Фонд Future for Ukraine представив відео про жінок, чиї рідні в полоні або зникли безвісти

В Україні тисячі жінок живуть у стані очікування.

Їхні чоловіки, сини, брати або батьки зникли безвісти або перебувають у полоні.

Вони не мають ані підтвердженої втрати, ані можливості завершити історію.

Це стан, який у світовій психологічній практиці називають невизначеною втратою – і він є однією з найскладніших форм травми.

Чекати на звістку з війни – означає жити між надією та відчаєм.

День за днем.

Втім, попри масштаб проблеми, жінки часто залишаються наодинці зі своїм болем.

Невизначена втрата досі не сприймається як повноцінна травма – ні на рівні суспільного дискурсу, ні в системах підтримки.

Щоб привернути увагу до цієї теми, благодійний фонд Future for Ukraine спільно з продакшн-студією Luminance створили короткометражне соціальне відео "Невизначена втрата – це травма", яке презентували на You.

У кадрі – жінки різних поколінь, об’єднані спільним станом очікування.

Телефон, що не дзвонить.

Новини, що не дають відповідей.

Внутрішні емоційні гойдалки – від віри до повного виснаження.

Відео також дубльовано англійською мовою – щоб винести цю проблему за межі України та зробити її частиною міжнародної розмови про наслідки війни.

"Невизначена втрата – це тиха, невидима травма.

Вона не має дати, не має завершення.

Але вона руйнує життя не менше, ніж підтверджена втрата.

Ми говоримо про це, бо мовчання ізолює цих жінок ще більше.

І ми хочемо, щоб міжнародна спільнота усвідомила: війна триває не лише на фронті – вона триває в домівках, у щоденному очікуванні, у психіці тих, хто живе між надією та страхом", – зазначає Олена Ніколаєнко, президентка Future for Ukraine (USA) та керівниця міжнародного фандрайзингу фонду.

Знання про травму невизначеної втрати допомагає руйнувати стигму та відкриває шлях до професійної підтримки.

"У суспільстві існує поширена думка, що з таким болем неможливо допомогти.

Жінки часто вважають, що їхній стан –це просто "очікування", а не психологічна травма.

Але тривала невизначеність виснажує тіло і психіку.

Ми бачимо соматичні прояви, хронічну напругу, емоційне вигорання.

У терапії ми спершу працюємо з цими зовнішніми проявами, а далі допомагаємо жінкам відновити внутрішні опори", – пояснює Наталія Присяжнюк, психотерапевтка проєкту GIDNA.

За словами Анни Грубої, керівниці проєкту GIDNA, вже майже 70 жінок отримали кваліфіковану психологічну допомогу в напрямку роботи з невизначеною втратою.

Щоб отримати безоплатну допомогу, необхідно заповнити заявку на сайті проєкту.

Зміст матеріалу є відповідальністю БО "БФ "Майбутнє для України" та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.

Посилання на відео:.