Замість меморіала загиблим на війні проти РФ випускникам: у Києві поруч з історичним факультетом Університету імені Драгоманова встановили бюст російському дипломату, комуністичному пропагандисту Чингізу Айтматову

Про це заявив у фейсбуці столичний освітянин, педагог-новатор та співавтор підручників Сергій Берендєєв.

Мова про адресу - вулиця Освіти №6 у Солом'янському районі міста Києва. 

"Випускники та  академічна спільнота історичного факультету обурена фактом встановлення на території УДУ імені Михайла Драгоманова пам’ятника Чингізу Айтматову. Оскільки, на цьому місці планували встановити меморіал загиблим Воїнам - випускникам історичного факультету. Станом на сьогодні 24 випускники факультету загинули, захищаючи незалежність України", - пояснив ситуацію Берендєєв.

Викладачі й випукники історичного факультету, за його словами, вимагають від керівництва УДУ ім. Драгоманова:

• публічних пояснень щодо ухвалення цього рішення;
• надання документів про погодження встановлення пам’ятника;
• відкритого діалогу з академічною спільнотою;
• повернення до питання встановлення меморіалу загиблим Воїнам-випускникам.

"Пам’ять про полеглих Захисників України - це не предмет адміністративних маніпуляцій, а наш спільний обов’язок", - наголосив педагог.

Як свідчать наведені ним світлини з місця події, бюст встановлено, але будівельні роботи ще тривають. Принаймні про офіційне відкритті композиції ще ніде ніким не повідомлялося.

Бажання Киргизстану

Посол Киргизстану в Україні Ідрис Кадиркулов неодноразово висловлювався на користь встановлення у Києві чи то пам'ятника, чи то погруддя Айтматова. Восстаннє він заявляв про це вже під час президентства Зеленського та повтомаштабного російського вторгнення, а саме у грудні 2024 року, тобто рік тому. За його словами, створити скульптурний образ Чингіза Айтматова погодився київськимй митець Микола Зноба. Одначе, на той момент місце встановлення бюсту ще не називалося.

Ким був Айтматов

Попри те, що влада Киргизстану позиціонує Чингіза Айтматова (1928-2008) виключно як "класика киргизької літератури", той також був впливовим громадсько-політичним діячем Радянського Союзу, членом Компартії СРСР, а потім ще й російським дипломатом.

Читайте також: Чи треба когось з росіян вшановувати назвами вулиць і що це можуть бути за росіяни: позиція лідера руху "Деколонізація. Україна" Вадима Позднякова

Починаючи з 1990 року Айтматов очолював посольство СРСР, а потім (з 1992-го) Росії у Люксембурзі.

Всередині Компартії належав до реакційної течії. Зокрема, у 1978 році підписав відкритого "Листа 50-ти" із засудженням Солженіцина та Сахарова.

Хто керує УДУ ім. Драгоманова

Ректором університету є 76-річний філософ за фахом Віктор Андрущенко, який за СРСР теж був членом КПРС й розробляв радянську ідеологію (тема кандидатської - "Людина в системі культури розвинутого соціалізму", 1984 рік). 

Скандал з Бєльченко

У 2021 році Андрущенко не поспішав звільняти кандидатку педагогічних наук, професорку кафедри культурології та філософської антропології факультету філософської освіти та науки Євгенію Бєльченко, що публічно виступала з антиукраїнськими заявами. Скандал навколо персони Бєльченко тривав півроку й аж потім вона втратила право викладання. 

Читайте також: Марина Данилюк-Єрмолаєва. Хто така Євгенія Більченко? Подруга Прилєпіна, коригувальниця і російська поетеса

Далі професорка виїхала до Санкт-Петербургу й, за даними СБУ, на основі своїх колишніх контактів серед громадян України на початку повномасштабного вторгнення в інтересах ФСБ створила мережу інформаторів та навідників, яка допомагала просуванню окупантів та завданню повітряних ударів. Декому з учасників мережі, як встановили розслідувачі, вона навіть давала диверсійні завдання.