MY.UAСтатті
Національна пам’ять та українська ідентичність: після очищення має прийти наповнення
Національна пам’ять та українська ідентичність: після очищення має прийти наповнення

Національна пам’ять та українська ідентичність: після очищення має прийти наповнення

Максим Козицький , голова Львівської обласної військової адміністрації

Львівщина стала першою областю в Україні, яка затвердила і вже почала реалізацію Стратегії відновлення та збереження національної пам’яті. Ми не просто продовжуємо процес декомунізації та зачищаємо сліди російського імперіалізму у Львівській області – ми повертаємо, відновлюємо та наповнюємо те, що десятиліттями нищили, підмінювали і викрадали у нашого народу.

Назви вулиць, місця пам’яті, навчальні програми у школах, практики та календар відзначення пам’ятних дат – це лише частина того, що потребує переосмислення і нової стратегії. Декомунізація та деімперіалізація – це очищення, хірургічне видалення чужорідних і токсичних утворень з організму нашої нації. Натомість зцілення прийде разом з новим наповненням.

Ще задовго до 2014 російські окупанти вели супроти нашого народу, пам’яті та культури когнітивну війну з її інформаційними, психологічними та культурними вимірами. І конвенційна війна у 2014-му, і повномасштабна збройна агресія у 2022-му стали можливими тому, що російські загарбники мали певні успіхи у війні когнітивній. Розум, свідомість та національна ідентичність мільйонів українців завжди були полем бою, де російські пропагандисти проводили нескінченні «спеціальні воєнні операції».

Може здатися, що велика війна за Незалежність України розставила все на свої місця. Що українці усвідомили повноту небезпеки і відбивають колоніальну інтервенцію окупантів у нашу пам’ять й ідентичність так само ефективно, як наші воїни-герої відбивають ворожі штурми на фронтах. Хочеться в це вірити, проте окремі факти свідчать про інше.

Демонтований пам’ятник

Для підготовки стратегії ми сформували робочу групу визнаних експертів: публічних істориків, ветеранів, освітян, представників профільних департаментів Львівської ОВА. Щоб зрозуміти актуальний стан справ і дізнатися більше про уявлення нашої молоді щодо минулого і сьогодення, дослідницька агенція «Fama» провела для нас соціологічне дослідження. Вони детально опитали понад тисячу учнів 8-11 класів із 31 школи Львівської області. Відтак, отримавши результати, ми провели стратегічну сесію, залучивши близько 60 фахівців.

Результати проробленої роботи засвідчили: процес очищення пам’яті, ідентичності та публічного простору далеко не завершений. Наведу лише декілька висновків, які насторожують:

  1. Загальний рівень обізнаності про найважливіші історичні етапи українського державотворення у багатьох людей залишається на низькому рівні.
  2. Сприйняття української культури також залишається спрощеним, а подекуди обмеженим і часто зводиться до фольклору та «шароварщини».
  3. Історичні успіхи українців у військовій, культурній, соціальній та підприємницькій сферах загалом залишаються маловідомими. Головними темами національної історії є трагічні сторінки гноблення українського народу.
  4. Приклади вшанування пам’яті, спорудження меморіальних комплексів, монументів, таблиць, що присвячені як загиблим героям Війни за Незалежність, так і визначним постатям нашої історії свідчать про низький рівень розуміння естетики і масштабу особистостей, яких вшановують. Зустрічаються навіть приклади примітивного калькування радянських зразків монументальної культури в образах українських діячів.
  5. Залученість жителів, а особливо молоді, до практик вшанування пам’яті українських державних і військових діячів залишається на низькому рівні. Заходи часто зводяться лише до релігійних ритуалів і коротких промов представників місцевої влади. Під час таких заходів акцент робиться на трагедії, натомість героїчний вимір звитяги українських воїнів залишається в тіні. Формується образ «жертви», а не «героя».
Зруйнований пам’ятник Сталінської Дружби Народів. Фото 1941 року

Такими є висновки експертів. Проте все це ми можемо спостерігати особисто. Регулярні скандали, спричинені публікаціями в соціальних мережах контенту, де наші діти співають російський реп чи танцюють під музику окупантів, ілюструють проблему яскравіше, аніж будь-які дані соціології. Що вже казати про підпільні школи, де навчаються по радянських підручниках і співають гімн росії, як це виявили нещодавно у Києві. На це не можна закривати очі.

