MY.UAСтатті
Гармонійний девелопмент: як в Стокгольмі міська влада та забудовники разом розвивають територію порту площею 240 га
Гармонійний девелопмент: як в Стокгольмі міська влада та забудовники разом розвивають територію порту площею 240 га

Гармонійний девелопмент: як в Стокгольмі міська влада та забудовники разом розвивають територію порту площею 240 га

Муніципалітет та приватні девелопери уже понад десять років перетворюють колишній промисловий Королівський порт у столиці Швеції на новий район із житлом, парками та необхідною інфраструктурою. Stockholm Royal Seaport став територією, де місто тестує стійки підходи міського розвитку. Проєкт розпочали, аби відповісти на зростаючі потреби міста у житлі, робочих місцях й школах, зелених просторах, об’єктах культури та спорту.

Територія має вигідне розташування: вісім кілометрів берегової лінії й безпосередня близькість до Королівського національного міського парку. До центру Стокгольма звідти лише десять хвилин велосипедом. Проте ця територія має й свої виклики пов’язані з перебудовою промислової зони у житловий квартал. Зокрема забруднення ґрунтів після багаторічної діяльності газового виробництва, порту та інших індустріальних об’єктів.

На місці колишньої морської гавані хочуть створити новий сталий район на 12 000 осель і 35 000 робочих місць, повністю відмовитись від викопного палива до 2030 року та зробити внесок у перетворення Стокгольма на вуглецево-позитивне місто до 2040-го. Проєкт Stockholm Royal Seaport займатиме 236 гектарів і фінансується містом Стокгольм (орієнтовно, інвестиції становлять €2,2 млрд), поєднує житлову, транспортну, соціальну й культурну інфраструктуру: метро, біогазові та гібридні автобуси, паром, школи, дитсадки, спортзали, а також мистецькі об’єкти, на які спрямовують 1% бюджету проєкту. 

Хмарочос поспілкувався з Андерсом Естербергом, заступником мера Стокгольма (Deputy Mayor) та головою комітету з міського розвитку. Він розповів, як місто ухвалює рішення у подібних проєктах та як працює з громадами та приватними девелоперами. 

Що таке Stockholm Royal Seaport?

Територія Stockholm Royal Seaport десятиліттями залишалася індустріальною зоною — закритою, забрудненою та відірваною від міського життя. Тут працювали газове виробництво, портові термінали та інші підприємства, що в результаті призвело до значних наслідків для довкілля, насамперед йдеться про серйозне забруднення ґрунтів. Попри унікальне розташування на узбережжі й поруч із Королівським національним міським парком, район був недоступним для мешканців і майже не використовувався, окрім як індустріальна зона.

Стокгольм стрімко зростав і потребував нових районів із житлом, робочими місцями, транспортом та зеленими просторами. Саме тому місто вирішило ревіталізувати цю територію. Метою було не просто змінити функцію колишнього порту, а перетворити його на район, де житлові квартали, природа й інфраструктура існують разом.

Потреба у змінах підтверджували одразу двома факторами: просторовими — повернути цінну прибережну територію місту, та екологічними — відновити землю після індустріального використання. 

Планування цієї території триває з 1999 року, у 2008-му вона отримала статус пілотної зони сталого розвитку, а з 2011 року тут активно ведуться будівельні роботи. 

Візія для Stockholm Royal Seaport базується на головних стратегічних документах Стокгольма — Vision 2040, міському бюджеті, Екологічній програмі та Генеральному плані. На їх основі сформульовано п’ять ключових напрямів розвитку цього району: 

  • створення живого, безпечного й привабливого міського середовища, 
  • забезпечення високої доступності та близькості всіх щоденних сервісів, 
  • ефективне використання ресурсів і зменшення кліматичного впливу, 
  • інтеграція природних рішень у міську тканину, 
  • а також активне залучення мешканців. 

Ці принципи впливають на кожен етап — від загальних міських програм до детальних планів забудови. 

Розвиток району також узгоджується з бюджетом міста та інвестиційною стратегією. Місто прагне забезпечити високі надходження від продажу землі, оскільки трансформація цієї території є дуже дорогою.

