Make Inclusive: як fashion-бренд JULIYA KROS інтегрує інклюзивність у свої дизайни

Інклюзивність в українському дизайні та виробництві припиняє бути поодинокою ініціативою — і поступово стає частиною нової бізнес-культури. За останні роки з’явилося чимало брендів, які не просто враховують певні потреби людей з інвалідністю, а переосмислюють базові речі: меблі, посуд, одяг та інші повсякденні предмети. Вони створюють продукти, які зручні, безпечні та доступні для різних користувачів.

Це рух, який формується через спостереження, дослідження й реальний досвід тих, хто працює з людьми, для яких простір та предметність можуть бути викликом. Але він також потребує підтримки, зокрема від великих бізнесів, які можуть підсилювати інклюзивність ресурсами, експертизою і власним прикладом.

Саме тому до цієї ініціативи долучився Райффайзен Банк, який системно працює з темою інклюзії. Банк впроваджує доступні сервіси, адаптує власні відділення для клієнтів з різними потребами й підтримує проєкти, які допомагають українським брендам створювати інклюзивні продукти та розвиватися в цьому напрямку. Це співпраця, яка водночас підсилює бізнес і змінює культуру ставлення до інклюзивності в Україні.

За підтримки Райффайзен Банку ELLE підготував серію інтервʼю з українськими брендами, що працюють у сфері інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу та текстилю. Сьогоднішній герой — JULIYA KROS, український бренд свідомої інтелектуальної моди без обмежень, що понад 12 років розвиває принципи інклюзивності, безбар’єрності та трансформаційного дизайну. Команда бренду переосмислює роль одягу в повсякденному житті, створюючи універсальні й ергономічні рішення. Про філософію бренду, виклики інклюзивного дизайну та бачення майбутнього моди розповіли власниці JULIYA KROS — Перекрьостова Юлія та Філь Олена.

Як виникла ідея створити інклюзивний продукт? З якого особистого або професійного досвіду вона виросла?

Ідея виникла в момент, коли ми, власники бренду JULIYA KROS, усвідомили, що корпоративна соціальна відповідальність fashion-бізнесу є нашим стратегічним пріоритетом. Уже 12 років бренд розвиває свідому інтелектуальну моду без обмежень, спрямовану на підвищення якості щоденного життя сучасних людей. Йдеться про мінімізацію гардероба завдяки високій якості, багатофункціональності й трансформаційності одягу.

Окремим напрямом стратегії бренду є інклюзивність і безбар’єрність. Більшість чоловічих і жіночих моделей уже адаптовані для людей, які користуються протезами, пересуваються на кріслах колісних або мають порушення зору. Працюючи з людьми з різними фізичними особливостями, ми бачили, наскільки складною для них може бути взаємодія зі звичайним одягом. Саме тому наші дизайнерські рішення природно спрямовані на те, щоб дарувати свободу кожному — у професійній діяльності, подорожах, відпочинку та під час особливих подій.

Які ключові потреби людей з інвалідністю ви враховували під час розробки вашого продукту?

Ми досліджували реальні сценарії життя людей, які стикаються з бар’єрами в одязі. Для нас ключовими стали можливості людини самостійно одягатися ще вдома, комфортно діставатися на роботу, обслуговувати протези або, користуючись кріслом колісним, гідно почуватися на робочому місці, а також:

• простота та швидкість одягання;
• конструкції, які не потребують дрібних маніпуляцій;
• комфорт у сидячому положенні;
• делікатні якісні матеріали без ризику натирання;
• можливість трансформації під конкретні завдання дня.

Ми створюємо одяг, який не «адаптує», а приймає людину такою, якою вона є.

З якими викликами ви зіткнулися під час розроблення інклюзивних технологій — від виробництва й до комунікації?

Найбільшим викликом стала відмова від звичних модних алгоритмів і стереотипів: інклюзивність — це не нішовість, а новий стандарт. Саме тому бренд JULIYA KROS комунікує через подіум, одяг і соціально відповідальні дії, впливаючи на формування безбар’єрного суспільства та транслюючи чіткі меседжі.

