Подарунок до дня святого Мартина, або як король львів’ян м’ясом годував

Король може бути Август, а може бути й Старий. У історії українських земель вагому роль відіграв як Сигізмунд І Старий, так і Сигізмунд ІІ Август. Це навіть не такі вже й далекі люди – батько і син. Обоє – представники династії Ягеллонів, у жилах яких текла також і руська кров. Кожен з них був цікавим та вартим уваги правителем. Також кожен з них мав сторінки у біографії, пов’язані з містом Лева. Про обох монархів можна говорити довго, але зупинимось все ж на персоні Сигізмунда І Старого. 

Повідомляємо всім і кожному

Коли річний цикл повсякденних та публічних подій наближається до зими і на календарі залишається все менше днів до холодів й морозів, харчуватися потрібно краще та більш сито. У народі це інколи називають не надто гарним словосполученням “наїдати жир”. Про подібну оптику можна говорити на рівні простих людей, але й на рівні подій та правителів, пов’язаних із давнім Львовом також. Принаймні, ще у листопаді далекого 1509 року правитель Корони Польської, до якої тоді входив Львів, Сигізмунд І Старий встановив у місті щотижневий торг м’ясом по суботах.

Дуже знаково, що на момент прийняття цього рішення монарх саме перебував у Львові і власне тут й було видано відповідне розпорядження: “… повідомляємо всім!” зазначалося у королівському привілеї. Відтак, згідно з королівським документом, було дозволено вільно продавати м’ясо міщанам, мешканцям міста, а також селянам.

Усіх вас дуже люблю, але не кожного з вас

Чому та у зв’язку з чим було видано відповідний привілей? Усе тому, якщо вірити тексту самого привілею, що “… прості люди, які це місто замешкують, недостачею м’яса в місті є обтяжені…”. Король особисто про це дізнався, перебуваючи у Львові. Відтак вирішив встановити у місті ринок м’яса. Торгівля м’ясом у Львові, після відповідного привілею короля Сигізмунда І Старого, мала/могла відбуватися кожної суботи. Усі піддані короля, незалежно від походження, віри, міщани і селяни, звідки вони би не прибули, могли публічно виставляти і продавати м’ясо. Ой, пардон, Львів, звичайно, місто мультикультурне та толерантне і так точно було впродовж усієї історії, але євреї, сарацини та татари не могли торгувати по суботах м’ясом на рівні з іншими.

Продавати могли м’ясо будь-яких тварин. Місця і ятки, де відбуватиметься така торгівля, мали визначити бургомістр та райці. М’ясо могло бути порізаним і не порізаним – головне, щоб зі здорової, не інфікованої тварини.

Від кожного вола, барана і свині

Варто звернути увагу на ще один важливий момент у означеній ситуації. На те король і є королем, щоб опікуватися всіма, різними категоріями населення. Так було і в цьому випадку – Сигізмунд І не лише дозволив м’ясний ринок у Львові по суботах кожного тижня. Також хвилювався, щоб не було “… будь-якої втрати у наших королівських прибутках, належних до львівського замку від львівського міського ремесла різників …”.

Задля убезпечення себе від можливих втрат, у королівському привілеї прописали формулювання, що кожного разу, коли буде відбуватися такий торг м’ясом у Львові, різники та продавці м’яса платитимуть королю та його наступникам податок. Набувачем блага, тобто стороною, якій платили податок, був львівський замок. Розмір податку також прописали: “від кожного вола або корови по одному грошу”, “від кожного окремо мула, барана і телиці по шість денаріїв”, “від кожної свині … половина гроша”. Звільнялися від такого податку львівські різники, оскільки й так платили королю за свою діяльність.

Так закінчився приїзд до Львова короля Сигізмунда І Старого. Приїхав, побачив/почув, змінив. Тому місто після від’їзду короля продовжило жити у новій, дещо відмінній реальності. Такий подарунок монарх зробив місту 13 листопада 1509 року, до дня святого Мартина (святкують 11 листопада). У європейській традиції цей святий асоціюється більше з вином. Хоча вино та м’ясо – це точно не антоніми.

Євген ГУЛЮК

Використані джерела:

1. Привілеї міста Львова (XIV-XVIII ст.) / упорядник М. Капраль. – Львів, 2010. – С. 172-17
2. Святий Мартин Турський: символ миру і покровитель єдності християн // CREDO, 2023 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://credo.pro/2023/11/358054
3. Шурхало Д. Торгівля з Ордою і самоврядування: як Львів став столицею регіону // Радіо Свобода, 2022 [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/lviv-lev-korol-danylo/31660371.html