Просторові особливості району

Наразі Stockholm Royal Seaport це поєднання рельєфу, який утворювався століттями, та сучасної забудови. Колись це була частина ландшафту з водою навколо Hjorthagsberget та затоками Frihamnen, згодом перетворилась на територію, змінену штучними насипами та інженерними роботами. 

Найяскравіша історична частина району — це Gasverket, закритий комплекс газосховищ. Після більше ніж столітньої ізоляції територію відкрили для містян, але зберегли унікальну архітектуру, цегляні промислові споруди та газові резервуари. Нові функції впроваджують так, щоб поєднати стару й нову частини Hjorthagen.

Поруч із житловими кварталами розташовані ділянки промисловості та критичної інфраструктури — від енергетичних об’єктів до портових терміналів. Вони створюють контраст, який є частиною ідентичності району. Планування спрямоване не на витіснення промисловості, а на її інтеграцію: збереження логістики, створення буферних зелених зон і безпечного середовища для мешканців.

Портові території Värtahamnen, Frihamnen та Loudden, які десятиліттями були відокремлені від міста, нині відкриваються й трансформуються. Масштабні кораблі, крани й доки створюють унікальний пейзаж, а порти поступово перетворюють на міські набережні з громадським доступом до води та водним транспортом. 

Вода — один із найцінніших ресурсів району. Планування узбережжя Lilla Värtan спрямоване на те, щоб наблизити людей до води, водночас захищаючи екосистеми й адаптуючись до змін клімату. Уздовж берегів створюють прогулянкові маршрути, рекреаційні зони та простори для спорту й відпочинку.

Усе це створюється в безпосередньому сусідстві з Королівським національним міським парком — унікальною природною територією з високою екологічною цінністю. Планування Swedish Royal Seaport зосереджене на тому, щоб не лише захистити парк, а й посилити зв’язки з ним через зелені коридори, інтегровані природні елементи в забудову та простори для прогулянок і відпочинку.

Основні цілі розвитку Stockholm Royal Seaport

Живе місто

У концепції Stockholm Royal Seaport «живе місто» означає насамперед місто, зручне для людей — щільне, змішане, інклюзивне та безпечне. Під час реалізації проєкту поставили мету створити середовище, у якому легко жити щодня: дістатися садочка за п’ять хвилин, знайти поруч парк чи кав’ярню, зустріти сусідів на площі й безпечно повернутися додому будь-якої пори доби.

Жвавість району створюється через поєднання житла й офісів, парків, шкіл, ресторанів і культурних майданчиків в одному просторі. Місто спеціально формує кілька «точок притягання» — площі, набережні, значимі будівлі, які мають стати місцями щоденного використання. 

Доступність і близькість

У Stockholm Royal Seaport доступність — це основа для повсякденного комфорту. Район планують як «місто п’яти хвилин», де більшість щоденних послуг, від дитсадка до магазину чи автобусної зупинки, мають бути в межах короткої пішої відстані.

Пріоритет віддається пішоходам, велосипедистам і громадському транспорту. Район інтегрований із метро, автобусами та водними маршрутами, тоді як використання авто свідомо обмежене — кількість паркомісць зменшена.

Попри географічні бар’єри та сусідство з промисловістю, місто працює над новими пішохідними та велосипедними маршрутами, щоб SRS став природним продовженням Стокгольма.

У Stockholm Royal Seaport у середньому на одну квартиру припадає 2,6 велосипедних місця та лише 0,5 місця для авто, що підтримує перехід до сталого транспорту. 

Ресурсоощадність і зменшення кліматичного впливу

У Stockholm Royal Seaport принципи ресурсноощадності закладені у весь процес — від очищення ґрунтів після індустріального минулого до планування інфраструктури, енергетики та будівництва. Район має стати повністю вільним від викопного палива та демонструвати, як міська забудова може мінімізувати свій вплив на клімат. 

Місто інтегрує енергетичні, водні та матеріальні системи так, щоб вони працювали разом, а не окремо: від використання тепла зі стічних вод до повторного застосування ґрунтів та скорочення будівельних відходів. Забудова орієнтується на довговічні, безпечні матеріали, а будівлі планують із урахуванням природної енергоефективності на ранніх стадіях.

