Ексклюзивне інтерв’ю з зірковою диригенткою українського походження Кері-Лінн Вілсон

Напередодні знакових концертів у Києві та Львові за участі Національного ансамблю солістів «Київська камерата» ELLE поспілкувався з Кері-Лінн Вілсон, яка з перших днів повномасштабної війни Росії разом зі своїм чоловіком Пітером Ґелбом, генеральним директором  Метрополітен-опера, активно підтримує Україну.

Розкажіть про своє українське коріння.

Мої прадідусь і прабабуся приїхали до Канади з України з Чернівців. Прабабуся розмовляла зі своєю донькою, моєю бабусею, вдома виключно українською. У Вінніпезі найбільша концентрація українців у Канаді, ми святкували українське Різдво та Великдень з традиційними стравами, хлібом та солодощами. Я була змалечку зачарована українською культурою: любила вбиратися в гарні строї; брала уроки українських танців й, звичайно, та передусім була захоплена музикою. Отже, українська культура була невід`ємною частиною мого дитинства й залишилася нею на все моє життя.

Як драматичні події в Україні викристалізували вашу нову місію?

Глибокою безпосередньою особистою реакцією на вторгнення путіна в Україну стала ідея створення The Ukrainian Freedom Orchestra. Коли почалася війна, я відчула себе зобов`язаною діяти — не лише через мою українсько-канадську спадщину та сімейні зв`язки з країною, зокрема через мого двоюрідного брата, який воював на передовій на Донбасі, але через те, що цей напад на суверенітет і культуру незалежної суверенної держави вимагав негайної змістовної відповіді.

На початку повномасштабного вторгнення ви організували згаданий вище The Ukrainian Freedom Orchestra з українських професіональних музикантів, частина яких є біженцями. А ще у 2024 році ви стали головним диригентом Національного ансамблю солістів «Київська камерата». З цими колективами ви виступаєте на підтримку України на найпрестижніших сценах всього світу.  Які основні меседжі транслює музика, яку виконуєте для різних аудиторій?

Музика є потужнм поєднанням емоцій, інтелекту та художньої майстерності. Однак вона ніколи не існує ізольовано — вона виникає та реагує на конкретні умови, що оточують її створення, виконання та сприйняття. Кожен слухач і виконавець привносить свій індивідуальний досвід та колективну спадщину у кожну музичну зустріч. Цей зв`язок з нашою загальнолюдською історією стає особливо інтенсивним у періоди потрясінь, такі як сьогодні переживає Україна. У ці моменти музика служить винятковим засобом вираження фундаментальних прагнень та наших спільних найглибших цінностей: прагнення до свободи, стійкості надії, духу опору, зв`язків солідарності проти гноблення. Завдяки нашій відданості музиці, яку ми виконуємо, ми використовуємо її надзвичайну здатність зміцнювати рішучість, дарувати розраду та висловлювати єдність із мужнім народом України — її громадянами, захисниками та митцями — у їхній життєво важливій боротьбі не лише за свою націю, але й за принципи, що визначають вільний світ.

Що вас особливо вражає в сучасних українцях?

Наприклад, музиканти, з якими маю безпосередній контакт: з «Київської камерати» та багато хто з The Ukrainian Freedom Orchestra мужньо підтримують культурне життя країни за найскладніших обставин. Їхня стійкість безмежна! За роки повномасштабної війни я вже багато разів відвідувала Україну. Те, що я обійняла посаду музичного керівника «Київської камерати», — вважаю одним з моїх найбільших досягнень. Стояти пліч-о-пліч з українськими музикантами означає усвідомлювати, що мистецтво стає рятівним колом, коли все інше руйнується — це надзвичайно важливо! Коли музиканти й глядачі разом спокійно переходять до бомбосховищ посеред концерту під час попередження про повітряну тривогу, а потім повертаються, щоб завершити виступ, це втілює мужність, про яку я говорю. Мене вражає та надихає потужний музичний спротив і те, що зло та насильство ніколи не змусять замовкнути культуру.

Ви та ваш чоловік, Пітер Гелб, — яскраві, харизматичні лідери у своїх сферах. У чому секрет гармонійності вашого подружжя?

Нас об`єднує не лише любов, але й повага та захоплення роботою одне одного. Наш життєвий досвід після тридцяти років разом зблизив нас, особливо повномасштабне вторгнення в Україну, яке спонукало нас обох вкладати енергію своїх сердець в боротьбу за наших хоробрих братів та сестер!  

Ваш графік неймовірно напружений, спланований на роки наперед, з постійними перельотами, переїздами, стресами. Як ви підтримуєте себе у формі?

Дійсно, диригування вимагає значних ментальних та фізичних зусиль. З огляду на щільний графік подорожей, вкрай важливо, щоб я завжди була у відмінній формі. Як дисциплінований спортсмен вживаю здорову їжу та щодня тренуюся, плаваючи півгодини та виконуючи силові тренування.

Ви дуже елегантна пані! Знаю, що ви завдяки українським друзям  відкрили для себе світ сучасної української моди. Одяг від яких українських дизайнерів ви носите з особливим задоволенням на сцені та у повсякденному житті?

Це правда: моя українська гордість, зокрема, демонструється й в моїй шафі (усміхається), де в мене, наприклад, справжня колекція вишиванок — від традиційних до сучасних. Першу вишиванку мені подарувала Національна Опера України, коли я дебютувала у Києві 2005 року. Звісно, ​​я її рідко носила до 2022 року… А тоді вона стала такою важливою для мене. Другу вишиванку мені подарував The Ukrainian Freedom Orchestra після нашого першого туру. Тепер щоразу, коли я приїжджаю в Україну, я маю купити вишиванку (Усміхається). Серед дизайнерів, яких я люблю, — Лілія Пустовіт, Роксолана Богуцька, Світлана Бевза, Крістіна Бобкова та Федір Возіянов. І це імена лише деяких з них! (Усміхається)

На вашу думку,  який вплив має музичне мистецтво під час війни?

Музика справді документує світ, у якому вона була створена, але вона також має силу активно формувати життя людей, які з нею зустрічаються. Як людина, яка була свідком сили культури в облозі війни, я побачила, як музика стає зброєю опору та справжнім світлом надії. Коли ми виступаємо в Україні або представляємо українських композиторів на міжнародній сцені, ми не просто зберігаємо — ми стверджуємо культурну ідентичність проти тих, хто хоче її стерти. Музика об`єднує людей, долає кордони, будує солідарність. Вона водночас і щит, і меч. Кожен концерт стає актом боротьби, доводячи, що художнє талановите самовираження перемагає й дарує щось неймовірно глибоке та цінне.

Автор: Мирослава Макаревич