Символи й українські коди в сценічних образах Марини Круть з різдвяного концерту

20 грудня в Національному палаці мистецтв «Україна» відбувся різдвяний концерт Марина Круть з програмою «Забери мене до себе на Різдво» у супроводі симфонічного Lumos Orchestra. Вечір зібрав аншлаг — 3400 глядачів, для яких ця зустріч стала камерною за відчуттям і водночас масштабною за формою.

У програмі прозвучали авторські композиції Марини, традиційні різдвяні колядки та нові пісні в симфонічних аранжуваннях, створених композиторкою Марією Яремак.

Над формуванням сценічних образів працювала команда разом з українською дизайнеркою Лілією Літковською та стилісткою й дизайнеркою Марією Старчак, для якої цей проєкт став продовженням тривалої творчої співпраці з артисткою. Детально про костюми й закодовані в них символи розповіла команда співачки спеціально для ELLE.UA.

Окрема візуальна ера

Команда з самого початку мислила цей концерт як нову візуальну еру — відмінну від попередніх сценічних виходів Марини Круть. Йшлося про помпезність, легкий гротеск і відчуття різдвяної казки, що відповідає масштабу сцени й внутрішнім трансформаціям артистки.

Українські коди

Український стиль у сценічних образах Марини Круть не працює як пряма цитата. Команда свідомо відмовилася від буквальної етніки, натомість переосмислила культурні коди через фактури, конструкції, нашарування та еклектику. Неоетніка зазвучала мовою сучасної моди, зберігаючи зв’язок з ідентичністю.

Костюм як продовження тіла

Над образами команда працювала колективно: за перший сценічний вихід відповідала Лілія Літковська, за другий — Марія Старчак. Ключовим завданням було створити костюми, які не сковують рух, а підтримують артистку. Марина тонко проживає музику тілом, багато часу проводить на сцені з бандурою — тож одяг мав однаково працювати і в русі, і в статичному положенні.

Символіка і матеріальність

Обидва образи складалися з речей українських брендів, частина з яких була створена в техніці апсайклінгу — як жест усвідомленого споживання. Важливою деталлю стало чільце — звернення до традиційної української етніки, інтегроване у сучасний сценічний контекст. Завершували образи прикраси Оксани Борійчук, що працювали як фінальний композиційний акцент.

Діалог із бандурою

Бандура під час концерту була повноцінною частиною сценічної композиції. Силуети, відкрита спина, блиск і робота з фактурами будувалися так, щоб не конфліктувати з інструментом, а підкреслювати його присутність.

Свідома відмова від футуризму

Команда навмисно відмовилася від футуристичних рішень, аби не втратити емоційний зв’язок із різдвяною атмосферою та внутрішнім станом артистки. Візуальна мова концерту залишилася теплою, тілесною й глибоко емоційною.

Ключові образи концерту

Litkovska

Перший сценічний образ — вовняна сукня «Янгол» з відкритою спиною у поєднанні з широкими чорними штанами та прикрасами Оксани Борійчук. Чистий силует і контраст форм створювали стриманий, але емоційно насичений образ із тонким натяком на етніку.

STARCHAK

Другий образ зі шлейфом був створений шляхом апсайклінгу. Він підкреслював ідею трансформації, сценічної масштабності та уважного ставлення до матеріалу — як до носія сенсу, а не лише форми.

Організатори концерту: Serious&Co