Львівщина була серед лідерів декомунізації ще до того, як це стало трендом. У нашій області, зокрема в Червонограді (тепер Шептицькому), вперше в Україні знесли пам’ятник Леніну – ще у 1990 році. Того ж року у Стрию вперше підняли синьо-жовтий прапор над міською радою. З того часу і до сьогодні мешканці Львівщини проробили значну роботу, спрямовану на очищення регіону від слідів окупаційної присутності. У 2022-2024 роках наша область практично завершила цей процес. Більшість топонімів та інші комуністичні ідеологічні маркери канули в небуття.

Однак простого очищення мало. Національна пам’ять й історія загалом не терплять вакууму і білих плям. Після викорчуваних міфів московської пропаганди з наших вулиць і нашої свідомості, з’являються порожнини. Більше того, є ризик, що деякі з цих «вирв» заповняться примітивними зразками тієї ж таки пропаганди, але адаптованої, тобто такої, що прикидається українською за формою, проте є колоніальною за духом. Росіяни вже працюють у цьому напрямку. Соціальні мережі переповнені нібито проукраїнськими блогерами, які переповідають російські наративи українською мовою.

Група туристів біля пам’ятника Першій Кінній армії. Збоку прожектор, що підсвічував монумент. Фото 1980-х років.

Ці виклики потребують кваліфікованої відповіді, яка буде системною, чутливою до особливостей регіону й орієнтованою на людей, їхні актуальні переконання та цінності.

Стратегія національної пам’яті Львівської області орієнтується на шість важливих тематичних напрямків: 1) просторові об’єкти національної пам’яті, в тому числі військові некрополі, поодинокі поховання і меморіальні комплекси, присвячені героїзму українських воїнів; 2) збереження історичних джерел і розвиток музеїв у регіоні; 3) популяризація української історії; 4) формування культури пам’яті й комеморативні практики; 5) розвиток історичної науки; 6) розвінчування міфів і відновлення історичної справедливості.

З 2022 року в нашій державі діє закон, спрямований на утвердження української національної та громадянської ідентичності. Є низка інших важливих законів, що стосуються захисту нашої історії та боротьби з імперським колоніалізмом. Стратегія національної пам’яті Львівської області має на меті посилити і розвинути державну політику в цій важливій сфері. Після першого етапу реалізації стратегії (2026-27 роки), ми поділимося набутим досвідом з іншими областями України. Роботи вистачить усім.

Я переконаний, що спільно ми не просто очистимо наш публічний простір і національну пам’ять від ворожих елементів, але також оновимо, захистимо і зміцнимо наші національні цінності – соборність, самобутність, воля, гідність і любов до України – фундамент нашої держави та джерело сили.

Монумент Слави

Детально зі Стратегією відновлення та збереження національної пам’яті на Львівщині на період до 2030 року можна ознайомитися за посиланням.

P.S. Один із аналітичних висновків, що стали передумовою нашої Стратегії, звучить так: часто через заходи вшанування пам’яті формуються спотворені, однобокі образи видатних українських діячів (передусім літераторів). Наприклад, «Шевченко досі подається як “дід у кожусі, який все життя страждав і писав про “гірку долю” українського селянства”. Це радянський міф, на заміну якому має прийти Шевченко успішний, модерний і стильний. Те саме стосується багатьох інших українських корифеїв літератури і мистецтва».

У лютому в мистецькій галереї ZAG відкриється унікальна виставка творів Тараса Шевченка. Мешканці Львівщини та гості зможуть побачити твори Кобзаря, які до того презентувалися лишень у Києві. Філософія і концепція виставки руйнуватиме цей старий радянський мислевірус про «діда в кожусі». Ми покажемо Шевченка як талановитого і прогресивного художника Східної Європи ХІХ століття. Тарас Шевченко – академік, новатор соціальної графіки і мислитель, який віртуозно працював з темами свободи, гідності, пам’яті та антиімперіалізму. Це теми, що сьогодні такі ж актуальні, як і в часи Тараса.

