Помер український кінорежисер і сценаріст В'ячеслав Криштофович

На 78 році життя помепр відомий український кінорежисер, актор, сценарист, театральний педагог В'ячеслав Криштофович. Про це повідомила Національна спілка кінематографістів України у Фейсбуці.

Його фільми «Перед іспитом», «Дрібниці життя», «Два гусари», «Володя великий, Володя маленький», «Самотня жінка бажає познайомитися», «Ребро Адама», «Приятель небіжчика» — широко відомі глядачам старшого покоління, але цікаві і молоді, бо Криштофович був митцем з особливою оптикою: уважним до деталей, співчутливим до характерів, відвертим у творчих пошуках. Навіть найменша з його «дрібниць життя» у кадрі ставала суттєвою. І ранні роботи, і пізні серіали, і сценарії, створені ним у співпраці, — все це свідчення виняткового таланту та чесності у професії.

Його називали людиною великої внутрішньої культури, майстром, який умів у найпростішому побачити важливе.

"Про Вʼячеслава Криштофовича - кінорежисера, сценариста, педагога, Академіка Національної академії мистецтв України, Заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії України імені Олександра Довженка, члена Правління Національної спілки кінематографістів України, будуть говорити його фільми та його учні. А ми збережемо вдячність за можливість бути поруч із ним у нашій великій професії, спілці, житті… Світла пам’ять, дорогий Вʼячеку. Світла і вдячна наша пам’ять,", — написали колеги з Національної спілки кінематографістів.

Колись в одному інтерв'ю Криштофович сказав: "Будь-який  мій колега мріє, щоб його картини дивилося якомога більше людей. Якщо хтось заперечує це, значить,  просто щось приховує. Я навіть фразу придумав: «Хочу, щоб мої фільми були цікавими максимальній кількості глядачів  і також розумним». Так і було. Його фільми — внесок у культуру, який залишиться назавжди, а його учні створюють сучасний кінематограф України.

Українське кіно пройшло довгий шлях від вересня 1896 року, коли фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів. Далі з’явилася класика радянської доби, яка долала цензуру й розповідала про українську культуру та історію. А сьогодні ми маємо сюжети, що отримують “Оскари” та інші престижні нагороди.