Дозвольте природі працювати

У Stockholm Royal Seaport вода, зелень та ландшафт інтегруються в забудову так, щоб виконувати одночасно екологічні, соціальні та кліматичні функції. Зелені структури тут працюють як продовження природного середовища, а не як окремі міські елементи.

У Stockholm Royal Seaport запроваджено одну з найінноваційніших у Європі систем управління дощовими водами, яка розроблена як відповідь на кліматичні виклики — інтенсивні опади, підвищення рівня моря та ризики підтоплень. Замість традиційного відведення стоків, тут створено інтегровану «блакитно-зелену» інфраструктуру: зелені дахи, внутрішні двори з rain-gardens, рослинні клумби та відкриті водні канали, що уповільнюють, фільтрують та утримують воду. 

За даними Smart City Sweden, до 75% дощових вод спрямовується в зелені насадження, де вода очищується природним шляхом і використовується для зрошення. Водні елементи виконують не лише технічну, а й соціальну функцію — вони стають частиною ландшафтного дизайну, створюють привабливі прогулянкові маршрути та покращують мікроклімат.

Участь і навчання

У Stockholm Royal Seaport участь мешканців і відкритість процесу вважають так само важливими, як архітектуру чи інженерію. Район розвивається як тестовий майданчик, де місто, девелопери, громада й дослідники працюють разом, а кожен етап супроводжується навчанням та обміном досвідом. 

Місто використовує воркшопи, прогулянки, фокус-групи, цифрові інструменти та тимчасові події — формати, у яких участь може взяти будь-хто незалежно від віку чи походження. Головною метою є формування середовища, де людям легко «робити правильно»: користуватися громадським транспортом, сортувати відходи чи долучатися до локальних ініціатив.

У районі створюють місця для зустрічей та співпраці, як фізичні, так і цифрові. Маленькі комерційні площі, спільні дворики, зони для вирощування рослин та відкриті простори дають можливість мешканцям запускати власні проєкти, посилювати локальні зв’язки й будувати спільну відповідальність за район.

Водночас місто визнає, що довгострокова участь — це виклик. Між плануванням і заселенням минає багато років, і складно підтримувати інтерес мешканців та збалансовано залучати нові групи. Але діалог, регулярний моніторинг цілей та система освітніх інструментів допомагають долати ці бар’єри й формувати культуру, у якій розвиток району стає спільним процесом.

Як це працює?

Розвиток Stockholm Royal Seaport здійснює спеціальна проєктна організація міста. 

«У ній також є керівна команда, яка представляє команди з адміністрації розвитку, адміністрації планування та адміністрації транспорту», — розповідає Андерс.

Проєкт очолює керівник з розвитку Стаффан Лоренц. Структура поділена на географічні частини: двоє менеджерів з планування керують кількома менеджерами проєктів і відповідають кожен за одну географічну зону. Весь проєкт поділений на кілька таких зон. Окремо є менеджер з реалізації, який відповідає за реалізацію та безпеку у всіх проєктах.

Адміністрація розвитку відіграє центральну роль у координації проєкту. Вона співпрацює з іншими міськими структурами й компаніями на ранніх етапах, щоб забезпечити наявність сервісів та інфраструктури. 

«Ми маємо переконатися, що доступні всі необхідні сервіси та надійна інфраструктура. Коли земля передається від Адміністрації розвитку до адміністрації конкретної зони, ми підписуємо між собою угоди, щоб чітко визначити, хто за що відповідає і хто що має робити», — пояснює Андерс.

Фінансування розвитку території прив’язане до прав на землю. За словами Андерса, місто Стокгольм володіє 70% землі у Stockholm Royal Seaport. У проєктах міського розвитку земля продається або передається у право користування девелоперам, які платять місту за землю. Це важливо для фінансування планування проєкту та розвитку інфраструктури, громадських просторів, парків і так далі.

Адміністрація розвитку відповідає за будівництво вулиць, парків і площ у таких урбаністичних проєктах, як Stockholm Royal Seaport. Рішення щодо інвестицій ухвалює комітет розвитку, а великі інвестиції формально затверджує міська рада.

