Країна, яка забуває про свою культуру, себе ніколи не знайде, - Гудімов

Про це в етері Еспресо розповів музикант, культурний діяч, галерист та куратор Павло Гудімов.

"Мистецтво можна розглядати навіть як власну терапію. Мистецтво можна розглядати як консолідацію в суспільстві. Мистецтво можна розглядати як натхнення. Мистецтво можна розглядати як Україну. Тому що країна, яка забуває про свою культуру, себе ніколи не знайде, не затвердить, якщо ми загубимо наше мистецтво. Мистецтво - це так само напрямок культури. Театр - це так само візуальне мистецтво, це синтез мистецтв, тобто це і музика, і перформанс, і гра, і література", - розповів Гудімова.

За словами культурного діяча, Україна вже переживала період втрати культурного потенціалу після знищення покоління митців доби Розстріляного відродження та нав’язування доктрини соціалістичного реалізму. Він наголосив, що перемога у війні має бути не лише військовою, а й культурною: держава повинна зберегти й розвивати мистецтво, підтримувати театри, музеї та культурні події, адже без цього суспільству буде важко зберегти гідність і відповідальність перед тими, хто віддав життя за країну.

"Саме те, що відбувалося, як ми сьогодні називаємо, Розстріляне відродження, коли Україна набрала якраз дуже велику і значну кількість режисерів, письменників, кінематографістів, художників у 20-30-ті роки, а далі відбулося те, що відбулося, - репресії. Нас - модерних, сучасних, сильних - відкинули на довгі роки і ми були задавлені цією доктриною соціалістичного реалізму. Я більш ніж впевнений, що наша перемога багатовекторна. Якщо ми вийдемо з цієї війни без мистецтва, без запиту на мистецтво, без відчуття власної гордості за те, що робиться в країні, то як ми будемо дивитися в очі тим, хто кладе своє життя, хто ризикує ним, хто вже залишив своє життя на полях, де відбуваються бойові дії? Як ми будемо дивитися їх дітям в очі? Тобто ми будемо говорити: "Приходьте, а тепер давайте робіть щось"? Має бути оця фундаментальна база - театр, музеї, галереї, концерти", - пояснив він.

Гудімов наголосив, що в українському культурному просторі нині діє своєрідний етичний фільтр, який відсіює легковажний і недоречний масовий продукт, залишаючи більш змістовні і якісні роботи. Він підкреслив, що популярна музика та масова культура також важливі як точка входу до мистецтва, а розвиток професійного середовища сприятиме формуванню освіченої аудиторії з добрим смаком і мотивацією споживати культурний продукт.

"Слава Богу, є етичний фільтр. Це не те, що ми називаємо, скажімо, цензурування, а те, що називаємо здоровий глузд. Дуже багато легковажної, недоречної попсової продукції, яка просто відпала, її нема. Є більш глибокі речі. Звісно, є і популярна музика, але вона класна. Є рок-музика, вона потрібна, тому що це популярна музика, популярне мистецтво, це є точка входу людей. Масовий продукт, він так само дуже важливий. І оцей снобізм, мовляв, давайте тільки будемо займатися елітарними речами, у мене є така пісня називається "Обмінюю" і там у приспіві чітко "обмінюю високе на низьке". Ти не розберешся, що високе, що не низьке. Дуже важливо тут покладатися на суб'єктивність професіоналів у всьому. І чим більше буде таких професіоналів, тим більше у нас будуть люди освічені, з гарним мистецьким смаком, а саме головне вмотивовані це все і дивитись, і споживати", - підсумував галерист.