ЗОЛОТА ЕПОХА «ЗАПОРОЖЦІВ»: Танці, дискотеки та весільні традиції у Винниках 1970–1980-х

У Винниках до 1972 року (впродовж 1960-х років) у місцевому клубі переважно демонстрували фільми та проводили традиційні танці. Проте з кінця 1970-х років розпочалася ера дискотек (вхід коштував 1 карбованець), що стало справжньою подією для місцевої молоді.

Репертуар був надзвичайно різноманітним та світовим. На танцполі лунали хіти таких культових виконавців та гуртів, як:

• «The Beatles» (легендарний британський рок-гурт);
• «Pink Floyd» (британський рок-гурт);
• «Boney M.»;
• «ABBA» (шведський квартет);
• «Modern Talking» (німецький дует);
• Sandra (німецька співачка);
• Samantha Fox (британська співачка);
• «Ottawan» (французький дует);
• Toto Cutugno (італійський співак);
• «Ricchi e Poveri» (італійський гурт) та інші.

Перед дискотекою хлопці зазвичай «скидалися» (збирали гроші), щоб відправити «гінця» до гастроному за «сухариком» — дешевим сухим вином для настрою. «Струмок» та інші сухі вина були доступними, коштуючи 1 рубль 20 копійок – 1 рубль 40 копійок. «Чорнило» під дискотекою майже ніхто не пив, хоча були й винятки. Втім, тих, хто вживав «чорнило», вже через пів години було помітно під час танців…

Танцювали у колі або в парах. Коли лунав повільний танець, хлопці запрошували дівчат, які чемно сиділи й чекали. Час від часу оголошувався і «білий танець».

Феномен «Запорожців»: весільний бум 70–80-х

Дискотеки проводилися переважно в неділю, рідше — у суботу. У суботу було нерентабельно влаштовувати танці, адже більшість молоді вирушала «під весілля». Це у Винниках називалося — «запорожці».

Весіль у ті роки було багато, навіть дуже багато. Для маленького містечка це було чимало — інколи до 5 весіль у суботу! У неділю весіль було мало, тому й дискотека переважно відбувалася саме тоді.

Коли у Винниках не було весілля, або просто так, молодь йшла до Чишок (сусіднє село). З мешканцями Чишок дружили, з іншими — не дуже. Але це вже зовсім інша історія.

«Під весіллям» було неймовірно цікаво й весело. «Запорожці» приходили, коли вже наступав вечір. «Запорожцями» була переважно молодь, але приходили й старші люди з дітьми чи онуками, щоб «подивитися на молоду». Молодь же не йшла «дивитися на молоду», молодь йшла «двіжувати» (веселитися, брати участь у гулянні).

Коли ця вся «товпа» заходила на подвір’я і починала танцювати, це було незабутнє видовище. Могло одночасно зайти 30-40 осіб, а інколи й більше, так що запрошеним гостям інколи й місця не вистачало. Час від часу музиканти офіційно оголошували: «А зараз танцюють тільки «запорожці»!» — це було класно.

Гостинність, віртуози та географія гулянь

Музиканти в той час у наших краях були справжніми віртуозами: «Залужці», «Картофлі», «Дриг» та інші. Автор згадує, що коли в останні роки дивиться «Євробачення» і бачить, хто там представляє Україну, серце крається, і завжди думає про цих суперових музик.

На вулиці панував шалений гамір. Усі про щось говорили, хлопці «зачіпали» дівчат, хтось з’ясовував між собою стосунки, хтось випивав чарку й закушував канапками або пляцками (випічкою).

Існувала чудова традиція: молода пара з дружбами та дружками виходила до «запорожців». Інколи виходив староста і старостіна, або батьки молодят. Вони пригощали людей. Молода або дружка тримали кльош з пляцками (посуд чи таця з випічкою), молодий або дружба наливали чарку, інша дружка або дружба тримали піднос із запашними м’ясними виробами. Дітям і жінкам наливали «Дюшес».

«Під весіллям» для настрою вживали майже всі, навіть «трезвенники» і «язвенники».

Коли на весіллі робилася перерва на вечерю, «запорожці» швидко йшли на інше весілля. Картина продовжувалася. Інколи траплявся і «облом» — прийшли під весілля, а там теж вечеря… Тоді доводилося добряче знаходитися, проходячи чималий кілометраж. Коли ти сам із «Розлавки» чи «Загороддя» йшов під гору аж на «Камчатку», а пізніше вниз, у другий кінець Винників, на «Забаву» або «Ранго»…

Пізніше, протягом тижня, молодь обговорювала, що там було і хто що робив. Але знову наставала СУБОТА…

Андрій БАЙЦАР

Джерело: https://baitsar.blogspot.com/2025/10/1970-1980.html