Шкільні заклади будуються та фінансуються компанією SISAB — School Properties in Stockholm. Управління нерухомості будує та фінансує спортивні центри й будівлі для культурних потреб. Регіон Стокгольм будує будівлі для системи охорони здоров’я. 

У процесі розвитку залучено багато приватних компаній. За словами Андерса, у Stockholm Royal Seaport працювали понад 40 девелоперів. Нині діє близько 5 активних девелоперів, а паралельно виконуються 10 інфраструктурних проєктів, де місто залучає підрядників. Співпраця базується на діалозі, проводяться зустрічі між містом і девелоперами, діалогові зустрічі із фокусом на виконанні вимог зі сталості, каже Андерсон. Також організовуються програми підвищення компетентності з різними ключами сталості, що допомагають формувати спільне розуміння.

Вимоги зі сталості закладені у формальні документи. 

«Загальні цілі визначені в програмі сталого міського розвитку. Конкретні вимоги містяться в угодах про розвиток та в планах дій», — зазначає Андерс.

Їх виконання контролюється та оцінюється у діалозі з девелоперами протягом усього процесу — від раннього етапу до завершення. 

Результати станом на 2025 рік

Станом на 2025 рік Stockholm Royal Seaport демонструє відчутний прогрес у реалізації своїх довгострокових цілей. За словами Андерса Естерберга, у житловому секторі заплановано принаймні 12 000 квартир, з них вже завершено приблизно 3160 квартир. У районі сформовано різноманітний житловий фонд: 52% — орендні квартири, 8% — студентські, 48% — у власності. А також різні за розміром квартири — від однокімнатних до п’ятикімнатних. 

Також у районі створюють повноцінну соціальну інфраструктуру. Як зазначає Андерс, тут уже створено одну початкову школу, один спортивний зал, десять дитячих садків, одну бібліотека, чотири площі, 11 парків та дитячих майданчиків. Комерційна складова також активно зростає, наразі завершено 80 000 м² комерційних площ, а потенціал робочих місць оцінюється у десятки тисяч.

Андерс розповів, що опитування мешканців демонструє високий рівень задоволення: 85% задоволені площами та громадськими просторами, 85% — дитячими садками, 76% — школами, а 9 із 10 жителів почуваються у безпеці незалежно від статі.

Чому може навчитись Київ?

Історія Stockholm Royal Seaport — це чудовий приклад того, як можна і потрібно працювати з промисловими зонами та об’єктами, які вже не використовуються. Для Києва це приклад зокрема того, яким міг би стати Рибальський півострів, що також є колишньою припортовою зоною.

Як бачимо, ключовою різницею між підходами є готовність муніципалітету в Швеції брати на себе відповідальність за розробку правил, за якими територія буде розвиватись, а потім і за управління проєктом – йдеться, насамперед, про координацію різних державних, муніципальних, приватних учасників. Коли є план і кожен знає, яку роль він в цьому плані відіграє, реалізувати комплексний проєкт з конкретними цілями набагато легше, та й результат буде зовсім іншої якості.

Перший і, мабуть, найважливіший урок: трансформація подібних територій починається з політичного рішення. У Стокгольмі колишній промисловий порт не просто відвели під забудову, його вибрали як стратегічний міський проєкт, покликаний об’єднати різні частини міста, повернути берегову лінію містянам і водночас дати нове житло, робочі місця, школи та парки. Це був усвідомлений вибір міської адміністрації, а не просто реакція на попит девелоперів. В Києві ж поки острів Рибальський існує в логіці окремих житлових комплексів, а не цілісної візії Києва чи його районів, результатом неминуче стане хаотична забудова, відсутність інфраструктури, а не новий повноцінний район. Іншими словами, стійкого розвитку території просто не станеться.

Другий урок: Stockholm Royal Seaport місто свідомо не використовує землю як ресурс для одноразового розпродажу. Місто володіє приблизно 70% території, продає або передає ділянки в право забудови й саме з цих платежів фінансує інфраструктуру, парки, площі та набережні. Земля тут — це важіль, що дозволяє вимагати якість і стійкість, а не просто джерело короткострокового доходу для бюджету. На Рибальському, де ділянки приватизовані під окремі проєкти, такий підхід міг би змінити ситуацію: ключові елементи такі, як дороги, школи, садки, громадські простори, набережна, повинні мати пріоритет для міста, а не добудовуватися потім за приватний кошт, якщо вистачить грошей.