Максим КОЗИЦЬКИЙ
голова Львівської обласної військової адміністрації
Поділитися
Поділитися сюжетом
Джерело матеріала
Його називали Редактор – саме з великої літери
Ukraine Art News
2026-07-30T06:00:49Z
Образ дня: Емма Робертс у білому комплекті Anna October під час підготовки до весілля
Elle
2026-07-29T12:48:32Z
«Наш головний хедлайнер — люди, вбрані за дрескодом»: Альона Гудкова — про «Вирій-2026», міжнародних артистів і весілля просто неба
Elle
2026-07-28T07:39:39Z
«В наших колекціях завжди є місце для недосконалості»: Лілія Літковська про 25 років української модної індустрії
Elle
2026-07-27T10:24:33Z
Зендея — головна fashion-ікона цього літа: streetstyle-образи акторки, які ми копіюватимемо
Elle
2026-07-27T09:27:32Z
«Зараз я створюю простір емоцій, сенсів і краси»: Лілія Пустовіт про 25 років української модної індустрії
Elle
2026-07-24T10:06:49Z
Фото дня: Шакіра постала на Чемпіонаті світу-2026 у сережках від українського бренду
Elle
2026-07-23T12:36:32Z
Оля Полякова на засіданні слідчої комісії ВР із захисту прав українців під час війни поскаржилася на недопуск до Нацвідбору на Євробачення
Ukraine Art News
2026-07-21T21:03:53Z
Хто затьмарив фінал ЧС-2026: розглядаємо сценічні образи головних зірок
Elle
2026-07-21T07:33:36Z
У Польщі намагаються через суд заблокувати повернення до України картин зі Львівського історичного музею
Ukraine Art News
2026-07-31T17:33:34Z
Цей спосіб носіння класичної чорної сукні стане головним трендом сезону
Elle
2026-07-30T13:15:31Z
У Гостомелі розпочалось будівництво житла на місці зруйнованого військового містечка
Хмарочос
2026-07-30T10:51:47Z
На виставці в Любляні представлять український рушник, врятований із зони бойових дій
Ukraine Art News
2026-07-30T10:24:33Z
Відродження української вишивки: як Oschadbank Premium та Etnodim об'єдналися навколо нових культурних ініціатив
Elle
2026-07-30T08:00:33Z
Активісти запускають проєкт створення гербів українських сіл. Будь-яка громада може замовити герб
Хмарочос
2026-07-30T07:30:41Z
Музей-майстерня АРВМ презентував цифровий архів ключових творів
Ukraine Art News
2026-07-29T20:34:07Z
Херсонський художній музей увійшов до топ-25 найвпливовіших культурних установ світу
Ukraine Art News
2026-07-29T20:27:43Z
«В Україні музику слухають серцем»
Elle
2026-07-29T14:30:31Z
7 фільмів про дорослішання і пошук себе
Elle
2026-07-31T19:00:31Z
У «Людині-павуку» в українському прокаті вирізали сцену з піснею Монеточки
Elle
2026-07-31T07:54:31Z
8 серіалів серпня, які варті вашої уваги
Elle
2026-07-30T08:42:30Z
6 найочікуваніших фільмів серпня, які варто побачити в кіно
Elle
2026-07-29T20:51:32Z
«Київ залишається одним із головних героїв»: що відомо про майбутню екранізацію «Міста» Підмогильного
Elle
2026-07-29T11:57:39Z
Невже образи Зендеї натякають на трагічний фінал «Людини-павука»? Розбираємо несподівану теорію
Elle
2026-07-29T08:12:35Z
Як анімація «Арко. Мандрівка крізь час» перевертає уявлення про кіберфешн
Elle
2026-07-28T18:12:32Z
Лабіринти замість емоцій: чому «Одіссея» Нолана вражає масштабом, але залишає холодним
Cineast
2026-07-28T08:09:40Z
Оголошено переможців Х Національної кінопремії «Золота Дзиґа»: тріумф фільму «Ти – космос»
Cineast
2026-07-28T05:48:42Z
Три країни Європи з найсмертельнішими дорогами — Сербія, Болгарія, Румунія
Хмарочос
2026-07-31T16:15:41Z
Подорож уздовж Дніпра: у Великій Британії виходить нова фотокнига про Україну
Ukraine Art News
2026-07-29T14:42:35Z
Іспанська Renfe, що співпрацює з Укрзалізницею, запускає поїзд Перемишль–Прага–Франкфурт
Хмарочос
