Магія Карпат, жіночої свободи та чуттєвості на фотовиставці «Солоні роси» у Києві

Торік у грудні видавництво Mriya Publishing випустило артальбом "Солоні роси", присвячений святкуванню одного з наймістичніших народних свят Івана Купала. Це колективний проєкт фотографок Кристини Подобед, Дарʼї Свертілової, Анастасії Лазуренко, фотографа Євгена Волкова та художниці Сани Шахмурадової-Танської.

Сьогодні серія робіт, яка оспівує жіночу красу, сестринство і єднання з природою, отримує нове життя у виставковому форматі: "Солоні роси" презентують 31 січня в київській галереї "без назви"

В основі виставки "Солоні роси" — мистецька інтерпретація ритуалів святкування Івана Купала в Україні. Це не реконструкція обряду і не етнографічна фіксація, а чуттєва спроба відтворити атмосферу купальської ночі — жар багаття, вологість трави, тремтіння нічного повітря, близькість тіл і природи, еротичну напругу та відчуття моменту, в якому стираються межі між реальністю й міфом.

Саме цей стан — напівреальний, напівміфічний — і став відправною точкою "Солоних рос". Автори одразу відмовилися від ідеї документальності. "Це фікція, натхненна документальною фотографією, — пояснює фотографка Дар’я Свертілова. — Ми не хотіли реконструювати обряд буквально. Нам важливі були настрій, щирість, відчуття єднання". Знімання тривали чотири дні влітку 2019 року, але ідея визрівала роками у колі друзів: "Творчий тандем склався задовго до проєкту, ми вже знімали разом і ділились ідеями. З таких розмов народилися "Солоні роси"", – згадує фотографка Крістіна Подобед.

Знімання проходило у Дземброні — найвисокогірнішому селі України, обране не для сакральності, а заради естетики кадру. "Випадково знайдений будинок на вершині гори став нашим місцем сили. Господарі допомагали та підтримували всі наші ідеї, позичали вишиті сорочки. Виникла абсолютна синергія з простором", — згадують автори.

Героїнями серії стали дванадцять жінок — подруги, знайомі та дівчата, які приєдналися до проєкту за цікавості. "У центрі моєї практики завжди була жінка і її роль, — каже Крістіна Подобед. — В Івана Купала жінка проявляється особливо красиво. Перебування в природі, яку не бентежить оголеність, створює особливий момент єднання". Під час роботи учасниць не просили позувати чи відтворювати конкретні сцени: "Ми лише піднялися на гору, розпалили багаття, а далі все складалося спонтанно — як перформанс, — кажуть автори. — Дівчата грали самих себе в уявній купальській ночі".

Важливим етапом проєкту стала робота з матеріалом. Відзнятих зображень було настільки багато, що процес відбору й верстки розтягнувся майже на п’ять років. У певний момент автори зрозуміли, що "Солоним росам" бракує ще одного виміру. Так у проєкті з’явилися графіка та живопис Сани Шахмурадової-Танської, які не ілюструють світлини буквально, а, підсилюють відчуття містичності й тілесного досвіду.

Instagram

(@zbirka_bookshop)

Сьогодні "Солоні роси" існують як фотокнига та виставковий проєкт: у київській галереї "без назви" серія представлена у форматі камерної експозиції, а p 23 по 26 квітні, буде можливість побачити виставку в іншому ритмі та масштабі у паризькій Sheriff Gallery.

Відкриття виставки та презентація фотокниги відбудеться 31 січня, о 18:00. Виставка триватиме до 23 лютого. Адреса: галерея "без назви", вул. Рейтарська, 17 (вхід через книгарню "Збірка")