Тріумф волі: як український павільйон у Чикаго став сенсацією 1933 року

У 1933 році світ з’їхався до Чикаго на Всесвітню виставку «Століття прогресу». Поки промислові гіганти демонстрували дива техніки під гаслом «Наука знаходить, промисловість застосовує, людина адаптує», на штучно створеному острові Northerly Island (на південному краї виставкової площі, поблизу сучасної 37-ї вулиці) розгорнулася подія, що змінила уявлення про українців [1; 3].

Це був унікальний прецедент: на політичній мапі світу УРСР була частиною Радянського Союзу, проте в Чикаго постав незалежний Український павільйон. Це була єдина експозиція, яку фінансував не уряд, а звичайна громада. Поки сусідня Польща відмовилася від участі через наслідки Великої депресії, українці діаспори, жертвуючи останні гроші, викупили ділянку та звели власну будівлю [1].

Ситуація була критичною. В Україні в цей час лютував штучний голод — Голодомор. Кожна вишиванка, кожен виступ хору в Чикаго були не просто культурою, а криком про допомогу та заявою про право на існування. Москва намагалася протестувати проти української присутності, але організаційний комітет виставки залишився непохитним [1].

Павільйон, спроєктований архітектором Миколою Недзельським, став магнітом для відвідувачів. За весь час виставки (1933–1934) його відвідали понад 1 800 000 осіб [1; 2]. Вхід коштував 25 центів, але ті, хто приходив у національному строї, проходили вільно [1].

Центральною подією став Український тиждень (14–20 серпня 1933 року). 19 серпня мер Чикаго Едвард Келлі офіційно проголосив «Українським днем» [2]. У цей день стадіон Soldier Field побачив небачене: тисячі українців у строях, виступи хору під керівництвом Юрія Бенецького та танці від Василя Авраменка.

Справжнім культурним вибухом стала виставка Олександра Архипенка — генія кубізму, який представив 44 свої роботи в окремому залі павільйону [3]. Це остаточно закріпило за українцями статус нації з високим модерним мистецтвом. А коронація Марії Любас як «Королеви українського павільйону» (часто згадуваної як переможниця конкурсу краси виставки) додала події медійного блиску [1; 2].

Цей павільйон став символом того, що навіть без держави народ може бути суб’єктом світової історії, якщо він об’єднаний спільною волею.

Аристарх БАНДРУК

Список використаних джерел:

1. Климчак М. Український павільйон на Світовій виставці у Чикаго 1933 року / Марія Климчак // Vidia. — 2013. — Режим доступу: [підозріле посилання видалено] (Перевірено 18.12.2025).

2. The Ukrainian Weekly Archive. Issue of August 25, 1933. “Ukrainian Day at the World’s Fair”. Pages 1-3. http://www.ukrweekly.com/archive/1933/The_Ukrainian_Weekly_1933-11.pdf (Перевірено 18.12.2025).

3. Official Guide Book of the Fair. 1933. A Century of Progress Exposition. Chicago: Administration Bldg. Descriptions of the Ethnic Exhibits (South Lagoon area). Page 112.