ЮНЕСКО взяло під посилений захист ще 19 українських пам’яток

Міжнародний список культурних цінностей ЮНЕСКО, що перебувають під особливим захистом у разі війни, поповнився ще 19 українськими пам’ятками. Про це повідомило Міністерство культури України.

Рішення ухвалили 4 грудня на засіданні комітету ЮНЕСКО, який відповідає за захист культурної спадщини в умовах збройних конфліктів.

До переліку додали такі об’єкти:

Аккерманська фортеця, Білгород-Дністровський

Успенський собор у Харкові

Покровська церква в Харкові

Харківський драмтеатр імені Тараса Шевченка

Борисоглібський собор у Чернігові

Палац Кеніга в Тростянці, Сумщина

Мовчанський монастир у Путивлі

Воскресенська церква

Спасо-Преображенський собор

Троїцький собор у Сумах

Кирилівська церква в Києві

Городище літописного Іскоростеня, Житомирщина

Археологічний комплекс «Острів Байда» у Запоріжжі

Музей мистецтв Прикарпаття

Будівля Кірхи (церква Святого Павла)

Приморські сходи в Одесі

Одеський музей західного і східного мистецтва

Одеський національний художній музей

Одеська національна наукова бібліотека

Після оновлення списку Україна вже має 46 об’єктів, що перебувають під найвищим рівнем міжнародного захисту.

Віцепрем’єрка та міністерка культури Тетяна Бережна наголосила, що такий результат робить Україну однією з небагатьох держав у світі з найбільшим переліком об’єктів культурної спадщини, які отримали посилений міжнародно-правовий захист. Вона додала, що держава працюватиме над тим, аби й надалі розширювати список.

У засіданні комітету взяла участь заступниця міністра культури з цифрового розвитку Анастасія Бондар. Вона зазначила, що Україна активно впроваджує норми Гаазької конвенції, посилює відповідальність за посягання на культурні цінності, розвиває системи управління ризиками та документує руйнування. За її словами, Україна стала першою країною, що успішно застосувала спеціальний (ad hoc) моніторинг під час війни.

Національна координаторка імплементації Гаазької конвенції Ліна Дорошенко підкреслила, що надання пам’яткам статусу посиленого захисту у період бойових дій — це безпрецедентний крок, який демонструє здатність України зберігати свою культурну спадщину навіть в умовах постійної загрози. Вона зауважила, що українська практика стане важливим прецедентом для подальшого розвитку міжнародного гуманітарного права.

Посилений захист передбачений Другим протоколом до Гаазької конвенції 1954 року. Порушення імунітету таких об’єктів вважають тяжким міжнародним злочином і тягнуть подвійну відповідальність — як держав, так і окремих осіб.

Раніше під посиленим захистом перебували 27 українських об’єктів.

Також повідомлялося, що ЮНЕСКО внесе до свого календаря дві українські річниці: 100-річчя Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» та 150-річчя від дня народження Миколи Леонтовича. Крім того, Україна отримала місце у Виконавчій раді ЮНЕСКО на період 2025–2029 років.