“СЛІДИ”: документальний фільм про боротьбу зі злочинами сексуального насильства російських військових та прагнення до міжнародної справедливості — світова прем’єра на Берлінале

Фільм “СЛІДИ” української режисерки Аліси Коваленко у співрежисерстві з Марисею Нікітюк увійшов до програми Panorama Dokumente Берлінського міжнародного кінофестивалю (Берлінале), який в 2026 році пройде з 12 по 22 лютого. Берлінале є фестивалем класу А — світова прем’єра на такому визначному майданчику зможе привернути увагу світової спільноти до теми сексуального насильства під час російсько-української війни. 

Авторкою фільму є Аліса Коваленко (“Ми не згаснемо”, “Домашні ігри”,  “З любов’ю з фронту”), а співрежисеркою — Марися Нікітюк (“Коли падають дерева”, “Я — Ніна”). Марися зазначає, що співпраця стала проявом справжнього сестринства та творчої підтримки одна одній. 

Аліса Коваленко також є режисеркою, авторкою сценарію, операторкою-постановницею та однією з монтажерок фільму. Фільм монтували Нікон Романченко, визнаний нагородами український режисер та режисер монтажу (“Стрічка часу”, “Стоп-Земля”) та Milenia Fiedler, відома польська монтажерка та ректорка Łódź Film School. Стрічку консультували європейські зірки монтажу Niels Pagh Andersen, Audrey Maurion, Kasia Boniecka та американська режисерка та монтажерка документального кіно Kirsten Johnson. 

Композитором фільму став відомий польський композитор Wojciech Frycz, який вже працював з Алісою над її попередніми фільмами. Звук фільму був створений командою українських та польських професіоналів – Марією Нестеренко та Maciej Amilkiewicz. 

Продюсує фільм незалежна кіновиробнича компанія 2BRAVE PRODUCTIONS. Продюсерками є Ольга Брегман і Наталія Лібет. В 2025 році вони також мали світову прем’єру на Берлінале — документальний фільм Катерини Горностай “Стрічка часу” стала першою картиною українського режисера в основному конкурсі Берлінале за останні 30 років.

ПРО ФІЛЬМ ТА ГЕРОЇНЬ

Документальний фільм “Сліди” розповідає про українських жінок — від Донбасу до Херсонщини та Київської області, — які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), та тортури під час російської агресії і відмовляються мовчати. Через історію Ірини Довгань — колишньої полонянки, очільниці SEMA Ukraine, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, — фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для надії.

Особистий досвід Ірини зробив її однією з ключових фігур у боротьбі зі злочинами СНПК в Україні. Після пережитого полону на сході України у 2014 році вона ​ініціювала в Києві першу зустріч жінок та невдовзі створила першу українську організацію очолювану постраждалими. Нині вона є адвокаткою як жінок, так і чоловіків, постраждалих від СНПК під час російсько-української війни. 

Героїні фільму мають різний особистий і професійний бекграунд. Ірина Довгань — в минулому економістка та власниця салону краси, Ольга Черняк — державна службовиця районної адміністрації, Тетяна Василенко та Галина Тищенко — підприємниці, Ніна — фермерка, а Людмила Мефодіївна Мимрикова — колишня вчителька української мови та літератури, школа якої була зруйнована внаслідок бомбардувань.

“Для мене цей фільм — більше ніж фільм. Це продовження реалізації моєї ​мети, що злочинців таки буде покарано. Він не просто порушу​є оцю глобальну “тишу”, він порушує її так голосно, що я сподіваюся – ​він буде залишати по собі​ виразне і тривке відлуння​ у всьому світі. Бо після пережитого, найболючішим для мене стало саме усвідомлення того, що Росія ніколи не видасть злочинців, що вони ніколи не будуть покарані. Поступово навіть близькі люди забували про мій важкий досвід. Тільки фільм дав мені надію, що пам’ять не зникне, що наші свідчення вже закарбовані”, — коментує героїня Ірина Довгань.

“Зйомки фільму були дуже нелегкими, бо кожного разу занурюєшся в той жах… але, разом із жінками SEMA Ukraine, ми змогли подолати свій біль — заради правди, з відчуттям солідарності з тими жорстоко закатованим українськими жінками, які вже ніколи не зможуть поділитися своїми історіями. Фільм “Сліди” для мене є документом російських злочинів проти українського народу, проти нашого існування, проти нашої ідентичності, і ми маємо дати їм відсіч. Цей фільм — наша відсіч”, — зізнається ще одна героїня фільму Галина Тищенко. 

Об’єднуючи жінок у коло мужності та взаємної турботи, “СЛІДИ” показує, як особистий біль перетворюється на силу правди, справедливості та солідарності. 

