/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F193%2Ff7342379ba3aa36d80052edd57063976.jpg)
Унікальний шедевр неоготики у Вовкові на Львівщині: історія костелу, який варто побачити, поки він не зник
Про це розповіли на сторінці спільноти ukrainian_travels, що займається популяризацією внутрішнього туризму в Україні.
За їх словами, храм, що пережив війни та зміни влади, нині перебуває у стані руїни. Частина покрівлі даху відсутня, а місцями є наскрізні отвори. На стінах святині видно сліди руйнувань під час Другої світової війни. Збоку від головного входу є циліндрична прибудова, яка колись завершувалась куполом – це гвинтові сходи на балкон другого поверху всередині. Нічого не залишилося і в самому храмі, те що уціліло зараз зберігається в костелах Польщі.
Історія храму
Сучасну муровану святиню звели на місці старого дерев’яного храму у 1924–1929 роках за проєктом львівського архітектора Броніслава Віктора у стилі неоготики.
Храм зведений на підвищенні, що надає йому виразності в навколишньому просторі. Будівля має несиметричний план і вирізняється багатством дрібних архітектурних деталей. Споруда мурована з цегли, а вівтар орієнтований на південь. Основу об’єму формує нава, до якої прилягають два ряди бічних каплиць. Із західного боку до стін нави та вівтарної частини прибудовано захристію.
За своїми розмірами костел є одним із найбільших у Галичині. У схематизмах зазначено, що в храмі були встановлені дерев’яні лавки, розраховані на 200 осіб. Дослідники вважають цю споруду найяскравішим зразком архітектури своєї доби в стилі арт-нуво.
27 жовтня 1929 року костел освятили, а вже 1 грудня тут відбулося перше богослужіння. Будівництво фінансували коштом пожертв парафіян. У 1930 році храм отримав також орган, 1935 року - новий вівтар із скульптурою Матері Божої, а 1939 року було покрито вживаною блахою незакінчену вежу.
Наприкінці 1930-х років парафія налічувала майже 1900 вірних — не лише з Вовкова, а й із сусідніх сіл.
фото: ukrainian_travels
фото: explorer.lviv.ua
фото: explorer.lviv.ua
Костел під час війни
Під час бойових дій у липні 1944 року костел зазнав пошкоджень, серйозно постраждала плебанія — будинок священника, а господарські споруди були знищені. Був втрачений інтер'єр, оздоблення та культові предмети. У 1946 році більшість місцевих римо-католиків польського походження разом зі священником виїхали до Польщі.
На їхнє місце прибули депортовані з території Польщі українці. Вимушеним переселенцям, які втратили власні домівки, було просто не до відновлення зруйнованого храму. Згодом радянська влада перетворила храм на колгоспний склад, де зберігали мінеральні добрива.
Попри те, що будівлю внесено до Реєстру пам’яток архітектури місцевого значення (охоронний № 1946-м), реальних робіт із відновлення не проводили. Тривале використання не за призначенням, відсутність консервації та догляду призвели до поступового руйнування святині.
фото: ukrainaincognita.com
Водночас костел залишив слід і в українській культурі: саме в цих стінах знімали перший український детектив - "Злочин з багатьма невідомими" за мотивами твору Іван Франко. Відомо, що і сам Каменяр полюбляв гостювати у Вовкові, пішки долаючи зі Львова більш як 20 кілометрів.
- Палац Ленкевичів у Гощі: унікальна місцина з маєтком, що передрікав модернізм та нагадував про Альпи