/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2F72764f2bef19c719e158fd97cd5483f7.jpg)
Палац у Кривині: місце, куди їхали побачити один із найкрасивіших парків Волині
Більше про історію палацу розповість "Еспресо.Захід".
У 2021 році село Старий Кривин на Хмельниччині вибороло у Всеукраїнському конкурсі Made in Ukrainе звання найгарнішого села України. Належачи до групи з понад півтори сотні населених пунктів історичної Волині, де колись були помітні шляхетські резиденції, це село інтригує нині дерев’яним храмом у вигляді корабля, збудованим у 1762 році коштом князя Станіслава Яблоновського, каштеляна Краківського, дубом, під яким начебто спочивав Хмельницький та парком, який місцеві вважають не гіршим за Софіївський.
фото: parafia.org.ua
Від маленького села до резиденції з парком
Перші документальні згадки про Кривин походять з першої половини XVI століття. Тоді це було маленьке село, засноване на кривому повороті річки Горинь, яке належало до великих володінь Острозьких. Властиво, воно вперше згадане в дарчій грамоті князя Олександра Острозького в 1602 році. Серед місцевих жителів поширена легенда ніби один з князів Острозьких, відомий своєю жорстокістю їхав з Острога в Славуту і саме тут на нього напали вовки. На його крові ніби і виник Кривин.
Наприкінці наступного століття Кривин перейшов у власність Яблоновських. Великий коронний гетьман Станіслав Яблоновський вирішив покращити цю малоцікаву в природному відношенні місцевість, створивши став і канали навколо замкового дитинця, задіюючи працю полонених татар. Вважається, що руками турецьких невільників був викопаний Кривинський став і паркові канали. Однак про замок у Кривині практично нічого невідомо. Очевидно, до кінця XVIII століття його вже не було, залишився тільки якийсь фрагмент. Тодішній власник Кривина Антоній Барнаба Яблоновський вирішив використати цей фрагмент і розбудувати тут резиденцію з парком.
Мідьорит на основі малюнку Фурмана, 1815, фото: researchgate.net
Палац і парк та їхня доля
Отож початок будівництва кривинського палацу на руїнах гетьманського замку, оточеного валами, приписують князю Антонію Барнабі Яблоновському, який відійшов у засвіти в 1799 році.
Спершу взялися саме за парк. Для ландшафтних робіт запросили модного на той час ірландського садівника Діонісія Міклера (МакКлера), який заклав багато шляхетських парків на Волині. Цей чоловік приїхав в Україну у 1792 році, аби виконати кілька замовлень. Та натомість - провів тут більшу частину життя і заклав близько 50 ландшафтних парків, серед них — у Мізочі, Городку, Шпанові, Заборолі. У Кременці цей талановитий чоловік заснував один із перших ботанічних садів України, зібравши понад 1200 видів рослин. І відкрив також для України азалію понтійську (рододендрон жовтий). Міклер дуже часто бував у Кривині і зрештою, витратив значну частину життя на його впорядкування, а на старість тут оселився. Польський історик Роман Афтанази називає кривинський парк (сад англійського стилю) одним із найкращих на Волині. Тут росло багато порід дерев, був фруктовий сад. За всім вівся догляд. Відвідувачі кривинського маєтку Яблоновських завжди захоплено відгукувалися про його ландшафтне вопрядкування.
фото: Хроніки Любарта
Що стосується палацу, то особливої цікавості з точки зору архітектури він не викликав. Це була проста двоповерхова прямокутна будівля з чотирискатним гладким дахом, з великими виготовленими з чеського скла вікнами, що стояла на високому підмурівку. Житлові помешкання розташовувались на першому поверсі, бальна зала, салони, їдальня, бібліотека — на другому. Підлоги салонів були зроблені з дерева різних кольорів. Всі кімнати були гарно умебльовані. Всередині палацу, прикрашеного картинною галереєю, розміщувалися велика нумізматична колекція монет, збірка цікавих каменів, цікава книгозбірня та родовий архів, в якому, між іншим, зберігалася частина архіву князів Острозьких.
Праворуч від палацу стояв великий двоповерховий флігель. Тут мешкали гості маєтку, на першому поверсі були салони з великими панорамними вікнами у парк. При флігелі були власні службові приміщення. Під сусіднім невеликим пагорбом, під землею — аби панам не псувати буденністю пейзажів — ховалася кухня. Світло туди потрапляло через засклені будки, винесені на поверхню. З протилежного боку стояв другий будиночок для гостей на 4 кімнати.
В 1870-х роках кривинський маєток Яблоновських почав занепадати. Так сталося, імовірно, через банкрутство власників, які опинилися в невигідному становищі після скасування кріпацтва. Кривин продали купцеві Ісааку Герману, якого не цікавила колишня велич маєтку. А відтак газони заростали, оранжерея похилилася. У 1890-х роках маєток уже мало вказував на колишню велич шляхетської резиденції.
До нашого часу збереглися канали, які досі заповнені водою, міст, один із корпусів палацу, в’їзна брама і парк