Фільм є одночасно документом воєнних злочинів та систематичного використання сексуального насильства росією як зброї війни в Україні, а також свідченням опору та стійкості жінок, які стоять пліч-о-пліч. 

Режисерка Аліса Коваленко знайома з цією важкою темою зсередини, адже сама є постраждалою від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), пережитого під час перебування в полоні на Донбасі на самому початку війни. Вона стала однією з перших жінок в Україні, які публічно засвідчили цей досвід, а також долучилися до спільноти постраждалих SEMA Ukraine. 

“Після пережитого у 2014, я більше року мовчала і не могла поділитися цим із жодним зі своїх близьких людей, друзів, родини. У 2019 році Ірина Довгань запросила мене на першу зустріч жінок, які пережили сексуальне насильство та тортури в полоні, і незабаром ми стали першою громадською організацією в Україні, що об’єднала постраждалих від СНПК — SEMA Ukraine. Ми багато говорили про різні види адвокаційної роботи, і створення документального фільму постійно перебувало у фокусі наших обговорень. Попри моє розуміння важливості цього фільму, було непросто на це наважитися. Після початку повномасштабної війни та деокупації наших територій та усіх почутих страшних історій насильства, усвідомлення важливості цієї стрічки значно переважило мої внутрішні страхи”, — розповідає Аліса Коваленко.

ПІДТРИМКА В УКРАЇНІ ТА ЗА КОРДОНОМ

Продюсерам вдалося налагодити широку співпрацю з партнерами в Україні та за її межами, залучивши не лише фінансову підтримку, а й адвокаційну та соціальну солідарність навколо фільму. 

Стрічка є копродукцією України та Польщі. Польські продюсери Violetta Kamińska, Izabela Wójcik, Dariusz Jabłoński польської виробничої компанії Message Film отримали фінансування для фільму від Polish Film Institute. 

Так, документальний фільм “СЛІДИ” був придбаний ARTE France ще на стадії виробництва. Згодом, він буде показаний на платформах мовника та отримав назву “SURVIVANTES DE L’INVASION”.

“Це не лише підтримка української команди, яка працює в умовах війни, а й можливість бути почутими далеко за межами України, звернутися до широкої європейської аудиторії з історією, що потребує уваги, співпереживання та справедливості. Для нас ця співпраця означає більше, ніж фінансування чи дистрибуцію. Це знак того, що світ готовий слухати, а українські жінки не залишаються наодинці зі своїм досвідом. Їхні історії стають частиною спільної європейської пам’яті. АРТЕ Франція є нашим постійним багаторічним партнером, який підтримує наші найскладніші та найвідповідальніші ініціативи. Водночас міжнародна прем’єра стрічки в секції Panorama на Берлінале — прекрасна “домівка” для нашого фільму! Ми щиро вдячні міжнародним партнерам і фестивалю за цю довіру та підтримку”, — зауважують продюсерки Ольга Брегман та Наталія Лібет.

В Україні фільм “СЛІДИ” ще на стадії виробництва був відзначений низкою нагород індустріальної секції Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA у червні 2025 року. Зокрема, стрічка отримала нагороду від кінотеатру “Кіно42” для тестового показу фільму, нагороду для режисерок від Суспільного Мовлення Україна, а також нагороду на консультації з монтажу від Rough Cut Service. 

Виробництво стрічки підтримали SEMA Ukraine разом із Dr. Denis Mukwege Foundation, польські продюсери Message Film Violetta Kamińska, Izabela Wójcik, Dariusz Jabłoński, разом із Polish Film Institute, International Media Support, HIAS, а також Українська кіноакадемія у співпраці з NETFLIX FUND for CREATIVE EQUITY. Окрему підтримку для промоції стрічка отримала від Українського інституту у співпраці з EURIMAGES. 

«“СЛІДИ” переконливо втілює принцип “Нічого про нас без нас”. Це рідкісний фільм, створений і ведений самими постраждалими — зсередини спільноти. Стрічка показує глибокі наслідки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, для життя постраждалих, водночас розкриваючи їхню стійкість і силу, яку вони знаходять у взаємній підтримці. Фонд імені Дениса Муквеге з гордістю підтримує фільм “СЛІДИ” та жінок SEMA Ukraine і стоїть поруч із ними в моменті, коли біль перетворюється на солідарність. Разом ми й надалі працюватимемо над тим, щоб змінити те, як світ реагує на сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом», — зазначила Apolline Pierson, Dr Denis Mukwege Foundation.

Імпакт-партнерами фільму в Україні стали “ООН Жінки в Україні” (UN Women Ukraine) та “Фонд Маша” (Masha Foundation), які долучилися до підтримки стрічки та її суспільної місії з протидії сексуальному насильству, пов’язаному з воєнним конфліктом, і посилення голосів постраждалих.