Ми доносимо реалії сьогодення через вихід на подіум людей з інвалідністю, а також розвиваємо безбар’єрність компанії-роботодавця, формуючи культуру піклування бізнесу про працівників з інвалідністю через адаптивний одяг. Цю культуру на подіумі представляють саме працівники компаній, які забезпечують своїх співробітників адаптивним одягом, інтегруючи його до корпоративного соціального пакета.

У виробництві ми переосмислили крій, навчили команду новим підходам і знайшли матеріали, що працюють для різних положень тіла. Загалом для нас принципово важливо уникати наративу жалю: ми говоримо не «для особливих людей», а про рівні можливості та гідність.

Що, на вашу думку, має змінитися в індустрії, щоб інклюзивні продукти стали доступнішими?

Українські бренди мають розвиватися за будь-яких умов, водночас зберігаючи сенс і соціальну місію. Війна посилила відповідальність власників бізнесу — через особисті бренди та дії своїх компаній — за те, щоб задекларовані місія й цінності відповідали реальним діям у публічному просторі, адже за брендами стоять конкретні персоналії власників.

Також необхідні інвестиції в дослідження, технологічні виробництва, співпраця з експертами у сфері інклюзивності й етичні стандарти. Це не про тренд. Це про відповідальність.

Як, на вашу думку, зміниться індустрія в наступні роки, якщо інклюзивність стане базовою вимогою, а не лише додатковою опцією?

Ми розвиваємо нову моду — свідому, чесну, функціональну й універсальну.

Дизайн стане глибшим: одяг працюватиме на людину, а не буде лише зовнішньою прикрасою чи суто утилітарним рішенням. Трансформації, ергономіка та гнучкі конструкції стануть масовою практикою. І найважливіше — мода почне об’єднувати.

Як, на вашу думку, соціально відповідальні бізнеси — зокрема, Райффайзен Банк, який підтримує цей проєкт, — можуть впливати на розвиток інклюзивності на ринку та допомагати таким брендам масштабуватися?

Потужні бренди та банки здатні масштабувати суспільні зміни й створювати сенсові колаборації. Наша спільна роль — робити інклюзивність видимою й інституційною. У колаборації з Райффайзен Банком ми вже реалізували перший в Україні ринковий кейс — культуру безбар’єрності та піклування про працівників з інвалідністю, зокрема ветеранів, через адаптивний одяг для професійної діяльності. Це формує приклад для інших бізнесів, які професійно сприяють соціалізації людей з інвалідністю.

Також банки можуть:

• фінансово підтримувати дизайнерів у розробці високотехнологічних рішень;
• створювати тестові платформи для інновацій;
• формувати запит на етичні продукти;
• впливати на культуру свідомого споживання.

Коли бізнес такого рівня стає партнером, інклюзивність перестає бути маргінальною темою — вона стає частиною економіки.

Яку роль якісне фінансування та партнерство з банком відіграють у розвитку малого бізнесу сьогодні — особливо в час, коли українські компанії активно відновлюються й виходять на нові рівні?

Для українського бренду одягу, який наразі є представником малого бізнесу, це фундамент. Ми живемо в час, коли українські компанії відновлюються та водночас дивляться за межі країни. Без якісного фінансового інструменту й партнера, який розуміє специфіку креативної індустрії, такий стрибок неможливий.

Фінансування відкриває можливість інвестувати в інновації, розширювати виробництво та сміливо представляти Україну на світовій модній мапі.

Наскільки важливою є підтримка від таких великих гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні нових інклюзивних технологій у власні продукти?

Це ключовий елемент. Великі компанії не просто впроваджують технології — вони задають тон ринку. Їхня підтримка:

• пришвидшує впровадження нових рішень;
• легітимізує інклюзивність як стратегічний напрям;
• допомагає бізнесам масштабуватися;
• створює широку аудиторію для тестування та розвитку.

