Біля Домініканів — Геракл із яблуками: чому будинок на Ставропігійській, 4, вважають одним із найеротичніших?

Саме через це раніше несертифіковані гіди розповідали туристам міфи, що в цьому будин­ку нібито був дім розпусти… Однак цей будинок — звичайний житловий. А рельєфи на його фасадах — ілюстрації до міфів Давньої Греції. Свого часу монахи Домініканського монастиря домагалися зміни архітектурного декору цієї кам’яниці. Писа­ли листи до львівського магістрату, аргументуючи тим, що зображення на барельєфах мають гріхов­ний характер. Однак магістрат вирішив не чіпа­ти цих зображень, посилаючись на те, що античні сюжети — класика світового мистецтва.

Отже, на фасаді, що виходить на Домініка­ни, бачимо чотири барельєфи оголених міфічних персонажів (на фасаді, що виходить на вулицю Ставропігійську, вони дублюються). Перший ба­рельєф — цариця Спарти Леда з лебедем, втілен­ням бога Зевса, який задовольняє її. У лебедя від­бита голова, тому можна лише фантазувати, куди він дотягується своєю довгою шиєю…

Друге зображення — мускулистий титан Про­метей, печінку якого клює орел. Усупереч міфу, де Прометей мав бути прикутий до скелі, він лежить горизонтально (очевидно, це зумовлено горизон­тальним розташуванням барельєфів). Чи видно, що герой — справжній мужчина, сказати важко, знову ж таки через відбиті деталі скульптури, але монахи, вочевидь, це побачили.

На наступному зображенні бачимо оголену жінку, що лежить, голова її повернута у напрям­ку все тих же Домініканів. Важко сказати, що це за міфологічний персонаж, але рукою жінка при­криває місце, звідки ноги ростуть. Четверте зо­браження — античний герой Геракл із зосередже­ним обличчям тримає щось рукою в ділянці своїх геніталій. У когось може скластися враження, що він займається самозадоволенням. Насправді ба­рельєф зображає дванадцятий подвиг Геракла — викрадення золотих яблук вічної молодості з саду Гесперид. І Геракл тримає в руці яблуко, а не те, що хтось міг подумати. Та й у ногах Геракла бачи­мо невеличке дерево яблуні.

Про архівну історію цього будинку розпо­вів старший науковий співробітник Львівсько­го історичного музею Ярослав Бишкевич.

Наріжна кам’яниця вулиць Федоровича і Став­ропігійської зведена у XVI столітті. Це був приват­ний житловий будинок. Первісні власники — За­дикевичі, XVI ст. У ті часи це був будинок на розі вулиць Бляхарської, 6 та Домініканської, 4, мав конскрипційний номер 170. У парафіяльному пла­ні мешканці цієї дільниці належали до таких хра­мів: католицький — Латинський костел Успіння Пресвятої Богородиці, греко-католицький — церк­ва Успіння Пресвятої Богородиці, юдейський — синагога Турей Захав.

1899 року власницею кам’яниці була Клемен­тина Казєродська, а 1916-го — Ізабела Геров­ська. Про це свідчать дані «Довідників королів­ського столичного міста Львова» за 1889, 1899 і 1916 роки. У 1934 році власником кам’яниці був Ян Бриль.

Юлія ЛІЩЕНКО

Джерело: Високий Замок