Як підтримати тих, чиї близькі зникли безвісти

Коли людина зникає безвісти, життя її близьких зупиняється між «ще сподіваюся» і «вже сумую». Про те, як підтримати себе й тих, хто живе в очікуванні, розповідає психологиня Центру ментального відновлення «Незламна» від «Фонду Маша» Анною Кузьміною.

Що таке невизначена втрата 

Це стан, у якому людина живе між надією і страхом, між очікуванням і горем. Це особливий вид втрати, коли близька людина фізично відсутня, але її доля залишається невідомою: вона зникла безвісти, перебуває в полоні чи не виходить на зв’язок.

Психіка зависає між двома полярними процесами: з одного боку  плекання надії, пошуки, очікування зустрічі; з іншого — біль і горювання через втрату. Ці стани постійно змінюються, виснажують і часто викликають провину за власні думки — ніби не можна одночасно сподіватися і сумувати.

«Люди, які переживають невизначену втрату, живуть у стані хронічного горя, — пояснює психологиня Центру ментального відновлення “Незламна” від “Фонду Маша” Анна Кузьміна, — Воно не має кінця, бо немає відповіді. Люди, які переживають це, можуть мати труднощі зі сном і харчуванням, відкладати життя “на потім”, почуватися спустошеними, пригніченими, відірваними від світу».

Варто розуміти, що мати різні почуття в одній сім’ї — також нормально. Хтось може продовжувати вірити, що зниклий знайдеться, а інший проживати горе. Водночас ніхто не повинен відчувати провину чи сором за те, що вірить або що починає приймати втрату. Підтримка в таких ситуаціях полягає не в тому, щоб переконати чи «наставити», а в тому, щоб бути поруч і витримати різні емоції людини.

Чого не варто казати людині з невизначеною втратою

Ці фрази лише посилять біль. Бо в ситуації невизначеності немає «правильного» способу відчувати чи діяти:

«Може, вже час відпустити»

«Треба бути сильною»

«Ти маєш рухатися далі»

«Напевно, його вже немає»

«У когось ситуація ще гірша»

Як підтримати людину з невизначеною втратою

Психологиня «Фонду Маша» радить такі кроки, які допоможуть підтримати людину, яка переживає невизначену втрату:

Давайте простір для почуттів, навіть якщо вони суперечливі.

Якщо людина ділиться провиною чи соромом, не намагайтеся переконати її, що «все добре». Просто вислухайте.

Нагадуйте, що в житті можуть співіснувати і біль, і радість, і що життя триває, навіть коли частина серця болить.

Якщо людина хоче символічно попрощатися, навіть без відомостей про тіло, підтримайте її в цьому: пригадайте разом, якою була зникла людина, що для вас означає цей зв’язок.

Якщо людина продовжує пошуки, допоможіть подумати, які ще кроки можливі.

Запитуйте: «Як я можу тебе підтримати зараз?», «Що б тобі допомогло?»

Іноді найкраща підтримка — просто бути поруч, мовчки. А іноді — допомогти в побуті: забрати дитину, приготувати їжу, підвезти.

Як можуть бути корисними групи психологічної підтримки

Люди, які переживають невизначену втрату, часто залишаються наодинці з болем. Їм може здаватися, що ніхто не розуміє їхніх почуттів. Але зустріч із тими, хто має схожий досвід, може стати джерелом підтримки та сили.

У Центрі ментального відновлення «Незламна» психологи працюють з темою невизначеної втрати індивідуально, а також проводять групи психологічної підтримки для жінок, які мають безвісти зниклих рідних. 

Там ви знайдете простір, де можна говорити, мовчати, плакати чи просто бути поруч. Де ніхто не змушує «рухатися далі», а просто слухає і розуміє. Де поступово з’являється змога знову дихати, помічати життя навколо й відчувати опору під ногами.