2026-07-29T12:33:48Z
Harley-Davidson переробили парковку біля своєї штаб-квартири на парк. Під ним заховані цистерни для збору дощової води
Хмарочос
2026-07-27T13:36:50Z
У Чехії свинарню перетворили на житло
Хмарочос
2026-07-27T13:21:49Z
13 будинків Алвара Аалто у Фінляндії визнано світовою спадщиною ЮНЕСКО
Хмарочос
2026-07-27T11:04:02Z
Замість офісу газети — чотири хмарочоси: у Маямі планують забудову однієї із найдорожчих ділянок міста
Хмарочос
2026-07-26T07:33:40Z
У Канаді реставрували сторічний храм на пагорбі, зробивши його безбар’єрним
Хмарочос
2026-07-25T05:40:01Z
Новий travel-досвід: як 4Trans та INSTYTUTUM перетворили дорогу до аеропорту на частину подорожі
Elle
2026-07-24T21:18:32Z
11 ароматів, які пахнуть розкішшю та багатством
Elle
2026-07-31T16:06:37Z
90-хвилинний квиток у Києві почне діяти завтра. Наскільки він вигідний?
Хмарочос
2026-07-31T14:06:42Z
КМДА обіцяє засадити теплотрасу на Теремках новими деревами замість 662 зрізаних
Хмарочос
2026-07-31T13:33:45Z
Pepco оголосила перші локації своїх магазинів у Києві
Хмарочос
2026-07-31T13:12:47Z
План Стійкості столиці майже не виконується, адже більшість чиновників боїться кримінальних проваджень
Хмарочос
2026-07-31T11:06:45Z
Місячний календар стрижок на серпень 2026 року
Elle
2026-07-31T11:03:34Z
В Європі вже кожен третій автобус має нульові викиди
Хмарочос
2026-07-31T10:54:44Z
Любовний Таро-прогноз на літо 2026 року для Водолія
Elle
2026-07-31T10:03:42Z
У Львові постраждалим від обстрілу оплатять проживання в готелі та компенсують кошти за оренду нового житла
Хмарочос
2026-07-31T08:33:48Z
Російська атака знищила офіс і магазин виробника косметики «Ельфа»
Хмарочос
2026-07-31T14:57:49Z
Куди зникає струм: розгадуємо таємницю «паразитних» витоків у вашому авто
Хмарочос
2026-07-30T08:30:40Z
Китай встановив найбільший магніт для «штучного сонця», яке генеруватиме чисту енергію
Хмарочос
2026-07-29T15:00:43Z
Французи створили дрон для винищення комарів
Хмарочос
2026-07-28T10:39:43Z
Від Prada у космосі до Binance X DOROFEEVA в Україні: 5 несподіваних колаборацій, які вийшли за межі своїх індустрій
Elle
2026-07-28T07:36:33Z
Користувачі питають в ШІ-чатботів, як створити біологічну зброю. І можуть отримати дуже точні відповіді
Хмарочос
2026-07-27T13:27:48Z
ШІ у Філадельфії допоміг зібрати мільйони доларів штрафів за порушення ПДР
Хмарочос
2026-07-25T06:12:39Z
Як вибрати постачальника сертифікованого металопрокату
Хмарочос
2026-07-24T07:21:42Z
Штучний інтелект OpenAI самостійно знайшов доступ в інтернет і хакнув іншу компанію
Хмарочос
2026-07-22T15:09:41Z
Модні булочки з лохиною та маскарпоне: простий літній рецепт
Elle
2026-07-13T14:18:30Z
10 продуктів, які варто вживати після тренувань, щоб отримати тіло своєї мрії та позбутися м’язових спазмів
Elle
2026-06-18T12:12:45Z
Білковий сніданок для швидкого схуднення: поради та рецепти від фітнес-експертки
Elle
2026-04-23T14:57:30Z
Корисний протеїновий перекус від знаменитої фітнес-тренерки, який забезпечить відчуття ситості надовго
Elle
2026-04-16T16:18:28Z
5 корисних перекусів на всі випадки життя
Elle
2026-04-07T16:21:30Z
Свята без алкоголю: 6 ідей zero-коктейлів
Elle
2025-12-30T13:48:17Z
Імбирне печиво як в Нью-Йорку: елементарний рецепт з продуктів, які є на кожній кухні
Elle
2025-12-09T16:15:46Z
Кава з сіллю: наважтеся спробувати! Навіщо додають сіль у каву, як це впливає на смак та у яких країнах це традиція
Photo Lviv
2025-11-30T06:12:14Z
Мигдальний тарт зі сливами: покроковий рецепт найніжнішого осіннього десерту
Elle
2025-11-18T18:30:23Z