Make Inclusive: як fashion-бренд All Inclusive переосмислює адаптивний одяг

Інклюзивність в українському дизайні та виробництві припиняє бути поодинокою ініціативою — і поступово стає частиною нової бізнес-культури. За останні роки з’явилося чимало брендів, які не просто враховують певні потреби людей з інвалідністю, а переосмислюють базові речі: меблі, посуд, одяг та інші повсякденні предмети. Вони створюють продукти, які зручні, безпечні та доступні для різних користувачів.

Це рух, який формується через спостереження, дослідження й реальний досвід тих, хто працює з людьми, для яких простір та предметність можуть бути викликом. Але він також потребує підтримки, зокрема від великих бізнесів, які можуть підсилювати інклюзивність ресурсами, експертизою і власним прикладом.

Саме тому до цієї ініціативи долучився Райффайзен Банк, який системно працює з темою інклюзії. Банк впроваджує доступні сервіси, адаптує власні відділення для клієнтів із різними потребами і підтримує проєкти, які допомагають українським брендам створювати інклюзивні продукти та розвиватися у цьому напрямку. Це співпраця, яка водночас підсилює бізнес і змінює культуру ставлення до інклюзивності в Україні.

За підтримки Райффайзен Банку ELLE підготував серію інтервʼю з українськими брендами, що працюють у сфері інклюзивних рішень: від меблів і предметного дизайну до одягу та текстилю. Герой цього матеріалу — бренд All Inclusive, який створює адаптивний одяг, поєднуючи функціональність, естетику та повагу до різного досвіду. Бренд виник з особистої історії та відповіді на реальні потреби людей, для яких інклюзивність є не опцією, а справжньою необхідністю. Про шлях до створення All Inclusive, виклики виробництва та бачення майбутнього інклюзивної моди розповідає його засновник Бєлих Микита.

Як виникла ідея створити інклюзивний продукт? З якого особистого або професійного досвіду вона виросла?

Запустити власний бренд одягу я мріяв ще задовго до поранення та повномасштабної війни. Але саме після травми ця ідея набула нового сенсу й реальної можливості для реалізації. Спочатку йшлося про невелику лімітовану колекцію, але згодом, проаналізувавши ринок і потреби, я усвідомив потенціал інклюзивного напряму й вирішив розвивати бренд саме в цьому форматі.

Які ключові потреби людей з інвалідністю ви враховували під час розробки вашого продукту?

В основі бренду з самого початку лежали три ключові принципи: комфорт, якість і стиль. Мені було важливо створювати адаптивний одяг, який водночас залишався естетичним і бажаним. Щоб це були речі, які хочеться вдягати не лише з практичної необхідності, а й на звичайні прогулянки, зустрічі, побачення.  Інклюзивний одяг має бути частиною повсякденного життя, а не вимушеним рішенням.

З якими викликами ви зіткнулися при створенні інклюзивних технологій — від виробництва й до комунікації?

Практично одразу стало зрозуміло, що виробництво одягу — це складний, багатоступеневий процес, до якого неможливо підійти поверхнево. Довелося починати з нуля: вивчати обладнання, технології, особливості роботи з матеріалами, будувати виробничу логіку. Окремим викликом став пошук команди, адже під час війни кадровий дефіцит відчувався особливо гостро. Втім без цієї кропіткої роботи неможливо створити якісний продукт.

Що, на вашу думку, має змінитися в індустрії,  щоб інклюзивні продукти стали доступнішими?

Масово доступні інклюзивні речі сьогодні здебільшого можуть створювати великі бренди — через технологічну складність і специфіку ціноутворення. Розмір компанії безпосередньо впливає на собівартість і можливість масштабування. В Україні є потужний потенціал і дуже якісне виробництво, проте, як і в усьому світі, локальним брендам складно конкурувати з Китаєм у масовому сегменті. Саме тому важливо шукати власні ніші та унікальні рішення.

Як, на вашу думку, зміниться індустрія в наступні роки, якщо інклюзивність стане базовою вимогою, а не лише додатковою опцією?

Індустрія вже почала змінюватися, тому що в суспільстві сформувався реальний і болючий запит. В Україні багато поранених — як військових, так і цивільних, і це неминуче впливає на всі сфери життя. Там, де є потреба, пропозиція зростатиме органічно. Але паралельно з цим має змінюватися і ставлення — звичка бачити людей з інвалідністю як повноцінну частину суспільства та проявляти повагу в повсякденних діях.

Як, на вашу думку, соціально відповідальні бізнеси — зокрема Райффайзен Банк, який підтримує цей проєкт — можуть впливати на розвиток інклюзивності на ринку та допомагати таким брендам масштабуватися?

Такі ініціативи поступово змінюють фокус уваги — інклюзивність стає помітною для суспільства, бізнесу та держави. Саме відповідальний і свідомий бізнес здатен не лише говорити про цінності, а й створювати реальні рішення, які покращують якість життя людей з інвалідністю. Це довгий процес, але він уже запущений.

Яку роль якісне фінансування та партнерство з банком відіграють у розвитку малого бізнесу сьогодні — особливо в час, коли українські компанії активно відновлюються й виходять на нові рівні?

Партнерство з великими компаніями, такими як Райффайзен Банк, відкриває для малого бізнесу абсолютно нові можливості. Це не лише фінансування, а й доступ до експертизи, масштабування процесів, розвиток команди, зокрема із залученням людей з інвалідністю. Для невеликої майстерні з великими ідеями така підтримка може стати точкою стійкого росту.

Наскільки важливою є підтримка від таких великих гравців, як Райффайзен Банк, в інтегруванні нових інклюзивних технологій у власні продукти?

Розробка технологій у виробництві — це тривалий і ресурсомісткий шлях. Він включає ідею, підбір матеріалів, багаторазове пошиття, тестування, доопрацювання та повторні перевірки — інколи по кілька разів, без гарантії швидкого результату. Підтримка великих гравців дозволяє оптимізувати ці процеси, делегувати частину задач, залучати партнерів до колаборацій і відкривати доступ до додаткового фінансування, зокрема інвестицій.