Третій важливий аспект — ставлення до промислової спадщини. SRS не приховує минуле території, а навпаки відверто розповідає про забруднені ґрунти, газове виробництво, портову інфраструктуру, складні гідрологічні умови. У Рибальського минуле подібне. Із його історією портових і складських зон, потенційним забрудненням та складними гідрологічними ризиками він не може розглядатися просто як майданчик під забудову. Спочатку мали б з’явитися стратегія очищення й адаптації, система роботи з ґрунтами, водою, інженерією, а тільки потім житло та комерція.

Довіра між містом і девелоперами в SRS також не виникла сама по собі. Андерс описує постійні зустрічі й діалогові формати між міською владою та забудовниками, з акцентом саме на виконанні вимог зі стійкості. Паралельно проводяться програми підвищення компетентності. Це принциповий момент: девелоперам не просто ставлять жорсткі вимоги, а допомагають розібратися, як їх виконати. 

Також важливо, що результати SRS вже можна виміряти не лише квадратними метрами. Так, район має тисячі збудованих квартир, але також і десятки дитячих садків і шкіл, бібліотеку, парки, комерційні площі, тисячі робочих місць. Опитування мешканців свідчать про високий рівень задоволення публічними просторами, садками, школами та відчуттям безпеки. Це не ідеальна картинка, але це демонстрація того, що довгострокові цілі, кліматичні, соціальні, просторові, можуть працювати разом, якщо їх визначити на старті.

Якщо ми в Києві й далі будемо сприймати такі території як можливість щось швидко збудувати, ми на десятиріччя втратимо шанс на інший рівень якості міського середовища. І ключову роль в цьому має відігравати саме міська влада, яка повинна спиратись на чіткі стратегічні документи із закладеними в них інтересами усіх соціальних груп, такі як генплан, та розроблені за активної участі громадськості.

Зроби добру справу і отримуй винагороди!
Нам як ніколи потрібна ваша підтримка. «Хмарочос» пише про розвиток міст 11 років та 139 днів. За цей час ми опублікували 27720 новин та статей. Ми потребуємо вашої допомоги, щоб продовжувати якісно працювати далі. Приєднуйтесь до Читацького товариства «Хмарочоса» та отримуйте приємні бонуси від редакції: квитки на культурні заходи в Києві, фірмовий мерч та актуальні книжки, можливість пропонувати редакції теми та багато іншого.
Стати членом Товариства | Хто ми такі?

  • #Містобудування
  • #Шведський досвід

Найпопулярніше за тиждень

У Фастові знищено збудований 14 років тому вокзал. Деякі містяни хочуть повернути історичну будівлю
5 історій українських підприємиць, які будують екологічно свідомий бізнес
Чи можна котам давати «людську» їжу: 10 продуктів, які здивують вас
«Робоча та некоректна назва» – станцію метро «Мостицька» перейменують

Коментарі:

Вам доступний лише перегляд коментарів. Зареєструйтесь або увійдіть, щоб мати можливість додавати свої думки.

