Стрітення, бабак чи барометр, або як у старому Львові 2 лютого весну закликали

У багатогранному культурному просторі старого Львова лютий завжди був місяцем парадоксів. Поки офіційна австрійська (а згодом польська) адміністрація жила за Григоріанським календарем, значна частина містян орієнтувалася на Юліанський стиль. Це створювало унікальну ситуацію: Львів був чи не єдиним містом у Європі, де весну офіційно «зустрічали» двічі — 2 та 15 лютого [1]. Саме в цей період метеорологія як наука вступала у прямий двобій із народними віруваннями, а епіцентром цього протистояння була будівля Астрономічної обсерваторії на тогочасній вулиці Длугоша, 8 (нині — Кирила і Мефодія, 8) [2, с. 45].

Науковий фундамент на вулиці Длугоша

У другій половині XIX століття Львів став потужним центром кліматичних досліджень. Астрономічна обсерваторія Львівського університету, зведена у 1877 році за проектом архітектора Юліана Захаревича, була оснащена за останнім словом тодішньої техніки [3]. Кожного 2 лютого, коли католицька громада міста святкувала Стрітення (Matki Boskiej Gromnicznej), асистенти обсерваторії проводили триразові заміри: о 7:00, 13:00 та 21:00 годині.

Ці дані були критично важливими. Якщо 2 лютого панував антициклон і сонце яскраво освітлювало шпилі костелу Стрітення Господнього на вул. Чарнецького, 30 (нині — Винниченка), львівські часописи, як-от «Gazeta Lwowska», поспішали повідомити про «тінь бабака» [4, с. 3]. Хоча сама традиція з бабаком є німецько-американською, у Львові вона трансформувалася у спостереження за тваринами в околицях Високого Замку чи Стрийського парку. Проте науковці з Длугоша, 8 ставилися до цього скептично. Професор Домінік Зігмунт Кобіцький у своїх звітах зазначав, що статистична похибка народних прикмет на Стрітення у Львові сягає 68% через специфічний ландшафт міста, що сприяє затриманню туманів [5, с. 112].

Календарний розрив: 13 днів сподівань

Головна інтрига полягала у тому, що через 13 днів, 15 лютого, наступало Стрітення за «старим стилем». Якщо 2 лютого було морозним, а 15 лютого наступала відлига, у львівських кав’ярнях на площі Ринок велися запеклі дискусії: кому вірити? [6]. Газета «Діло» у 1912 році іронічно писала: «Наші сусіди-латинники вже заховали футра, бо 2-го числа сонце пригріло, а нині, на наше Стрітення, завірюха така, що й коні на площі Святого Юра мерзнуть» [7, с. 2].

Цікавий факт: метеорологічна станція в Магістраті (площа Ринок, 1) щоденно виставляла таблиці з показниками температури та тиску. Це була перша у місті спроба «демократизації» науки. Містяни могли порівняти, чи справді «півень нап’ється води з калюжі» на 2 або 15 лютого, глянувши на точні цифри термометрів Реомюра або Цельсія [8, с. 56].

Адреси, що пам’ятають холод

Верифікація адрес тогочасного Львова дозволяє нам локалізувати ці події з точністю до метра:

1. Вул. Кирила і Мефодія, 8 (Длугоша, 8): Тут фіксували «наукову правду». Саме тут у 1899 році зафіксували аномальні -25,2°C на початку лютого [9].

2. Вул. Винниченка, 30 (Чарнецького, 30): Костел Стрітення, де 2 лютого освячували найбільші громничні свічки. Їхній віск вважався найкращим «барометром»: якщо він під час служби тріщав, чекали на бурю [10].

3. Вул. Руська, 7: Успенська церква — серце східного обряду, де 15 лютого завершувався цикл зимових прогнозів.

Цікавий факт №1: У 1880-х роках результати спостережень з львівської обсерваторії телеграфом надсилали до Відня. Львівська погода на Стрітення була важливим показником для авіації, що зароджувалася, та залізничного сполучення імперії [1].

Цікавий факт №2: Традиція «Дня бабака» у Львові де-факто існувала у формі спостережень за поведінкою ведмедів у звіринцях, проте через нестабільну галицьку зиму ведмеді часто навіть не засинали, що робило прогноз неможливим [4].

Цікавий факт №3: У 1929 році, під час так званої «Зими століття», 2 лютого у Львові було настільки холодно, що навіть чорнило в обсерваторії на Длугоша замерзало, і записи велися олівцем. Це був рік, коли обидва Стрітення підтвердили теорію про «вічну кригу» [7].Аналіз тексту (Варіант №1)

Аристарх БАНДРУК

ПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Литвин М., Науменко К. Історія Львова. — Львів: Фенікс, 2006. — С. 210-215.

2. Мельник І. Львівські вулиці і кам’яниці, мури, закапелки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів: Центр Європи, 2008. — С. 45-48. (Опис вул. Длугоша та обсерваторії).

3. Присяжний Т. Історія Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету імені Івана Франка. — Львів: ЛНУ, 2011. — С. 88-94.

4. “Gazeta Lwowska”. — Lwów, numery z 02.02.1895, 03.02.1905. [Archiwum Cyfrowe].

5. Kobiсki D. Z. Meteorologische Beobachtungen in Lemberg. — Lemberg: Verlag der Universität, 1845. — S. 110-114.

6. Ковалишин Ф. Львів стародавній. — Львів: Центр Європи, 2004. — С. 156 (Традиції площі Ринок).

7. Газета «Діло». — Львів, числа від 02.02.1912; 15.02.1929. [Електронний архів бібліотеки ЛНУ].

8. Мельник І. Краківське передмістя та західні околиці Львова. — Львів: Центр Європи, 2011. — С. 56-58.

9. Смолуховський М. Праці з фізики атмосфери та метеорологічні записки (1900-1915). Фонди наукової бібліотеки ЛНУ ім. І. Франка.

10. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис. Том 1. — Мюнхен: Українське видавництво, 1958. — С. 160-164.