Історія снігоочисника Brill у Львові, або конфлікт з Одесою та американське коріння

Унікальна знахідка в архівах розкрила таємницю львівського службового вагона: як трамвай із Філадельфії став причиною урядових суперечок між двома містами та чому Одеса до останнього не хотіла віддавати «американця» Львову.

Снігова криза 1947-го: Львів без захисту

Післявоєнний Львів зіткнувся із серйозною транспортною проблемою. Попри розвинену мережу вузькоколійних колій, місто не мало жодного механічного снігоочисника. Взимку розчищенням ліній займалися сотні працівників вручну, озброєні лише лопатами та примітивними плугами.

Ситуація стала критичною у жовтні 1947 року. Щоб врятувати львівський трамвай від зимового колапсу, Міністерство комунального господарства УРСР видало наказ: Одеса має передати Львову одну одиницю своєї спецтехніки. Саме цей документ став початком справжнього бюрократичного детективу.

Одеський спротив: Директор проти Міністерства

Як свідчать розсекречені архівні документи, які дослідили історики Владислав Муравський (Львів) та Олександр Сандлер (Одеса), тогочасне керівництво Одеського трамвая пішло на відкритий конфлікт із Києвом.

Директор одеського підприємства Тумаркін навідріз відмовився виконувати наказ. До Ради Міністрів летіли відчайдушні телеграми. Одесити аргументували свою позицію так:

• На балансі лише три снігоочисники вузької колії на 160 км шляхів.
• Уся техніка зношена і побудована ще на початку XX століття.
• Вилучення одного вагона фактично паралізує рух в Одесі під час снігопадів.

Проте Київ був непохитним. У 1948 році «заблокований» вагон таки прибув до Львова.

Герой із Філадельфії: Технології J. G. Brill Company

Причиною такої запеклої боротьби був не просто вагон, а техніка світового рівня. Снігоочисник, що отримав у Львові бортовий номер С-1, був виготовлений у 1913 році американською фірмою The J. G. Brill Company.

Довідка: J. G. Brill Company (Філадельфія, США) була одним із найбільших виробників трамваїв у світі. Їхня техніка славилася неймовірною надійністю та довговічністю ходової частини.

Саме ця американська «витривалість» дозволила вагону пережити дві світові війни та десятиліття експлуатації. У 1962 році львівські майстри провели глибоку модернізацію об’єкта: на базі американського каркаса Brill побудували новий кузов за зразком моделі СХ-2.

Від «трамвайних воєн» до солідарності

Сьогодні конфлікти за техніку між українськими містами залишилися у далекому минулому. Комунальне підприємство «Львівелектротранс» наголошує: зараз Львів, Одеса, Миколаїв та Харків працюють як єдиний механізм.

“Ми більше не «воюємо» за техніку — ми ділимося останнім ресурсом. Сьогодні ми стоїмо пліч-о-пліч у єдиному русі до Перемоги”, — зазначають у ЛКП.

Історія вагона С-1 — це не лише про залізо, а про тяглість поколінь львівських транспортників, які зуміли зберегти та адаптувати унікальну світову спадщину для потреб рідного міста.

Аристарх БАНДРУК