*Ці коментарі модеруються відповідно до наших правил ком’юніті

Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Слухаємо новий альбом Мадонни, який очолив Billboard 200 і встановив стрімінговий рекорд співачки
Elle
2026-07-14T09:06:31Z
Дженніфер Лопес з'явилась у напівпрозорій сукні в Парижі
Elle
2026-07-13T17:00:33Z
Принцеса Шарлотта повторила один із найстильніших образів Кейт Міддлтон на Вімблдоні
Elle
2026-07-13T15:33:33Z
Співачка Тейлор Свіфт і зірка американського футболу Тревіс Келсі зіграли весілля в Нью-Йорку
Ukraine Art News
2026-07-09T07:48:52Z
Гаррі Стайлз потрапив до Книги рекордів Гіннеса після 12 аншлагових концертів на «Вемблі»
Elle
2026-07-06T16:09:37Z
Найгучніше весілля року: як Тейлор Свіфт і Тревіс Келсі перетворили Madison Square Garden на казковий сад
Elle
2026-07-05T18:39:39Z
Фото дня: син Гвінет Пелтроу та Кріса Мартіна дебютує в новій рекламній кампанії Burberry
Elle
2026-07-03T10:39:30Z
Енн Гетевей демонструє, як носити червоний колір під час вагітності — два нестандартні образи на літо-2026
Elle
2026-07-02T18:30:41Z
Помер соліст Village People і співавтор легендарного хіта Y.M.C.A. Віктор Вілліс
Ukraine Art News
2026-07-02T09:45:32Z
Від сумок-звіряток до моделей із тисненням під крокодила: головні сумки Тижня високої моди
Elle
2026-07-19T23:51:38Z
7 виставок, які варто побачити до кінця липня у Києві та Львові
Ukraine Art News
2026-07-18T11:45:31Z
Українська ілюстраторка Марія Фоя стала лауреаткою міжнародного конкурсу 3×3 International Illustration Awards Show
Elle
2026-07-17T21:30:35Z
У Львові встановили скульптуру-браму, вперше показану на руїнах київської академії
Хмарочос
2026-07-17T13:54:40Z
Проєкт «Спомини» української мисткині Софії Булгакової презентують на 83-му Венеційському кінофестивалі
Elle
2026-07-16T21:51:28Z
Коли рок-н-рол переплітається з елегантністю: історія Джузеппе Занотті та його культового взуття
Elle
2026-07-16T18:39:28Z
Закинутий санаторій в центральній частині Львова перебудують у клубний ЖК
Хмарочос
2026-07-16T08:06:51Z
Музей Марії Примаченко в Іванкові відновлюватиме французький архітектор. Що про нього відомо?
Хмарочос
2026-07-16T07:51:47Z
Як пройшов другий «Зірковий джем у Цирку», який зібрав понад 2000 гостей
Elle
2026-07-15T18:06:32Z
Що відомо про екранізацію «Під скляним ковпаком» із Біллі Айліш у головній ролі
Elle
2026-07-16T20:27:29Z
«Місто» Підмогильного оживає: завершилися зйомки сучасної кіноадаптації
Cineast
2026-07-14T09:48:36Z
Українське кіно на шляху до рівноправного партнерства: підсумки панелі на фестивалі у Карлових Варах
Cineast
2026-07-13T14:45:40Z
Артем Рижиков став лауреатом премії «Відкриття року» X Національної кінопремії «Золота Дзиґа»
Cineast
2026-07-13T13:09:35Z
Дивимося перший трейлер документального фільму «Кузьма: Страшно веселий»
Elle
2026-07-13T11:51:41Z
100 років української анімації: LINOLEUM та Довженко-Центр розпочинають розробку стратегії святкування
Cineast
2026-07-13T11:03:37Z
Фільми та серіали з Сідні Свіні: від романтики до темного трилеру
oKino
2026-07-13T09:46:15Z
Які українські фільми покажуть на кінофестивалі в Локарно-2026 та що про них відомо
Elle
2026-07-11T12:39:29Z
Дебютна режисерська робота Павла Шпегуна «Тиша» увійшла до конкурсної програми 83-го Венеційського міжнародного кінофестивалю
Cineast
2026-07-10T15:48:37Z
Нью-Йорк запускає наймасштабнішу реформу автобусної системи в історії міста
Хмарочос
2026-07-19T10:27:37Z
Штучні озера та вивільнені ріки – яким може стати Північний Львів
Хмарочос
2026-07-16T07:36:49Z
У Тбілісі зносять недобудований театр у вигляді труб, який вже став візитівкою міста
