Make Inclusive: як бренд посуду Fest інтегрує інклюзивність у свої дизайни

Інклюзивність в українському дизайні та виробництві припиняє бути поодинокою ініціативою й поступово стає частиною нової бізнес-культури. За останні роки з’явилося чимало брендів, які не просто враховують певні потреби людей з інвалідністю, а переосмислюють базові речі: меблі, посуд, одяг та інші повсякденні предмети. Вони створюють зручні, безпечні й доступні для різних користувачів продукти.

Це рух, який формується через спостереження, дослідження й реальний досвід тих, хто працює з людьми, для яких простір і предметність можуть бути викликом. Але він також потребує підтримки, зокрема від великих бізнесів, які можуть підсилювати інклюзивність ресурсами, експертизою і власним прикладом.

Саме тому до цієї ініціативи долучився Райффайзен Банк, який системно працює з темою інклюзії. Банк впроваджує доступні сервіси, адаптує власні відділення для клієнтів із різними потребами та підтримує проєкти, які допомагають українським брендам створювати інклюзивні продукти й розвиватися в цьому напрямі. Це співпраця, яка водночас підсилює бізнес і змінює культуру ставлення до інклюзивності в Україні.

За підтримки Райффайзен Банку ELLE підготував серію інтервʼю з українськими брендами, що працюють у сфері інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу та текстилю. Сьогоднішній герой — Fest, команда якого створює інклюзивний посуд для закладів гостинності, допомагаючи людям з протезами чи порушеннями функцій верхніх кінцівок комфортніше приймати їжу. Бренд робить інклюзивність природною частиною ресторанного сервісу — через дизайн, функціональність і підготовку персоналу. Про мотивацію, виклики та бачення розповідає Тарас Маселко, керівник PR-відділу Fest.

Як виникла ідея створити інклюзивний продукт? З якого особистого або професійного досвіду вона виросла?

Ідея виникла під час роботи з інклюзією наших проєктів, зокрема ресторанного напрямку Холдингу. Ми провели низку зустрічей і якось познайомилися з командою Lviv Habilitation Center. У розмові дівчата зачепили питання інклюзивного посуду та розповіли, що в Європі бачили зразки тарілок, які полегшують вживання їжі людям з протезами або порушеннями функцій верхніх кінцівок. Так усе й почалося: дослідження, спроби відтворити такі тарілки, адаптація їх до наших потреб, тестування пацієнтами центру Superhumans і подальше доопрацювання відповідно до відгуків.

Які ключові потреби людей з інвалідністю ви враховували під час розроблення вашого продукту?

Це полегшення трапези в частині користування посудом у ресторанах. Не стикаючись із тим, що їжа може ковзати по тарілці або що товщина виделки чи ложки впливає на можливість закріпити прибор у протезі, ми зазвичай не замислюємося про такі речі. А втім, це насправді прості рішення, яких можна досягти завдяки відповідному дизайну, формі та оснащенню приборів, які ви подаєте відвідувачам вашого ресторану чи кафе.

З якими викликами ви зіткнулися під час розроблення інклюзивних технологій — від виробництва й до комунікації?

Найбільший виклик, мабуть, — це донести важливість таких інклюзивних приборів, а також психологія роботи з людьми та їхнім сприйняттям. Ми живемо в суспільстві, де про інклюзію не варто мовчати — це виклик нашого часу. Тож нормально вчитися взаємодіяти й розуміти, що сказати чи запропонувати людині на кріслі колісному. Це нормально — не лякатися й не ніяковіти, коли бачиш когось із протезом. І так само важливо знати, що існує шрифт Брайля, яким у повсякденному житті користуються незрячі.

Нам варто розуміти, що сучасні технології можуть спростити й полегшити побут людям, які зазнали поранень на війні або живуть із наслідками захворювань. Це ок, з цим потрібно працювати й зменшувати психологічні бар’єри в моменти, коли виникають перші думки на кшталт «Це ж колишній військовий — що я маю сказати?» або «Ой, мабуть, цій людині потрібно допомагати без зайвих запитань» тощо.

Водночас ми маємо створити всі умови, щоб людина з протезом не хвилювалася, що їй скажуть у відповідь, коли вона попросить інклюзивні прибори. Зараз я спостерігаю, що більшість закладів сфери гостинності на українському ринку не дбають про інклюзивний посуд. Але це не питання неможливості його знайти, придбати чи виготовити — це питання готовності про це говорити, працювати з підготовкою персоналу й не ніяковіти від такої важливої складової сервісу, як інклюзія. 

Що, на вашу думку, має змінитися в індустрії, щоб інклюзивні продукти стали доступнішими?

Готовність суспільства про це говорити — відкрито, без жодного сорому чи ніяковості. Тобто насамперед кожен з нас — і на роботі, і вдома — мав би замислитися, чи було б нам комфортно в тому чи іншому просторі, якби довелося пересуватися на кріслі колісному, і що ми взагалі знаємо про протези…

Як, на вашу думку, зміниться індустрія наступними роками, якщо інклюзивність стане базовою вимогою, а не лише додатковою опцією?

Я б сказав, що мова не про одну індустрію, а про загальне розуміння інклюзії в суспільстві. Про те, щоб ми перестали ділити людей на «тих, хто на кріслі», і «тих, хто на ногах», на зрячих і незрячих. Натомість кожен має відчувати, що може жити зручно й гідно — настільки, наскільки це дозволяє середовище та ставлення інших людей.

Як, на вашу думку, соціально відповідальні бізнеси — зокрема, Райффайзен Банк, який підтримує цей проєкт, — можуть впливати на розвиток інклюзивності на ринку й допомагати таким брендам масштабуватися?

Кожен бізнес має працювати з інклюзією на своєму рівні. Тобто для різних індустрій інструменти можуть бути індивідуальними й відповідати специфіці галузі. Водночас існують і спільні речі — зокрема, працевлаштування людей з інвалідністю та адаптація умов на робочих місцях.

Яку роль якісне фінансування та партнерство з банком відіграють у розвитку малого бізнесу сьогодні, особливо в час, коли українські компанії активно відновлюються й виходять на нові рівні?

Бізнеси, зокрема й банки, мають об’єднуватися і спільно долати виклики сьогодення. Українські компанії часто є гарним прикладом такої синергії. Навіть під обстрілами ми тримаємося, працюємо й, ба більше, масштабуємося в глобальну економіку.

Наскільки важливою є підтримка від таких великих гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні нових інклюзивних технологій у власні продукти?

Часом відповідальним бізнесам достатньо ідей та бажання працювати з інклюзією, однак, наприклад, адаптація просторів, які раніше не були пристосовані, потребує інвестицій. Тож банківські інституції можуть стати тут надійним плечем підтримки.