регламентованими законодавством і були повністю дотримані замовником під час проєктування» — повідомили в компанії.

Представники Stolitsa Group запевнили, що компанія володіє повним пакетом дозвільної документації, зокрема: дозволом на виконання будівельних робіт, картою на порушення благоустрою території, правовстановлюючими документами на земельну ділянку, яка перебуває у його власності понад 10 років.

«Водночас ми фіксуємо поодинокі спроби недобросовісних осіб вводити громадськість в оману шляхом поширення неправдивих тверджень про нібито незаконність забудови та її негативний вплив на життя мешканців сусідніх будинків. Такі заяви не ґрунтуються на фактах та не мають доказової бази.

Більше того, вже вживаються заходи, що мають ознаки тиску та перешкоджання законній господарській діяльності замовника будівництва. Зокрема, створюються нові громадські організації, які, фактично одразу після своєї реєстрації, ініціюють судові позови щодо скасування дозволу на виконання будівельних робіт та містобудівних умов і обмежень» — заявляють в компанії.

Наразі, на території продовжуються будівельні роботи, а мешканці житлово-будівельного кооперативу та ГО подали позови до ДІАМ та Департаменту містобудування та архітектури КМДА, щоб ці роботи зупинити.