Хмарочос
2026-07-15T13:51:41Z
Вода за ціною золота: італійські острови будуватимуть опріснювальні заводи, щоб поїти тисячі туристів
Хмарочос
2026-07-14T14:09:40Z
Музика, вечірнє небо й неоготичні вежі: літні концерти, щоб поринути в атмосферу казки
Elle
2026-07-14T12:03:31Z
Проєкт який змінить вашу рутину: як і навіщо апарт-готель Circle збирає київські лавмарки
Хмарочос
2026-07-14T05:45:40Z
Нафтова криза і дитяча смертність – як Утрехт став містом велосипедів?
Хмарочос
2026-07-13T14:09:39Z
Гора сміття біля Джакарти: один із найбільших полігонів світу годує 10 тисяч мешканців
Хмарочос
2026-07-13T10:54:40Z
Назвали найбільші міста планети: хто очолив рейтинг
Хмарочос
2026-07-12T09:51:40Z
Від туфель із метеликами до пастельних колготок: як дизайнери дали волю фантазії на Тижні високої моди
Elle
2026-07-20T00:27:27Z
Як виглядати дорого: 10 трендів із кутюрних показів, які працюють завжди
Elle
2026-07-19T22:18:43Z
У яких містах найбільше електромобілів та велосипедів: результати міжнародного дослідження
Хмарочос
2026-07-19T10:57:37Z
Станцію метро «Лук’янівська» у Києві пошкодило вже вдесяте від початку повномасштабної війни
Хмарочос
2026-07-19T09:27:48Z
Сходи до філармонії в Чернівцях облицювали надгробними плитами — міськрада проводить перевірку
Хмарочос
2026-07-19T08:21:38Z
Одна людина загинула, 15 поранених: що відомо про атаку на Київ у ніч на 19 липня
Хмарочос
2026-07-19T06:42:39Z
Де в Європі найвищі податки на орендний дохід від нерухомості: рейтинг країн
Хмарочос
2026-07-18T11:39:39Z
«Будуємо для клімату вчорашнього дня»: швейцарський кліматолог закликав змінити підходи до проєктування
Хмарочос
2026-07-18T10:39:39Z
Енді Бернем на посаді прем’єра обіцяє відродити малі міста Великої Британії
Хмарочос
2026-07-18T08:57:39Z
LEGO анонсувала конструктор за мотивами «Поцілунку» Густава Клімта
Ukraine Art News
2026-07-17T15:03:32Z
У Парижі кондиціонери міняють на централізовану систему охолодження водою з Сени
Хмарочос
2026-07-17T14:48:50Z
Etnodim випустив набори серветок для самостійного вишивання
Хмарочос
2026-07-16T15:15:47Z
Дві книгарні мережі Readeat зачиняються. Вони виявились збитковими
Хмарочос
2026-07-16T07:36:49Z
Індійським працівникам одягають на голову камери, щоб ті безкоштовно навчали роботів
Хмарочос
2026-07-15T04:30:38Z
Bolt запускає у Люксембургу таксі без водія
Хмарочос
2026-07-14T08:51:43Z
У США будують вертипорти для аеротаксі: коли сервіс працювати?
Хмарочос
2026-07-11T11:21:43Z
Індія запускає перший водневий потяг: коли він вирушить у рейс
Хмарочос
2026-07-11T10:45:40Z
Європарламент заборонив сканувати переписки у месенджерах
Хмарочос
2026-07-10T09:24:39Z
Модні булочки з лохиною та маскарпоне: простий літній рецепт
Elle
2026-07-13T14:18:30Z
10 продуктів, які варто вживати після тренувань, щоб отримати тіло своєї мрії та позбутися м’язових спазмів
Elle
2026-06-18T12:12:45Z
Білковий сніданок для швидкого схуднення: поради та рецепти від фітнес-експертки
Elle
2026-04-23T14:57:30Z
Корисний протеїновий перекус від знаменитої фітнес-тренерки, який забезпечить відчуття ситості надовго
Elle
2026-04-16T16:18:28Z
5 корисних перекусів на всі випадки життя
Elle
2026-04-07T16:21:30Z
Свята без алкоголю: 6 ідей zero-коктейлів
Elle
2025-12-30T13:48:17Z
Імбирне печиво як в Нью-Йорку: елементарний рецепт з продуктів, які є на кожній кухні
Elle
2025-12-09T16:15:46Z
Кава з сіллю: наважтеся спробувати! Навіщо додають сіль у каву, як це впливає на смак та у яких країнах це традиція
Photo Lviv
2025-11-30T06:12:14Z
Мигдальний тарт зі сливами: покроковий рецепт найніжнішого осіннього десерту
Elle
2025-11-18T18:30:23Z