Кава як валюта: Як львівська еліта “розшифровувала” ранкову філіжанку на початку XX століття

Львів початку XX століття — це місто, яке дихало культурою кав’ярень, де філіжанка запашного напою була не просто засобом збадьорення, а невід’ємним елементом соціального, інтелектуального та політичного життя. Як переконує наш партнер Торгова Марка Кава Старого Львова, спосіб подачі кави тут формувався під впливом як класичних віденських традицій (1), так і викликів часу, особливо напередодні та під час Першої світової війни.

Класичний Віденський Сервіс

На початку століття, до моменту гострого дефіциту, подача кави у кращих львівських закладах, як-от знаменита “Віденська кав’ярня” (відкрита ще 1829 року на сучасному проспекті Свободи, адреса незмінна (2.5)), дотримувалася усталеного австрійського ритуалу.

• Напій і Супровід: Каву (часто “мокко” або “меланж”) подавали в елегантних порцелянових або фаянсових горнятках. За віденською традицією, до філіжанки обов’язково додавали три склянки холодної води (1.4). Перша – щоб прочистити смакові рецептори, друга – під час споживання, і третя – для завершення ритуалу (1.4).
• Солодкий Світ: До кави подавався цукор і, залежно від виду напою, вершки або молоко (1.4). Особливою популярністю користувався “віденський мокко” – кава з молоком і медом, що, за легендою, є винаходом Юрія Кульчицького (1.3). Традиційно, до неї подавався вишуканий десерт – рогалик у формі півмісяця, відомий як кіпфель (1.3).
• “Газетна Культура”: Кав’ярні були не лише місцем для споживання напоїв, але й фактично читальними залами. До філіжанки кави (незалежно від того, скільки часу займало її споживання, а це могло бути й 40 хвилин (1.4)) безкоштовно подавалася свіжа преса – місцеві та закордонні газети й журнали (1.4, 1.6). Відвідувач міг просидіти цілий вечір, вичитуючи всі видання (1.6).

Виклики Дефіциту: Кава з талонами і власні запаси

Ситуація докорінно змінилася напередодні та з початком Першої світової війни. Львів охопив жорсткий дефіцит продуктів, особливо цукру (1.4, 2.6).

• Кава без цукру: Влада, намагаючись запобігти спекуляції, запровадила політику неподання цукру у кав’ярнях (1.1, 1.4). Каву почали подавати несолодкою.
• “Свій” цукор: Відвідувачам офіційно дозволялося приносити цукор із собою (1.4, 2.6). Солодкий продукт видавався лише за талонами (1.1, 1.4, 2.6). Це змушувало львів’ян шукати альтернативні способи підсолоджування або просто звикати до гіркого смаку (1.4).

Місце Інтелекту: Кав’ярня “Шкоцька”

Окремої уваги заслуговує феномен інтелектуальних кав’ярень, найвідомішою з яких стала “Кав’ярня Шкоцька” (пол. Kawiarnia Szkocka), що знаходилася на площі Академічній, 9 (нині проспект Шевченка, 27) (4.1, 4.2). Хоча її найбільш плідна діяльність припадає на 1930-ті роки, традиція інтелектуальних посиденьок тут сформувалася значно раніше.

• Унікальний спосіб подачі: У цій кав’ярні, яка стала колискою всесвітньо відомої Львівської математичної школи, каву подавали до мармурових столиків (4.5).
• Математика на мармурі: Унікальність полягала в тому, що геніальні математики, як-от Стефан Банах і Гуґо Штайнгауз, записували свої формули та наукові проблеми олівцем просто на мармурових стільницях (1.1, 4.5). Вранці прибиральниця змивала ці записи (4.2).
• “Шкоцька Книга”: Щоб зберегти безцінні математичні роздуми, дружина Стефана Банаха, Люція, купила великий зошит і вручила його касирці кав’ярні з проханням видавати його вченим (4.2, 4.5). Так з’явилася знаменита “Шкоцька Книга” – збірник із 193 математичних задач (4.4, 4.5), що став одним з наріжних каменів функціонального аналізу та кібернетики (1.1). Призи за розв’язання задач варіювалися від чашки кави до живої гуски (4.5).

Львівська кава початку XX століття – це історія про вишуканий ритуал, який вистояв перед обличчям війни та дефіциту, і про напій, що став каталізатором для геніальних наукових відкриттів.

Аристарх БАНДРУК 

Список використаних джерел:

1. Історія львівської кави, кав’ярні, в яких формувалася львівська еліта та кавова міфологія – То є Львів. – Inlviv.in.ua. (Загальний контекст).
2. 10 цікавих фактів про львівську “Віденку” – Фотографії старого Львова. (Про Віденську кав’ярню).
3. Як з’явилась кава у Львові – Львів – Туристична фірма «Капітолій». (Про віденський мокко та Кульчицького).
4. Історія кави у Львові – Кавуська. (Про холодну воду, цукровий дефіцит, газетну культуру).
5. Scottish Café – Wikipedia. (Про Кав’ярню Шкоцька, мармурові столики, “Шкоцьку Книгу”).
6. Невигадані кавові історії. Іван Франко – Фотографії старого Львова. (Про газетну культуру).