Коли великий гравець інвестує в інклюзію, це стає сигналом для всієї індустрії: майбутнє вже тут. Кожен із нас змінює себе та світ навколо на краще.

Про передумови співпраці з брендом JULIYA KROS, роботу над адаптивним одягом для ветеранів і стратегічну роль інклюзивних рішень також розповіла заступниця голови правління Райффайзен Банку Оксана Шевченко. Відповідаючи за операційну діяльність банку, вона робить інклюзію частиною щоденної реальності — у просторі відділень, сервісних рішеннях і підходах до роботи з клієнтами.

Як виникла ідея спільного проєкту з брендом? Яким був початковий запит і які потреби ви хотіли закрити? 

Райффайзен Банк вже багато років підтримує українських дизайнерів і допомагає талановитим митцям реалізовувати свій творчий потенціал. Після початку повномасштабної війни ми побачили, що суспільний запит суттєво змінився: з’явилася значно більша потреба в адаптивному одязі.

Разом із командою Juliya Kros ми пройшли всі етапи створення одягу для людей з ампутаціями — від вивчення їхніх потреб і щоденних звичок та дослідження анатомічних і функціональних особливостей до пошиття й індивідуальної адаптації моделей для кожної конкретної людини.

Співпрацюючи з ветеранами, ми ще глибше усвідомили, що зручність одягу набуває зовсім нового значення. Тому і дизайн, і фурнітура мають враховувати фізіологічні особливості кожної людини. 

Від однієї людини, яка зазнала фізичних травм, я почула дуже важливу фразу: «Життя ветерана, як і будь-якої людини, складається не лише з буднів, а й із визначних днів, коли хочеться виглядати по-особливому. І для відчуття комфорту та власної гідності важливо мати не лише повсякденний одяг, а й адаптивні речі для урочистих подій».

На мою думку, саме це і є справжня інклюзія: коли створюються рівні можливості та цінується унікальність кожної особистості.

Чому для банку важливо інвестувати в інклюзивні рішення, зокрема в проєкти, спрямовані на підтримку ветеранів? Як такі ініціативи вписуються у вашу довгострокову стратегію?

Наш досвід показав, що для ветеранів важлива не лише доступність одягу, який відповідає їхнім фізіологічним потребам, а й формування середовища рівних можливостей та атмосфери поваги й гідності.

Українська модна індустрія демонструє разючу здатність адаптуватися та акцентує на важливості створення речей, що враховують унікальні потреби кожної людини. Ми разом з партнерами переконані, що розбудова інклюзивного середовища — це невід’ємна відповідальність будь-якого сучасного і свідомого бізнесу.

Від початку повномасштабної війни Райффайзен Банк інвестував понад 130 млн грн у розвиток безбар’єрності й продовжує системно адаптовувати власну інфраструктуру відділення, банкомати та Інформаційний центр. Ми також працюємо над тим, щоби банківські сервіси та мобільні застосунки ставали ще доступнішими й зручнішими для людей з різними потребами.

Ми в банку переконані: кожна людина має значення, і в складні часи підтримка стає особливо цінною. Саме тому інвестування в інклюзивні рішення, зокрема в програми для ветеранів, для нас не просто соціальний проєкт — це частина нашої ціннісної основи.

Ми розуміємо, що повернення до мирного життя — це складний процес, який потребує не лише фінансової підтримки, а й безбар’єрних рішень, доступних сервісів та емпатичного підходу.

Проєкти, спрямовані на підтримку ветеранів, дають нам можливість робити внесок у створення суспільства, де люди з різним досвідом і різними потребами мають рівний доступ до можливостей. Це повністю відповідає нашій довгостроковій стратегії — будувати банк, який є відкритим, інклюзивним та орієнтованим на людину.

Ми переконані, що у довгостроковій перспективі такі проєкти допоможуть нашій компанії не лише підвищувати якість сервісу, а й створювати банк, який зростає разом із суспільством і відповідає на його реальні потреби. Ми віримо, що інклюзивність — це не тренд, а фундамент для сталого розвитку та довіри.